Чоловік. Бог чи раб? — сторінка 2

Тоді дійсно найкращим буде заробляти більше, щоб можна було найняти людину. А от мені цей варіант не підходить, навпаки, бо я категорично не терплю чужих людей вдома, щоб, умовно кажучи, в моїй білизні порпались. І хоч готувати я не дуже люблю, але краще я робитиму це сама, ніж хтось чужий. Правда, все мрію про той час, коли я нарешті спихну приготування їжі на дочок (коли вони підростуть) або на чоловіка (коли він перестане бути дуже зайнятим з нашим будинком), хоча б частково.   А з рештою мене наш розподіл обов'язків влаштовує повністю.

тобто Ви змушуєте себе повірити, що Вам це подобається...
​З цього і потрібно було починати)))

 

А я вот наверное существо не из той оперы...
  Я безумно люблю радовать своего мужа. Будь то вкусный обед, наглаженная постель или фенечка сплетенная с любовью... Я вижу, что он ценит мои старания и радуется как ребенок каждый раз. Я очень надеюсь, что по жизни мы с ним пройдем на вот таком позитивном отношении к кадому прожитому дню - нам хорошо вместе.  Он для меня и лучший друг, и любовник, он отец моих детей и партнер по жизни. Я очень его люблю и ценю все, что он делает лично для меня и нашей семьи. Это чувствуют наши дети и я счастлива! 

Да, я действительно счастлива, и не потому что мы с ним такие "идеальные", а потому что мы все воспринимаем позитивно. Советовать вам что-то  не мой удел... Но я очень искренне вам желаю пересмотреть отношение к жизни и перейти на сторону тех, у кого "стакан все же на половину полон"!..

З.Ы. Да, и к автору темы! Вы меня простите, я не хочу вас обидеть, но по-моему тема "О том кто для вас ваш муж" и тема "Про глупых куриц" -  совершенно разные по содержанию. И совмещать их в одну... 

Вибачте, та Ви трохи не зрозуміли суть теми. Якби я хотіла подискутувати на тему:"Хто для Вас ваш чоловік", я б так і назвала тему.

Суть в іншому. Яку роль має відігравати чоловік у відносинах, чи має він якісь забов'язання перед дружиною, не отримуючи нічого натомість, ставлення до чоловіка, як до особистості.
Якось так.

муж для меня это совокупность друга, любовника, наставника.
у нас нет никакого разделения обязанностей. кто может лучше заработать, тот и зарабатывает, кто лучше моет посуду,тот ее и моет. и никаких проблем с "подменой" друг друга. Был период,когда я работала, а муж сидел дома с детьми,водил их на занятия и делал уроки, теперь он работает, я занимаюсь детьми. Он может и борщ приготовить и справиться с тремя детьми несколько дней. 

Думки собаки: "Вiн мене годує, чеше, любить - мабуть вiн мiй бог!"
Думки кота: "Вiн мене годує, чеше, любить - мабуть я його бог!"
З однаковiсiньких фактiв двоє можуть зробити геть протилежнi висновки. Головне - не робити з цих висновкiв приводу для прихованих заздрощiв та образ.

Возможно и не ощутила суть. Но... Я не могу понять к чему тот пример (повторюсь) "О глупых курицах"?... Для того, чтобы тут ядом на них поплевались?.. У нас такое любят.))))) В общем это мое имхо, но мне кажется, что пример все же неудачный...

Я обожнюю свого чоловіка і можу погратися в його рабиню: при натовпі гостей вклонитися йому до землі, запитати, чи всім мій пан задоволений, чи все як треба, і "покірно вислухати зверхню відповідь" на кшталт "сьогодні вже так-сяк, можна продовжувати". Чого такий жарт можливий? Тому що я абсолютно впевнена, що мій чоловік так же без тями закоханий у мене, як я у нього, що ми безмежно поважаємо одне одного і що за жодних умов між нами не може бути неповаги, що приниження між нами може існувати тільки на рівні жартівливих ігор, стьобу. З тим же успіхом я погрожую, що "жерти не дам за таку поведінку", і хлопці (чоловік і син) миттю стають шовковими: нахвалюють мене кохану і вголос дякують долі за таке щастя, яке скоїлося у їхньому житті. :)
Вважаю, що в родині може бути тільки рівність. Там, де починається ієрархія богів, рабів, панів тощо, закінчується родина і починається співіснування на якихось умовах і з різним ступенем успіху спроб. Дівчата, які пишуть ті смішні статуси, не знають справжніх стосунків, не розуміють, що чоловік буде з радістю тягати мамонта з діамантами до ніг тієї, кому потрібний не мамонт з діамантами від нього, а він сам, для якої радість отримується не через руки, а через серце. Вони не розуміють, що надуті губки ніколи не спонукатимуть чоловіка до таких же досягнень, як закохані сяючі очі. Чоловіки, які на повному серйозі позиціонують себе богами і панами, живуть у пласкому світі і бояться кохати, бо в силу свою тільки граються, не відчуваючи її насправді, вони є слабаками, і їх найбільший страх - що хтось здогадається про цю слабкість. От вони і паруються: одна вся така непроста з надутими губками, яку за дорого купив такий весь з себе мачо... Залишається їх пожаліти та побажати схаменутися.