Какой предмет Вы бы включили и\или исключили, из школьной программы? — сторінка 5

Дивно... наскільки мені відомо то право раніше вивчалось тільки один рік, в старшій школі, тому як в молодшій школі щось з нього може дублюватись мені незрозуміло. Те ж саме стосується біології, літератури та історії. Невже це тепер вивчають в початковій школі?

з.і. а чому Ви одразу сприйняли на свій особистий рахунок? Я наприклад, вважаю, що дуже багато людей міркують саме так, як я сказала.

Я говорила о всем курсе школе (кстати правоведение я изучала 2 года), если говорить о младшей - то было природоведение, тематические занятия. Вы же тоже в школе учились, неужели в Вашей программе были такие существенные различия с моей? Или просто поспорить хочется? С тем, что слово "Украина", меня не пугает разобрались, теперь ищете следующий повод? По-моему здесь просто высказывают мнение, это мое видение оптимизации учебного процесса в школе, скажем так: мое скромное мнение, которое я никому не навязываю

может я ошибусь сейчас, но мне кажется это уже тема проблемы семейных взимоотношений, адекватные родители, мне кажется не станут заставлять человека без слуха или математических способностей становиться музыкантом или бухгалтером.
Вообще, что бы не спорить и не ссориться, скажу так, государство предоставляет право каждому выбрать форму образования, и если кому-то мало школьных предметов - есть экстернат, гд можно индивидуально осваивать все, что необходимо, и не учить, то что считаете не нужным, и выбирать язык обучения.

По теме:
Только что спросила дочку, бывшую второклашку,какие уроки ей больше всего в школе нравятся, а какие нет, и какой предмет бы она добавила, а какой убрала.
Ее ответ меня, в принципе, не удивил:

Больше всего нравятся
"Я и Украина"
Музыка
Праця
ИЗО
Английский язык
Про физ-ру забыли! тоже очень любит...

Категорически убрать
Русский язык

Добавить
Биологию (Она уже год как планирует быть экологом, так что начинаем готовиться)
Как по мне, так "Устами младенца..."

Я не шукаю приводу, я дійсно прекрасно пам"ятаю, що література і біологія вивчались з 5-6 класу, а право - 1 рік, в 9 класі, якраз я складала іспит з права (в рамках вільного вибору) і 2 тижні потому була прийнята Конституція України. Я це дуже добре пам"ятаю, а до обговорення Конституції наш вчитель повернувся в рамках предмету історії України в 10 класі, бо вважав що дуже важливе питання.
Я впевнена в цьому на 100 %. Я закінчила школу в 1998 році.

Я дійсно вважаю? що нам недостатньо знань в школі давали саме про нашу країну, не робили ніякого акценту на розвиток громадянської гідності та свідомості. Чому ні? Чому знати літературe важливіше ніж знати свої права та обов"язки з дитинства? Чому не важливо знати, наприклад, що Херсонщина раніше носила назву Таврійського краю, і що там знаходиться пустеля, або що Південний Буг - унікальна долинна ріка, яка має місцями русло гірної. Чому не розповідати дітям про особливості саме місцевої флори та фауни застерігаючи їх від отруйних рослин та небезпечних тварин. Мені здається це корисніше за "Війну та мир" (вибачте, але для мене вивчення цього твору стало символом дарма втраченого часу, мабуть гірше враження залишив тільки Кафка).

я думаю сравнивать историю родного края и литературу (заметьте мировую) это слишком! У нас в стране вообще существуют 2 крайности: одни против Украины, другие против русского языка и всего того, что с ним связано. А я считаю, что для наших детей только плюс, если они хорошо будут владеть и тем и другим. А если уже совсем по-честному, то не будет ребенок любитьучить тот или иной предмет, сколько бы часов в школе на него не выделялось, если его не будут подталкиватьприобщать к этому родители!

Саме тому я і написала що це для мене символ витраченого часу.
Просто незважаючи на те що я любила літературу, я вважаю що більшості з мого класу вона нічого не дала. Коли 70 % приходить відсидіти урок і щоб їх не чіпали, а твори рерайтять із багаточисельних посібників - то які знання можуть бути.
В той же час моє знайомство із літературою шкільною програмою не обмежилось. Я і зараз можу розповісти напам"ять десятки віршів, в основному українських поетів 20-го сторіччя.
Але я в жодному разі не агітую відмовлятись від викладання літератури. Я просто кажу про те, що деякі знання потрібні і цікаві не кожному, а дещо варто все-таки знати всім.




А я наприклад з цим не згодна. Мої батьки класу із 5-го взагалі не цікавились тим, що викладається в мене в школі і які предмети я вивчаю. Мені просто було або цікаво щось вчити, а те що не цікаво все одно мені легко давалось. В старшій школі свою єдину трійку в чвертях я мало не отримала за відвертий конфлікт із викладачем.
Так що не можу сказати, що батьки прищеплювали мені любов до якихось предметів. Більш того, мій батько практично не володіє українською і відверто не любить Україну, що є причиною періодичних суперечок.


