Ликбез — сторінка 24

А еще такое нашла - это сюда подходит?

ТИРЕ НЕ СТАВИТСЯ

Между подлежащим и сказуемым, выраженными именами существительными, если:

1. Перед сказуемым есть отрицание, вводное слово, наречие, союз, частица:

Я очень жалею, что мой муж не доктор. (А.П. Чехов. Именины)

Еще один вопрос: как вы относитесь к тому, что Луна тоже дело рук разума? (В.М. Шукшин. Срезал)

Ні, не підходить, бо "за" - це прийменник. І в цитованому вище забули додати, що мова про іменники у ролі підмета і присудка у називному відмінку. Приклади це демонструють, але мали зазначити і в теорчастині.

dina_barta, ой... как все сложно напридумывали в русском языке ))) спасибо!

P.S. А во втором случае точно не должно быть тире или еще допустимо?

Так, давай у схему, щоб простіше)))

- ім. або числівник у Н.в. (підмет) ТИРЕ ім. або числівник у Н.в. (присудок) без зв"язки
- займенник (підмет) БЕЗ ТИРЕ ім. у Н.в. (присудок)
- інф. або ім. у Н.в. (підмет) ТИРЕ інф. або ім. у Н.в.(присудок)
- спочатку присудок, за ним підмет (інверсія) - БЕЗ ТИРЕ (є виключення)
- підмет приєднується за допомогою слів это, вот, значит, это значит, это есть або є узагальнююче слово - ТИРЕ (є виключення)
- підмет і присудок становлять фразеол.зворот - БЕЗ ТИРЕ
- те, що було зазначено: перед присудком у випадку ім+ім є "отрицание, вводное слово, наречие, союз, частица" - БЕЗ ТИРЕ
і ще багато-багато випадків, але ці найпоширеніші.


У першому реченні: займ. у Н.в. + ім. у З.в.
У другому реченні: ім. у Н.в. + ім. у З.в.
Форма присудка не задовольняє вимогам уживання тире.

Со схемой получилось гениально!  Может  когда-нибудь сделают программу, которая будет сама высчитывать, что чем является и в каком падеже стоит, и выдавать правильное написание?  Потому как количество вариантов и исключений из них уму не постижимо )) Интересно - кто там наверху решает, считать это исключением или ошибкой?

Народ. Мову створює народ))) В Росії він такий незбагненний у порівнянні з німцями, так?

P.S. В останньому реченні таки без тире))

А народ ложит...

Якщо буде наполегливим у своєму прагненні ложить, то незабаром буде ложить, попивая вкусное кофе)))

Ой, не пугай, народ-то говорит "ложить" )) (хи, Елена меня уже опередила)  Нашему народу нельзя доверить даже президента выбрать.
Кстати, может я плохо учила немецкую грамматику, но хоть убей не помню, чтобы там было много исключений. Не говоря о том, чтобы было написано "если инфинитив, то пишите так, а если аккузатив, то наплюйте на вышенаписанное и пишите по-другому" ))

Да,  во всех языках - мужского рода, а у нас народ, вишь, победил ))
По мне так лучше бы вернули его старое русское название "кофей", тогда бы народ не путался, какого рода.

Я на посту: /forum/vsyakaya-vsyachina/obo-vsem/3016/likbez.html?post=225394
А ти не в темі

Сегодня каталась на машине и по трассе случались разные указатели. Вот такой вопрос.
Город Николаеев (на русском языке) и місто Миколаїв (на українській мові). Внизу перевод для иностранцев. На одной табличке Nikolaev, а метров через 500- Mykolaiv. Тоже самое обстоит и с Odessa (перевод с русского) и Odesa (перевод с украинского).
Ну, если с Одессой как-то еще понятно, то как иностранцу понять - в какой город он направляется? Nikolaev или Mykolaiv?
Спрашиваю, так как слабо себе представляю, что вдруг, например,  New Mexico писали как Nova Mexico или вообще бредовый вариант Nova Mexika. 

Це не переклад, а транслітерація, в цьому випадку написання латиницею кирилічного слова. Про іноземців не подумали заповзяті русифікатори)) Може, подумали, що іноземці користуються російськомовною картою України? А чому тоді не картою на суахілі? Раптом і така є))) Тут питання в тому, що саме піддавати транслітерації, як я зрозуміла. Єдина правильна відповідь - Миколаїв, звісно. Це ж українське місто на українській землі. Навіть в російськомовних ПДР України приклади з назвами міст подано українською мовою (та сама Одеса). Існують стандарти, постанови, розпорядження тощо, якими передбачено, що назви населенних пунктів мають подаватися державною мовою. Наприклад, це однозначно прописано в ДСТУ 4100-2002 "Дорожні знаки": п.4.22 Власні назви на знаках слід подавати українською мовою.  Деякі назви мають/можуть бути продубльовані  латинськими літерами. До речі, перша редакція проекту ДСТУ передбачала написання Mykolaïw, але згодом були затверджені інші правила транслітерації, згідно з якими - Mykolaiv.