Интервью с alisa

alisa, почему на вопросы отвечаешь не ты, а Мелисента? *шутка*


====

alisa, ты очень активная форумчанка. А есть ли люди, с которыми ты подружилась в реале, благодаря форуму? Кто они?

Расскажи о своей дочке - как ласково называешь её? Какое у неё есть домашнее прозвище? На кого похожа?

Любишь ли ты путешествовать? Где мечтаешь побывать?

это шутка была

Алиса, мне интересно, как вы познакомились с будущей половинкой? Сколько лет уже вместе? Присутствует ли в жизни романтика?

Я тож самое подумала, но промолчала сразу

Тому що мене спитали. До цього не питали



Я спілкуюсь (в скайпі ) із двома дівчатами, з якими познайомилась на форумах, але не на мамі.




Як ми її тільки не називали за ці два роки. Мама, коли чує чергове прізвисько, починає сваритись. Власне, ми по імені її майже ніколи не називали - вона в нас була і няка, і лапі, і кокосик. Це так, що перше згадалось. Через це наша дитина до року практично не реагувала на своє ім"я.
Зараз називаємо в основному по імені або кокосик.
Схожа вона мене, і зовні, і характером.



Так, дуже люблю. А от чоловік, на жаль, не дуже.
Де мрію побувати... мабуть в Африці. Хочу побачити пінгвінів, щоб на власні очі переконатись, що вони там все-таки є.



Я здається писала. А може і ні.
Ми навчались в одній групі в універі. Але під час навчання я зустрічалась з іншим хлопцем, він з іншою дівчиною. В нас склались дружні стосунки, ми навіть якийсь час працювали разом. Після закінчення універу мій хлопець повернувся в рідне місто, а стосунки на відстані справа ненадійна... А з майбутнім чоловіком я весь цей час продовжувала спілкуватись як із другом, ну і власне, "додружились"...
Знайомі ми 11 років, з них одружені - 4.

Щодо романтики... я навіть не знаю, я скоріше людина дуже не романтична, тому я, мабуть, не особливо відчуваю такі моменти.

Мені все цікаве, в мене часу нема (( Хочу на Венеру - в добі 5823 години.
Я намагаюсь інколи шити щось із фетру, просто щось шити малій (майже дошила пишну "американську" спідницю - залишилось вмовити мою дитину її носити), намагаюсь нарешті закінчити чоловіку вишиванку, до того ж, в мене в лежить вже другий рік, чекає свого часу, полімерна глина, дуже хочу спробувати що з неї вийде. Плюс інколи так хочеться щось спекти, щось таке смачне і гарне. Чекаю не дочекаюсь на свої вирубки.
Ні, треба точно щось вирішувати зі сном...

alisa,если мне не изменяет память,читав некотрые тему,более старые,помню,что ты отвечала на русском,теперь ты щира украиночка,это просто так или с чем-то связано?просто сдесь немногие отписуются на нашем родном языке,вы явно выделяетесь,и еще многих форумчан видела по фоткам и уже читая ответы,все равно я себе представляю,как кто выглядит,а вот вас никак представить не могу,опишите себя

Почему ник alisa?
С чем-то связано?

Кто Вы по знаку зодиака?
Сколько Вам лет?
Вы лидер?
Разговариваете быстро?
Часто улыбаетесь?
Поете в душе?

Якось не виходить
От з останнього - хотіли поїхати в ліс, але в цей день ми їхали в інше місто і поїздка була давно запланована, коли в останній раз збирались в Рапонгі, то я б може і сходила - але в мене страшна алергія на морепродукти, так що... Ну отак і виходить - то плани, то часу нема, то бажання.



Якщо дуже цікаво, то спитайте при нагоді у Фри-Кет, Зями, ну або у Жменьки.



А чому саме "щира" ? Ну от мені просто цікаво - які критерії щирості українства?

Перейшла я на українську мову після однієї із тем, але вже не згадаю з якої саме причини. Так що можна вважати, що просто так ))



Я думаю, що тут всі відписуються на своїй рідній мові, вона ж не для всіх саме українська рідна.



Він давно такий. Колись дуже хотіла дочку Алису, але коли все-таки її народила, то Аліс було вже так багато ((



Ні, я народила в серпні, і доки ми були в пологовому, планували назвати малу Соломією.
Але в результаті ми назвали доньку Женя, так само, як звати мою рідну сестру і рідного брата чоловіка ))
На "ти" можна.


Діва, але в гороскопи я не вірю і мабуть тому не дуже відповідаю характеристиці свого знаку.
Мені 30, як сказала моя бабуся - третина життя вже позаду ))
Розмовляю я швидко і посміхаюсь багато. Але не співаю я ніколи - в мене абсолютно немає слуху, тому мої співи - це просто щось....

Я не люблю характеристики типу "Я лідер". От коли матиму купу підлеглих або послідовників, тоді і зможу називати себе лідером. А взагалі я за адекватну оцінку і себе, і особливо своїх дітей. Мені здається, що дитину треба провокувати і задавати потрібний напрямок, щоб вона прагнула більшого, але не варто вбивати в голову дитині із дуже посередніми здібностями, що вона суперталановита чи щось подібне - це дуже заважатиме їй в житті.

я прям попала в число посвященных.

Хочется у тебя вот что узнать:
1. В какой школе ты училась? (эт чтобы выяснить не пересекались ли мы в прошлой жизни).
2. Скучаешь ли за родным городом? Легко ли далось тебе решение о переезде в Николаев на ПМЖ? Как у тебя адаптация к новому городу происходила?
3. На сколько я поняла, вы с Женей погодки, и ты старшая. Как так вышло, что вы учились в одной группе в универе? В школе тоже в одном классе были?
4. Твоя резкость суждений, иногда бескомпромиссность в некоторых вопросах, умение спорить - известны всем - а ты сама это считаешь достоинством или недостатком?

Так, в мене дуже близькі стосунки і з батьками, і з сестрою. Ми вже рік як переїхали в інший район, до цього жили через дорогу від сестри і я не можу дочекатись, коли ми вже щось вирішимо із житлом і будемо знову жити десь неподалік.
Батьки після народження внучок переїхали в Миколаїв, щоб бути ближче до нас.

Традиції звичайно ж є, мені здається без цього не обходиться не одна родина.