Как правильно выйти на работу с малышом — сторінка 5

А я не знаю, що таке "продленка". Мама мене не забирала, але моя школа була буквально в 500 метрах від дому, пішки 4-5 хвилин в повільному темпі по тротуару, навіть без натяків на машини. 
До якої години зараз працює група подовженого дня в школі? До 4? Максимум до 5. А що робити мамі, яка працює до 6 чи 7? Або я одних знайомих виникла ситуація, коли дитину не можна було віддати в садочок, треба була дуже особлива дієта. І що? Наймати няню і платити їй за походи на ринок, підбір продуктів, приготування із купою обмежень і догляд за дитиною? І труситись цілими днями, що няня щось забуде чи наплутає? 
Я не кажу, що всі повинні покинути роботу і глядіти дитину, я кажу про те, що інколи для родини такий вибір оптимальний, а в окремих випадках - практично єдино можливий. 

В тому і суть. Якщо мама якимось чином знайшла собі спосіб самореалізації без виходу на роботу, то абсолютно не проблема. Правда, мені слабо віриться, щоб у такому випадку її інтереси обмежувалися лише і тільки її єдиною дитиною (для багатодітних інша ситуація, там якраз зрозуміло)... бо це буде або деградація мами як особистості та перетворення на якусь обслугу, або дитина почне задихатися під вантажем цієї великої материнської турботи. Молодшим школярам вже треба якийсь час і без мами себе займати, вдома в тому числі, щоб правильно розвиватися, хоч би яким талановитим генієм вона не була (і якраз навпаки, для геніїв мати вільний час лише на самого себе - життєво необхідно). А що мамі в той час робити? Підлогу мити?

А якщо маму це не влаштовує, то тим паче. Немає ніякої необхідності для мами жертвувати собою заради дитини у сенсі обговорюваної теми. Така жертва нікому не потрібна, дитині в першу чергу.

Я тоже "неправильный ребенок" Мне даже доверяли в 4-м класе двоюродную сестренку (ей на тот момент было года 3-4). И мы не спеша так ехали трамвайчиком к ней домой (с Колоса на Пушкинскую). И это не потому, что бабушка безответственная - просто как-то ...по другому было...

Звідки я знаю? Кожен вирішує сам.

Вашій дитині ще й трьох нема, правильно? Про те, скільки ви їй ладні дати самостійності і як швидко, Ви самі скоро дізнаєтесь. В нас родич працівник міліції, живуть в селі. Дитині вже 12 років, але він її в школу відвозить за 2 км по селу і забирає сам або дружина. Не від великої можливості, для них це не просто, бо всі працюють. Від параної, бо багато бачив за час роботи. В кожній родині свої таргани і свої на те причини. 
Я взагалі не розумію - хіба хтось вмовляє не виходити на роботу? На здоров"я, а хтось сидить вдома із дитиною і йому це треба. І має на те причини. От і все. 

В нашій школі до 6 покласово, потім тих, хто залишився, з різних класів збирають у чергову групу, і в цій черговій групі до 7-ми. Причому їх там ще й годують.
Я думаю, що в школах всі прекрасно розуміють, що мами в більшості своїй працюють.

Я и так уже предполагаю, что не буду давать ей и 20% той самостоятельности (в плане передвижения по городу) что была у меня, потому что я за нее боюсь. Но до 9-10 лет в декрете тоже сидеть не буду. Ищем варианты. Но это уже другая история... По теме, если мама считает нужным находиться рядом и опекать - это ее выбор, если ищет работу и варианты - это тоже выбор. Так что, каждый выбирает сам (или приходится выбирать)

Та ясна справа, всюди в школах до 7-ми, садочки теж до останньої дитини працюють, няні коштують недорого, а зарплати мамам із малими дітьми пропонують просто космічні. А вони, такі підлі, тільки і шукають приводу не працювати.  
В мене є можливість працювати вдома, в мене є мама, є свекруха, які в принципі можуть подивитись за дитиною. Але я знаю жінок, в яких реально нема НІКОГО і чомусь їм в садочках кажуть забрати дитину до 17.30 і групи подовженого дня в їх школах працюють тільки до 16 години. І керівництво їх теж не в захваті від лікарняних та "вільних графіків". Мабуть, то просто жінки такі неправильні. Ясна справа, світ ідеальний і все дуже легко та просто, просто то люди неправильні і тому в них виникають проблеми. 

Ось і все. Комусь перебір сидіти в декреті до 7 років, а комусь і до 18 не перебір. Неправильного варіанту тут нема.Моя свекруха теж вдома, а молодшому сину вже скоро 25. 

