Как правильно выйти на работу с малышом — сторінка 6
понятное дело .. увы ... всегда хочется лучше, но не всегда оно получается ...
я все жа надеюсь в моем случае со школами бабушки выручать будут и надеюсь, что в продленки мы не попадем, а будем чем -то полезным для здоровья заниматься))))
мне соседская бабушка 90 лет рассказывала, что в ее молодости в СССР тоже 2 месяца декрета было и очень тяжело. Работала учителем в школе и на переменах кормила грудью, а во время уроков лежал ребенок в корзине! Я не против такой системы, но у нас плохо развита эта инфракструктура и к тому же мы столько не зарабатываем, сколько стоят услуги няни на целый день. Не соразмерность цен и зарплат
· змінено
Посилання на повідомлення #617784Закордонний типовий садочок - це така собі кімната в офісному центрі, а їдять діти те, що принесли із собою або вихователі збігали купили фаст-фуд на залишені батьками гроші. сплять тут же, на підлозі, вдягнені, в спальних мішках. Щось подібне до наших садочків, із власною територією, кухнею, майданчиками - це елітний варіант, доступний геть не всім. В них, мабуть, годують краще і іграшок можливо більше, але ціна там нереальна. Наші 150-200 грн і близько не стояли.
чилдрен-гаден, подобный нашему, потянуть может минимальный процент населения.
да,да это правда ... у нас мальчик сосед с мамой в Германию на пмж уехал, она писала про садики тамошние ....это мрак просто ....
завтракаем дома, обед с собой даю, на ужин домой забираю... одна комната, где они и играют и спят, ходят в обуви, спят (не смейтесь) на ковриках для йоги, кроватей там нет, ходят и болные и какие хочешь, говорит, у нас водят болных детей в сад, вы не были и не видели каких детей водят в сады Германии
· змінено
Посилання на повідомлення #617790Дівчата, щось ви від теми дещо відхилились. Топікстартер питає поради, "как правильно выйти на работу с малышом", так що мова, я так розумію, не про старших діток, школу чи Америку, а про яслі та дитсадок.
На мою думку, найкращий віріант - не виходити зразу на повний день, а спробувати, якщо є можливість, вийти на пів-ставки, а, можливо, й на чверть. І однозначно не на повний робочий день. В цей час придивлятись, як реагує на вашу відсутність дитина, як ви себе відчуваєте, чи справляєтесь з професійними обов"язками; як ставиться до вас і ваших лікарняних начальство.
А потім вже по ситуації: якщо все нормально - дитина не страждає від вашої відсутності, ви повністю "втягнулись" в роботу, начальство довольне вами як працівником - то можна більше часу приділяти роботі, якщо ж все не так райдужно - думати і розставляти пріоритети, що на даний час для вас важливіше - робота чи комфорт ваш та дитини.
Якщо випав рідкісний шанс - чудова робота, адекватне керівництво, достойна зарплатня - то тут, як на мене, варіантів небагато - дитсадок або няня. Хоча є ще один варіант, так свого часу моя мама вчинила, коли на роботу виходила в мої пів-року - викликала з села нашу родичку, троюрідну бабусю, котра і доглядала мене до 9 років, поки мама старанно будувала свою кар"єру.
Синові було півтора рочки, коли через купу причин ми з чоловіком помінялись місцями - я вийшла на роботу, він пішов з роботи. Він міг би залишитись на роботі теж, хоча і помітно впали доходи, але ми так порахували, що працювати обом, щоб віддавати одну зарплатню чужий людині - няні - і все одно жити на доходи тільки одного з нас, це нерозумно, не має сенсу і мінусів виявляється більше, ніж плюсів. Таким чином, він звільнився, а я вийшла з декрету. На роботу я ходила на 11, в середньому через день. Саня ще був на ГВ, отже я годувала останній раз вранці вже практично в коридорі :) і бігла працювати, пообіді хлопці закінчували прогулянку біля моєї роботи, заходили в гості, я годувала Саню чи їм віддавали "надої" :), якщо наш розклад не співпав. Це особливості моєї роботи, бо коли я працюю, то телефонного зв'язку зі мною немає, а розклад перерв залежить від купи факторів і не завжди вдається його передбачити. Все б нічого, але кожні 2 тижні мені треба було їздити у відрядження на 2 дні. Дуже швидко ми мали стандартну картину: я за поріг - в сина температура, настрій у відрядженнях був ще той...
