Интервью с alisa — сторінка 2

Алена, к вопросу о "мове" )) вы дома тоже общаетесь на украинском языке?
дочка говорит по украински?

alisa, а Вы смогли бы пойти на преступление ради близкого человека?

Как Вы относитесь к высказыванию "цель оправдывает средства"? Согласны с ним?

Вы любите развлекаться? Как именно?

Что для Вас отдых? Как Вы предпочитаете отдыхать - с семьей или без?

Я жила у Ладижині Вінницької області майже до 3-х років, а потім ми переїхали в Южноукраїнськ, звідки я потім поїхала навчатись у Миколаїв.
Не можу сказати, що я сильний мандрівник, але на місці точно не сиділа. Тому розповім про міста які вразили мені, в хорошому чи поганому сенсі.
Одним із найяскравіших вражень свого часу став для мене Київ. Туди я вперше приїхала із Москви, і приїхала в дуже поганому стані і настрої. Москва мене дуже вразила, це були просто жахливі три дні мого життя - в день приїзду в мене почалась страшна алергія на тамтешній смог, я не могла нормально дихати. Ніяких ліків мене в аптеці без рецепту не продали.
А взагалі мені мабуть не пощастило. Я вірю що в Москві є, на що подивитись, але я побачила тільки Червону площу, пару храмів (один з яких здалеку мені більше нагадав цирк), пост №1, Чисті пруди, ну і так просто погуляла вулицями міста. Але з того, що ми побачили, мене не вразило нічого. Я вже не кажу про пробки і про те, що всюди треба добиратись годинами.
Так от Київ після Москви просто вразив мене гостинністю та теплом, як в прямому, так і переносному сенсі. В Києві я завжди буваю із задоволенням, хоч по справах, хоч просто так.
Я люблю Львів за те, що він не розчарував - він виявився саме таким, як ми від нього очікували.
Я в захваті від Дніпропетровська, в якому мені довелося пожити кілька тижнів. Це просто неймовірне місто, воно якесь безшабашне і просте. Чого тільки вартий дорожній рух )) А парк із білками посеред міста, дитячий парк і так далі. Я б мабуть із задоволенням там жила, хоча до поїздки в мене було страшенно упереджене ставлення до нього.
Одна із найоригінальниших подорожей - це пішки від Феодосії до Коктебелю по узбережжю і назад. Все б нічого, але це було 15 лютого і йшли ми практично не зупиняючись - за день два невеликі відпочинки по 15-20 хвилин. Вийшли о 7 ранку і повернулись десь опівночі. Я пам"ятаю як ми прийшли, нарешті впали і нас покликали вечеряти - незважаючи на те, що всі були страшенно голодні ніхто не хотів вставати, так всі втомились. Це було за часів студентства - було весело.
Я органічно не переношу Одесу - це місто мене дратує, воно тисне на мене.

Тільки що зрозуміла, що теплих почуттів до жодного із міст Криму в мене нема (( Негативу правда також нема.




У 5-му класі я прочитала книгу де описувалось життя спудеїв Києво-Могилянської Академії, я була просто в захваті і вирішила, що я буду там навчатись. Яке ж на мене чекало розчарування, коли я дізналась, що її виявляється багато років тому закрили і забули. І яка я була рада, коли її відновили.
Я досі шкодую, що я не наполягла на тому, щоб вступати в КМА в Києві. Після школи я вступила в Одеську академію холоду на нетрадиційні джерела енергетики і не вступила в Одеський державний університет на факультет інформаційних технологій. Я так і не захотіла навчатись в Одесі і вирішила рік бути вдома, щоб вступати на наступний рік. Буквально за в останніх числах серпня мамі хтось порадив відправити мене в якийсь технікум чи ще кудись, бо за рік я забуду все і вступати буде дуже важко. Оскільки вибір в серпні вже не великий, то я відправилась навчатись в Миколаїв, на бухгалтерський облік.
Ну а потім я все-таки наполягла на тому, щоб вступати в КМА хоча б в Миколаєві і вмовила вступати сестру.



