Интервью с alisa — сторінка 5

Мабуть більше спортивний, бо мені так зручніше.
Про те як часто я ношу взуття на підборах розповість нещодавній випадок ))
Зібралась я на день народження - вдягнула улюблену довгу спідницю, туфлі на високих підборах, вийшла... і дійшла аж до першого поверху, повернулась і пішла перевдягатись і перевзуватись, бо зрозуміла, що вб"юся ще по дорозі на зупинку. За два роки декрету та останніх місяців вагітності навички носіння підбор було остаточно втрачено.

нічого немаю проти таких покупок,навпаки,я якось Жені в якійсь темі писала,що захоплююсь її бажанням розвивати дітей і постійним підбором і вишукуванням тих чи інших іграшок.це добре! просто дивуюсь як на все вистачає грошей,адже іграшки вона купує потрібні,але дуже не дешеві. так і думала,що і тобі,Олена щось перепадає короче непоганий сестринський тандем!

В Жені вже друга і, скоріше за все, остання дитина. Із першою в неї такого не було. Так що в мене все попереду

Алиса, как Вы успеваете отвечать на такое количество вопросов? Семья без обедаужина?))


З.Ы. Я не помню такого ажиотажа в интервью))
Очень интересная тема получилась))

Продублировалось, придется вопрос задавать)
Вот Вы такая категоричная....как к этому относятся ваши родственники? К вам прислушиваются? Какие у вас отношения с родителями, в частности с мамой...вы "подруги" или между вами есть грань матьдочь?

Так сталось, що я сьогодні весь день працюю за компом. А друкую я досить швидко
Родина поснідала, пообідала і повечеряла, а дехто встиг і каву, і додатково перекусити А дитину сьогодні розважає тато.

Бувають, мабуть не часто, але мені вистачає.
Що роблю? Якщо питання не принципове - то нічого, розізлюсь, а потім забуду.
Якщо принципове - то будемо розмовляти, доки не домовимось.



Скоріше ні, принаймні серйозно я можливість розлучення не розглядала не разу.



Мені не подобається такий вираз, якийсь в нього підленький контекст - маніпулювання, керування тишком і так далі.


Погано ставляться Але ж це гени, так що...
Взагалі в нас в родині прийнято дослухатись думки інших, особливо в глобальних питаннях, так що мама може порадитись зі мною, з сестрою, а ми в свою чергу часто радимось між собою та з мамою.
Ми з мамою не подруги, подруг може бути багато, а мама - одна. Я б не хотіла бути із мамою подружками і не хочу бути подружкою своїй дочці. Я хочу бути для неї такою ж константою в цьому світі, якою для мене є батьки.

Нейтральні, подругами ми точно не станемо, другою мамою вона не буде, та й не потрібне це їй, але і проблем в нас в стосунках нема. Вона не намагається нічого мені радити чи вказувати, в тому що стосується дитини - вона інколи дивується нашим методам догляду за дитиною, але не втручається ніколи. Власне мене так влаштовує.
Я думаю, що найбільша заслуга в тому, що так воно є - свекра. Він із самого початку дуже чітко дав зрозуміти, що наше спільне життя - то наша справа, а всі інші в родині відповідно зайняли таку ж позицію. Думаю, якби я йому категорично не сподобалась, то ставлення до мене в родині чоловіка було геть інше (в них там повна монархія).

Тещею я буду мабуть нормальною, ну звичайно в другі мами набиватись не стану. А якщо мені категорично не сподобається чоловік дочки, то я ж її і буду діставати, а не його
Взагалі я не стикалась в житті із поганими стосунками невістка-свекруха, теща-зять. Нашу родину це минуло.



Дуже часто ображалась і сварилась із мамою. Оце те, що я точно пам"ятаю і за що мені навіть соромно. Тепер я розумію, що багато в чому була неправа.
Але я не створювала великих проблем батькам, сестра створювала трішечки більше, але теж нічого серйозного. Я добре вчилась, багато читала, була вдома завжди вчасно, із хлопцями не зустрічалась, з дому не тікала, не палила, п"яна додому вперше (і мабуть це був єдиний раз, коли батьки бачили мене добряче напідпитку) прийшла в 19 років.
Років в 15 вирішила пофарбувати волосся, але мама сказала "ні". Я купила фарбу і пофарбувалась сама - ото вийшло страхіття. Після цього я довго не наважувалась фарбуватись. Власне із косметикою ані в мене, ані в сестри не склалось - в мами була алергія, томі ніяких лаків для нігтів, для волосся, туалетної води і так далі в нас не було і користуватись цим вдома було заборонено. Пам"ятаю, як на випускний фарбувала нігті на балконі і сиділа там, доки вони не висохли.

Чоловік взяв цю модель в свою родину? Який устрій у вашій сім"ї?

Ні, його родину патріархат до добра не довів, і він це сам прекрасно бачить.
Коли ми познайомились, то він вважав устрій в своїй родині ідеальним, але на той момент, коли в нас виникли романтичні стосунки, його думка в цьому питанні дуже змінилась. Тому стосунки в нашій родині він будує за новою для себе моделлю.

На різних етапах свого життя - по різному. В дитинстві із батьками - ми зустрічали новий рік, йшли на міську ялинку, в гості до знайомих батьків. Ранком першого січня йшли снідати і вітати із новим роком бабусю.
В універі святкувала із своєю групою. Пару разів вийшло просто супер, пару разів так собі. Хоча в цілому нормально, але після цього вважаю, що святкування нового року в клубах і тому подібне - не для мене.
Останні роки святкуємо в родинному колі із сестрою. Часто до нас приєднуються друзі.

Досить багато, ми ж разом навчались і жили.