Потім ми з чоловіком цілеспрямовано так перекроювали роботи і проекти, де ми задіяні, щоб більшість діяльності можна було проводити з дома - інет, телефони, чіткий графік зустрічей замість насиджування годин в офісі, консультування он-лайн замість очних багатогодинних сесій і т.д.
З тим, що молодша школа має бути розташована якнайближче, а якість освіти не має значення, не погоджусь категорично, отже Саню возимо через пів міста, і це вкладено в розклад як і інші робочі моменти. Взагалі на момент його вступу до школи моя зайнятість має такий вигляд: дві третини моєї роботи не потребує моєї присутності в певному місці, головне, щоб я була на зв'язку, а звідки я це роблю, мої власні справи, та третина, що залишилась, планується виходячи з дірок в моєму розкладі дружини/мами. Я себе так і називаю - я професійна дружина (до професійної мами мені не вистачає ще пари діточок :)). Скільки б ми не робили реверансів, ми все одно обираємо в певні моменти - родина чи робота отримають цей час, енергію, увагу. Я собі це чесно сказала і тепер на початку будь-яких нових проектів нагадую старим партнерам чи попереджаю нових, що мій розклад будується навколо мого "дружинства" і "маства", а не навпаки. І стало дуже спокійно: ніхто не очікує, що я кину все і буду змагатись за звання найбільшого трудоголіка, всі готові, що о 12:30 я можу перервати спілкування і збігти на годинку забрати/нагодувати/відвезти на тренування/тощо, проте всі впевнені, що все буде зроблено, а де вже я знаходжу час, то мої справи. Гнучкість графіку і однозначне попередження всіх, що я не вибачаюсь, що я дружина і мама, а вважаю це головним, проте готова ще й бути соціально активною - це мій вихід.
Звісно, ми витратили майже 10 років на перехід до такого режиму роботи, одразу так би не вийшло, але це була мета, і її втілено.
· змінено
Посилання на повідомлення #618081
. Ну, будем посмотреть, как говорится... Все зависит от работы и, конечно, оклада - есть ли смысл вообще затевать это мероприятие
.девочки,не знаю куда написать,напишу сюда. мне осенью, в сентябре, нужно выходить на работу, я работала официально и в декрет ушла по всем правилам.а тут так получилось что в ноябре мне опять рожать. девченки, кто сталкивался, подскажите,может нужно заранее предупреждать работодателя, или они могут меня уволить узнав что я опять в декрет собираюсь
Можна й не повідомляти работодавця, а просто принести йому лікарняний лист, але ж то якось несерйрзно, на мій погляд, тим паче якщо вас чекають. Звільнити права не мають.
Цитата: Вера1690 25 Апрель 2014 16:12спасибо)Можна й не повідомляти работодавця, а просто принести йому лікарняний лист, але ж то якось несерйрзно, на мій погляд, тим паче якщо вас чекають. Звільнити права не мають.
Цитата: Екатеринаゾ 25 Апрель 2014 15:01никаких оснований для увольнения нет, я со второй беременностью пришла, нарисовалась и все все поняли)) спокойно ушла во второй декрет, где и поныне нахожусь.девочки,не знаю куда написать,напишу сюда. мне осенью, в сентябре, нужно выходить на работу, я работала официально и в декрет ушла по всем правилам.а тут так получилось что в ноябре мне опять рожать. девченки, кто сталкивался, подскажите,может нужно заранее предупреждать работодателя, или они могут меня уволить узнав что я опять в декрет собираюсь
Цитата: Мяffка 27 Апрель 2014 15:04спасибо) а то разволновалась)никаких оснований для увольнения нет, я со второй беременностью пришла, нарисовалась и все все поняли)) спокойно ушла во второй декрет, где и поныне нахожусь.
Ребенка отправляю в сад в июне,думаю найти подработку временную почасовую,уборка или что-либа,отвественная)
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.