Ні, не думаю.



Зазвичай так, але зараз такий період, що нема.
Так стається, що мої подруги чомусь тікають жити в інші міста )) мабуть від мене.



Ні, я б не сказала.



На це питання нема універсальної відповіді. Комусь я готова пробачити майже все, а комусь взагалі не треба нічого робити, він мені просто страшенно не подобається з першого погляду.



В мене з 1998 року нема телевізора І він мені не потрібен.

Ну звичайно



З дитиною майже завжди, з чоловіком - коли як, із мамою, сестрами та братами - українською, із папою - російською. В нас все складно ))
Дочка ніяк ще не говорить, її запас слів дуже невеликий.
Одне із перших слів, яке вона сказала, було слово "дякую".
Сподіваюсь вона говоритиме українською.




Ну в певних умовах я думаю всі на таке здатні. До того ж - про який саме злочин мова?
90% жителів нашої країни постійно порушують закони. Ну наприклад, не платять податки, дають і беруть хабарі.



Дивлячись яка мета і які засоби.
При своїй категоричності я доволі поміркована людина.



ну хто ж не любить ))
Я дуже люблю відпочинок на морі, на природі, в басейні. Люблю воду і все що нею пов"язано. Я навіть люблю бувати на катку, хоч так і не навчилась ковзати ))
Люблю бувати в нових містах, для мене кращій спосіб побачити місто - це якомога більше пройтись по ньому.
Відпочиваю я майже завжди із родиною. Я не можу сказати, що мені сильно потрібен відпочинок від родини. Чоловік мені не встигає набриднути, а дитина коли чоловік вдома - практично цілком на ньому, за мною тільки приготувати їм їсти, так що я від неї достатньо відпочиваю. Тому мені мабуть було б соромно втомлюватись від родини.

Кем Вам в жизни довелось поработать? Есть ли такая работа, на которой Вы бы и день не продержались?
Ваша профессия совпадает с Вашим образованием?

и о какой работе мечтаете? лучше начальником, подчиненным или сам себе хозяин?

Багато ким
Моя перша робота - це літній підробіток після другого курсу. Я працювала в інтернет-кафе в ЮУ адміністратором. Це був цікавий і корисний досвід. В той же рік я пішла працювати на неповний робочий день теж сисадміном в комп"ютерний клуб.
Потім я працювала дизайнером в рекламній агенції. Ця робота зіграла цікаву роль в моїй родині - саме там я познайомилась із майбутнім чоловіком сестри і познайомила її з ним ))
Потім я збиралась працювати в мережі АТБ і навіть проходила там навчання, але мені не дуже подобалось, тому я пішла на співбесіду в автосалон, де був потрібен системний адміністратор, але бажано із освітою бухгалтера і тільки жінка. Ну от власне в салоні я і працювала останні роки - системним адміністратором, але паралельно також менеджером із реклами, менеджером із продажу автомобілів, помічником бухгалтера та довідковим бюро )))
За першою освітою я бухгалтер, за другою - фахівець із інтелектуальних мереж та систем підтримки прийняття рішень.



Впевнена, що таких багато.
Я б, наприклад, ніколи не змогла працювати лікарем або десь на висоті (дуже боюся висоти). Мені колись зателефонував тато з роботи і сказав, зо він бачить весь Дніпропетровськ, бо зараз вони ремонтують якусь там вишку. Так мені тільки від того, що я уявила на якій він висоті, стало погано.



Зараз вже не знаю.
Мабуть бути підлеглим простіше за все, в роботі на себе є купа плюсів.
Що стосується керівництва, то в мене двояке ставлення - для мене це не стільки влада, скільки велика відповідальність.

Алена, я за ЮУ не скучаю... за красотой речки - может да, за комфортом и чистыми газонами - да... но за атмосферой города, за людьми там (ну кроме родителей) совсем нет... у меня от этого города стойкое ощущение болота - ну это так... офф...