Думаю, можно понять и тех, кто рано выходит из декрета, и тех, кто до последней возможности остается с ребенком дома. У меня есть подруги, которые начали потихоньку работать, когда детки были еще совсем маленькие. Но у них есть надежный тыл - бабушки, и детки не страдают от того, что мамы нет рядом. Я считаю, что правильно это или нет, покажет только время, потому что как не крути, если бабушка проводит с ребенком много времени, она воспитывает его по-своему, и хорошо, если потом родители не будут иметь претензий к тому, каким стал их ребенок. 
У меня ситуация другая: и мама и свекровь работают полный день, муж тоже. Поэтому большинство времени мы проводим с сыном вдвоем, он остается с бабушками и дедушками максимум раз в неделю часа на 2-3. И с папой через вечер, когда мама ходит на тренировки. В принципе, моя профессия позволяет мне работать дома несколько часов  в день, но ребенок не позволяет )) Он активный, требует внимания, может не спать днем, и я понимаю, что не смогу сконцентрироваться на работе. Брать няню и идти на полный день экономически не выгодно. Но даже если не брать во внимание материальную сторону, я точно знаю, что мой начальник вытерпит совсем не много моих больничных, я и до беременности не могла поболеть дома и в отпуск не ходила никогда. Так что у меня вариант пока один - сидеть в декрете до полных 3 лет, а дальше все будет зависеть от того, как мы адаптируемся к детскому саду, я не исключаю варианта, что буду с ребенком до 4 лет. А может, сменю профессию, а может уйду в следующий декрет ))  

Ой, читаю,  даже не могу цитату вставить, потому что будто два голоса внутри меня говорят. )) До рождения ребенка была очень активной и деятельной, постоянно то работа, то тренировки, то поездки, один выходной - для меня было много. Работала до 9 месяца и не представляла, как это сидеть на одном месте в "сурковых днях". Когда ребенку было 3 месяца и мне предложили в нете работу на неплохих условиях, то я ужаснулась, так как кроме моего сына меня ничего не интересовало, потом все-таки взялась + на биржах стала писать. Нравилось, но это меня отвлекало от детки. Забросила.
Сейчас ребенку 1,4 и я не представляю, как оставить его с чужим человеком ни сейчас, ни позже. Супер-опека? Но родные/знакомые говорят, что я строгая с малышом. Может, просто мое время еще не пришло, но мы  с мужем пока только укрепляемся во мнении, что я буду домохозяйкой (ненавижу это слово).
Может, на мне сказывается еще мое воспитание. Мама сидела дома с нами. Но у меня было заболевание, которое требовало и диеты, и ухода постоянного. Но потом мам все-таки пошла работать ( мне было лет 13). Но все равно ее график позволял отлучаться  быть с нами, когда надо.

Ви ж розумієте, що постають інші питання - харчування, повноцінний відпочинок для дитини, відвідування секцій та гуртків. Як на мене, то група подовженого дня - вимушена міра, а не прекрасний варіант для дитини. Тільки тепер розумію, наскільки в мами був ідеальний робочий графік для родини і дітей.  

Я ж не кажу, що мама була погана чи щось подібне. Просто кажу про те, що все геть не райдужно в цьому плані і якщо мама працює, то організувати життя дитини набагато складніше і від чогось доведеться відмовитись. Це не страшно, не критично, але ж і прекрасним варіантом це теж не назвеш, чи не? 

В школах ничего не урегулируется. На примере нашей школы на всю школу один класс продленого дня - 30 детей до 18.00. Кому места не хватило - ваши проблемы. Ну думаю, если бы не было другого выхода пару-тройку детей бы взяли. Но не в этом суть.
Вообще наша система образования (да и многие системы за рубежом) не предусматривают удобств для работающих родителей. А  в некоторых странах это еще с садика начинается, где сад до 12-14 часов дня. Поэтому при работающей маме за ребенком все-таки смотрит няня.
А самое великолепное, на мой взгляд, это каникулы. Вот где раздолье для работающих родителей.
Я сейчас только осознала окончательно, что сад для работающих родителей - это минимум проблем. Начальная школа - вот где самое веселое начинается.

Та власне, в нас все ще досить просто :)В США, наприклад, дитину саму вдома не можна лишати до 12-14 років в залежності від штату. А це значить, що для 14-тирічного підлітка потрібна няня.Там дуже часто жінка працює до перемоги, робить кар"єру років до 35, щоб потім оцінити ситуацію - народити і піти працювати далі, бо досягла чогось, чи народити  і вже сидіти вдома, бо на роботі особливих успіхів не досягнуто.

По большому счету, да. Система социальной защиты материнства (законодательная) у нас довольно сильная.  Тот же отпуск по уходу за ребенком до 3-х лет, дополнительный отпуск для матери с двумя и более несовершеннолетними детьми, тот же запрет на ночную работу матерям малолетних детей и еще некоторые льготы.  Но, все равно в итоге все упирается в материальный вопрос.
В Германии недавно предлагали ввести что-то типа нашего оплачиваемого декрета до 3 лет (с символической оплатой, как и у нас). В Германии тоже очень большие проблемы с местами в детских садах.  Так немки возмутились :-)