з.і. в мене прекрасні і уважні батьки, просто вони бачили що мені контроль не потрібен.

Индивидуальное обучение для всех невозможно


Вы ошибаетесь))) При экстернате Вы не получите аттестат/диплом государственного образца (аттестацию имеют право проводить только государственные образовательные учреждения), если не освоите в полном объеме все дисциплины, которые предполагает план обучения, утвержденный в Министерстве образования и науки. Экстернат не для того, чтобы выбирать дисциплины, а для того, чтобы быстрее освоить программу, чтобы совмещать обучение с обучением в другом учреждении или работой, чтобы иметь возможность глубже изучать необходимые в дальнейшей жизни предметы.


Алёна, а зачем противопоставлять? Человеку под силу освоить и то, и другое)))) По поводу конкретных текстов и конкретных авторов: я неоднократно сталкивалась с поверхностной подачей материала на уроках зарубежки в школе. Ваш учитель - не исключение. Очень жаль. Насчет того, что это те знания, которые нужны не каждому, - не соглашусь. Литература - один из немногих предметов, выполняющих не только образовательную, но и воспитательную функцию.

Я привела як приклад, я не вважаю що треба вводити одне за рахунок іншого і казала про практичну сторону питання.

І не можу не вступитись за свою вчительку - вона бездоганна. Щодо "Війни та миру" - це моя думка, з якою вона не погодилась і дуже довго намагалась переконати мене, але ...
Це я ще не написала про своє ставлення до "луча света в темно царстве". Отам ми до крику з нею спорили.
А взагалі - викладач саме російської та закордонної літератури в мене була просто супер, вона зі мною мало не з народження. В садочку викладала в мене музику, потім закінчила інститут і перейшла викладати музику в школі і в 1-2 класі викладала в мене викладала музику, а з 5-го класу - російську мову та літературу. Не зважаючи на молодість рівень в неї був високий. Та й взагалі молоді вчителі дуже часто бувають кращими за досвідчених - завзяття, ентузіазм, бажання зробити цей світ краще, подекуди набагато більшого варто ніж просто досвід.

А ще вона дуже гарна і стильна, наші хлопці на її уроках навіть коли не слухали її, то сиділи тихо і милувались ))

аналогично, меня тоже в школе никто не контролировал. НО это некоторым детям можно доверять в плане учебы. А основная масса, согласитесь, требует контроля! И не потому, что это плохие дети или тупые - нет. Просто дети очень хитрый народ, быстро видят, где взрослые дают слабинку и пользуются этим. И можно на каком-то этапе "упустить" ребенка и не только в плане учебы....Детьми нужно заниматься и делать должны это прежде всего родители, а не тупо отдавать их в школу, и перекладывать всю ответственность на учителей!

Ну звичайно, перекладати відповідальність на викладачів - це взагалі злочин з боку батьків. Але за відсутності здібностей та інтересу, на жаль, жоден контроль не допоможе. Мабуть це закладається набагато раніше.

Ну извините, что задела Вашу учительницу. Значит, не доспорила она с Вами))

Я просто дуже добре ставлюсь до неї, але в будь-якому випадку кожен має право на свою думку. Я не думаю, що моя в даному випадку правильна, бо вона не збігається в думкою фахівців (я в цьому питанні точно не фахівець), але оскільки шкоди від того нікому не буде - змінювати її не стану ))

До того ж, їй треба було навчати на уроках не одну Олену, а ще 30 учнів, дехто з яких взагалі ніякої думки з цього приводу не мав

Можу сказати, що не все залежить від вчителя. Навіть фанат своєї справи, людина яка прекрасно викладає не завжди може зачепити кожного - подекуди це практично неможливо, а подекуди елементарно не вистачить часу.

согласна, я просто выразилась не так)) естественно, без полной программы никто аттестат не даст. Я имела в виду, что при индивидуальных формах обучения можно меньше времени уделять тому, что не нравится и наоборот.

к устам младенца прислушиваться нужно, но уж очень фильтровать.... Детишки, если бы их воля, они бы только физкультуру и рисование оставили. А на счет языка, то Сколько языков ты знаешь, столько раз ты человек, не помню какой классик сказал.

В школе - да. А в вузе есть другие рычаги воздействия на обучающихся)))) Мои любители рерайта не получали стипендию года по 3 и пересдавали комиссии до посинения))) А без знания текста, согласитесь, о чем-то говорить на уроках литературы - это художественная самодеятельность.
Кстати, чтоб не выбиваться из темы: самые "умные" пытались рассказать, что поступили они на иняз для изучения иностранных языков, а литература им не нужна. Приходилось напоминать, что в их дипломе на самом видном месте будет надпись "зарубежная литература", потому что их квалификационный уровень - учитель иностранного языка и зарубежной литературы. А за одними языками им в институт лингвистики переводиться надо. Но это снова к вопросу о том, что в вузе привести в чувство легче, чем в школе.

Чехов А.П.