Багатодітність - подвиг, безвідповідальність чи норма життя? — сторінка 5

Ну вот и чудно. Я рада, что Вы со мной не согласны, иначе беседа была бы неинтересной.

В мене інший досвід. І я, і моя сестра, свого часу поїхали в Київ вчитися з однією сумочкою особистих речей, і окрім трошки допомоги грошима та продуктами, ще й не кожного місяця, більше наші батьки-вчителі допомогти не могли. Зараз ми обидві маємо своє житло, хорошого чоловіка, по двоє дітей, вищі освіти в обох, хороші роботи з достойним заробітком. І хоча наша мама якось пробувала плакатися, що вона не змогла нам купити квартири, - як інші її знайомі, видно, теж докопували нашу маму щодо цього питання - отримала від нас з сестрою лише щирі завірення, що вони дали нам набагато більше, ніж квартири! Бо іменно її любов, турбота зробили нас людьми, які здатні бути щасливими та самостійно добувати те щастя. А любов і турботу можливо дати не лише одній дитині чи двом, а набагато більшій кількості.

А взагалі цікаво. Обговорення багатодітності плавно перейшло в обговорення того, що саме повинні дати дітям батьки? Можливо, якраз коли дітей мало, батьки про це і не задумуються, а отже, не можуть виділити головне? І через це думають, що головне - це купити дітям квартири? Не знаю...

а что именно хотите услышать? мне кажется, 5-7-10 детей-это подвиг. и я не смогу так. но это я сейчас так думаю, как сложится моя жизнь-неизвестно.
Одно я поняла точно-с появлением третьей дочки моя жизнь изменилась и больше никогда не станет прежней. Изменилась сильнее,чем после первой и второй. плохо это или хорошо-станет ясно в перспективе.
главное,что я хочу дать детям-это свою любовь. простые обнимашки и разговоры, научить их ценить друг друга и мыслить широко.
Квартиру? пока не могу дать. да и вполне возможно,что дочки вырастут и уедут жить на Гоа. зачем им моя вонючая квартира в николаеве?)))))))))

А что может написать мгогомама? Я против, неприемлю или рожайте все много - я многомама и считаю, что каждому свое, кому-то и одного ребенка много - это их право, а кому-то и пять мало.

Дети недешевое удовольствие, но никто и не обещал. Но они в то же время заставляют и больше хотеть и достигать.
Вот сегодня мой муж, забирая молочку на молочной кухне, посчитал, что мы получаем молочку на 1000грн ежемесячно, недешевое удовольствие и спасибо, что город позволяет мне эту тысячу сэкономить (мы ее бесплатно получаем), но если бы не давали, то покупали бы сами, никуда б не делись.
Подгузники я покупаю на складе мелким оптом, ну в принципе старший носил подгузники вообще только на улицу, поэтому если бы припекло, то могла бы и тут сэкономить, правда только и делала б что переодевала трусы
Вот сейчас на зиму и осень/весну мне надо купить 6 пар обуви и столько же комбезов ))) и как там писала Зяма, я каждую субботу обстригаю 60ногтей ))), но это весело. Пока стараюсь уделять всем время, хотя конечно в чем-то я обделила старшего, и я грызла себя за это начиная с 30недели беременности, но видя сейчас как горят его глаза, когда он видит сестер после сада, как он их обнимает, как расстраивается из-за их царапин - я поняла, что многое ему и дала на будущее - двух самых близких ему людей.

Я бы хотела иметь 3 детей. Еле удалось уговорить мужа пока на второго. Он все переживает, что не сможет обеспечивать всех. Он у меня вообще любит все просчитывать. долго ему объясняла, что не сможет он и через 10 лет быть уверенным полностью в будущем и точно знать, как сложиться его карьера и жизнь. И так всю жизнь и придется переживать о деньгах и ждать уверенности в завтрашнем дне и не рожать второго ребенка.
Пока он обеспечивает нас хорошо.

Наверное зависть! Вот это и плохо)) Как будто я написала,ч то хочу своей дочке, Bugatti (думаю, что многие даже не имеют представления что это), бриллианты, и виллу в ОАЭ

Как мило зависть и к желанию, оказывается, можно приплести Если бы Вы КУПИЛИ квартиру своей годовалой дочери, я ещё понимаю, можно говорить о зависти, но завидовать ЖЕЛАНИЮ купить эту квартиру....Долго ли надо думать, чтобы к такому прийти?
Да, Бугатти, Вы что, первый раз слышим, а это ВАЩЕ ШО? А ОАЭ это что за зверь такой?
П.С.: не нужно думать, что Вы умнее всех, эа политика ни к чему не приведёт. Да и в диалоге она заведомо проигрышный вариант, потому что настраивает большинство людей против Вас же...

Та ні, не в тому справа. Квартира була вказана як умова, яка не дає народжувати другу дитину, - мовляв, я краще єдиній дочці квартиру куплю, замість виховати двоє дітей без квартир. Натякаючи, що ті, хто виховує більше дітей і не купує їм квартири, начебто чогось дітям недодадуть. Звісно, що з цим багато хто не погодився.

От не розумію я такого підходу. Таке абстрактне "краще дати все одній дитині, ніж не все двом чи більше". Можливо, думати не про краще-гірше для дитини, а про те, що їй дійсно треба дати для нормального розвитку? І чи не буде забагато матеріальних благ, навпаки, таки гірше для дитини, ніж подекуди таки відчути необхідність обмежувати свої забаганки, і вміти ділитися з братами та сестрами? Що краще для майбутнього дитини - мати айфон чи навчитися вирішувати конфлікти конструктивно? Платтячка кращих брендів чи вміти мити посуд? Мова не йде, звісно, про нестачу свіжих фруктів у харчуванні дитини та шкодування якихось двадцять гривен на той нещасний новорічний подарунок - але ж кінця і краю не буде, якщо ганятись за намаганням дати дитині те пресловуте "все", та й не факт, що за цією гонитвою не побачиш самої дитини, її власних бажань, а не амбіцій мами. Бо "у мене не було свого часу квартири/музшколи/мобілки/нового плаття" перетворюється в намагання дати дитині будь що те, що самі не мали в дитинстві - але ж чи воно треба цій дитині, яка, взагалі-то, геть інша особистість, ніж мама? І як можна роздивитись цю особистість та надати можливість дитині йти в житті своєю дорогою, коли вона одна-єдина мамина надія і повинна реалізувати всі нереалізовані батьківські бажання - саме батьківські, а не свої.
В багатодітних сім'ях, як не крути, таких ризиків дуже мало. Бо мамі просто ніколи буде впихувати в кожну дитину ВСЕ, і дитина хоч дихати зможе вільно.

А до брендовості плаття самій дитині, особливо маленькій, глибоко фіолетово. Це для мами плаття, а не для дитини.

как-то вы совсем плохо о людях думаете по-моему

Я тоже чего-то не поняла. Человеку пытались объяснить, что квартира это не главное в человеческих отношениях. В итоге оказалось, что завидуют и накинулись.
Есть люди, живущие в приятной для них реальности.

Ну что вы, куда уж нам)