Чет я запуталась, мы с тобой закончили одну школу, только вот ты в 1998, я в 1999г. В универе ты была на год старше меня в потоке? А Женя на год младше?

Извини, что донимаю вопросами, просто вот пытаюсь вспомнить, есть ли в моей памяти ты, но из другой "нефорумской" жизни

И вопрос по теме - кто был любимым преподом в универе? Кто оставил след в твоей душе? Кто произвел неизгладимое впечатление?

Сколько детей хотите?
Ходит ли Женя в садик?
Какие сказки ей читаете?
Замечали ли Вы какие-то таланты у ребёнка-пение, рисование или ещё что-нибудь?)

Мені вже і не загадати атмосферу, я так давно поїхала звідти. Таке враження, що це було в якомусь колишньому житті.






Мабуть ні, ми точно не спілкувались, так перетинались в кабінетах, на принтфолдері, біля деканату та кафедри. Ну а в бібліотеку наш факультет рідко ходив ))
В мене просто хороша пам"ять, тому я тебе легко загадала. Якщо я правильно пам"ятаю, то ти вчилась на потоці із Сенкевичем? От він мабуть був одним із перших яскравих вражень від студентів комп. факультету для мене.



я не можу сказати, що в мене був улюблений викладач, Могилянка була багато на колоритних і цікавих викладачів.
Як викладач мені дуже подобався Бандура - я ніколи більше не бачила таких талановитих лекторів. Ну звичайно ж, Леонід Михайлович, куди ж комп"ютерники без нього. Дуже специфічні стосунки в мене склались із Гожим та Труновим. Можу сказати, що саме завдяки Трунову я не вилетіла на першому курсі, за що йому дуже вдячна. В мене була дуже весела і непогана "англічанка". Пам"ятаю як була здивована, коли дізналась скільки років Бикову, згадалось як ми йому складали залік в його НДІ - ялинка, стіл, шампанське, всі сидять і дивляться на нас ненавидячим поглядом - ну коли ви вже заберетесь, ми святкувати хочемо.
А взагалі в мене багато про кого з викладачів залишились дуже теплі спогади. Мені складно виділити когось одного.


Мені особисто вистачить і Жені. Але вважаю, що це нечесно по відношенню до неї, тому хочемо двох. Я дуже хочу і другу теж дівчинку.



Так, ми ходимо в садочок. В 5. Дуже задоволені.


Казки нам не пішли ((
Ми любимо вірші і наша улюблена серія про кошеня Мурчика.


гра на нервах, співи по ночах, малювання всюди, тільки не на папері, художнє ліплення на килимі
А взагалі мала дуже любить танцювати. Я думаю, нам ще рано говорити про таланти.

Не то що вона була найбільш цікава, але вона мені дуже запам"яталась. Треба було написати про колекторську компанію, за основу взяти матеріал із їх сайту. Я відкладала до останнього цей текст, не знала як його почати і що з ним робити. А виявилось, що тексти для сайту цієї компанії писав справжній професіонал. На таку неприємну тематику він написав такі легкі тексти, позитивні, із гумором. Я була просто вражена, ніколи б не подумала в такому ключі про таку сферу діяльності.

А однією із найцікавіших в роботі була стаття про перейменування російської міліції в поліцію, написана в дуже саркастичному тоні.

Це рерайт? дайте почитати

В основному рок.
Із того, що більш-менш постійно входить в плейлист - Скорпи, Квін, Найтвіш, Арія, Кипелов, Елтон Джон, Чубай та Скрябін. Інше - за настроєм.


ніколи не слухаю музику під час роботи, мене це збиває.
Під час поїздок в маршрутках мені доводиться слухати те, що грає - а це дуже часто шансон. Це просто жахливо, я намагаюсь абстрагуватись і не слухати.
Мабуть не дуже часто зараз слухаю...