Домашнее задание (поможем друг другу) — сторінка 6

Прочитай слова. Чи можна в цих словах перевірити нена-голошені [е], [и] наголосом?

Мелодія, левада, минуле, пенал.

Візьми до уваги! У багатьох словах ненаголошені [е], [и] не можна перевірити наголосом. Наприклад: орден, герой, директор. Написання таких слів перевіряй за орфографічним словником і запам'ятовуй.
Це словникове слове

Спасибо, значит, это не я туплю, а задание (или малой ) Просто формулировка именно такая - вставить буквы и подобрать проверочные слова.
Спасибо ещё раз, пошлю его в словарь

А може букви інші і слово геть інше?
Ну як варіант.

Просто напишите,что это слово проверяется по словарю,формулировки к заданиям часто оставляют желать лучшего.....

Мне просто надо выговориться и посочувствовать остальным родителям школьников.....


Вы знаете - кто такие потерчата? Нет? А я знаю. Благодаря программе по украинской литературе, 5 класс.

Потерчата - в українській міфології так називають дитину, яка померла нехрещеною, або власне її душу. Демонічна істота.

И про этих существ дети должны читать и пересказывать рассказ на 5 страниц, который опубликован в учебнике по украинской литературе!!!!

Неужели детям в 10 лет не о чем больше читать, их нечему научить, кроме как:

За переказами душі потерчат сім років літають і просять: "Хреста!". Їх голоси подібні до жаб'ячого кумкання. Хто почує голос потерчати, кажуть повір’я, повинен пожаліти нещасну душу: кинути хустину, рушник або шматок полотна - як крижмо для хрещення - і промовити: "Іван та Марія! Хрещу тебе в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Амінь", - і дати ім'я дитині. Тоді померле немовля стає янголом. Коли ж за сім років по смерті таку дитину ніхто не охрестить, вона потрапляє до нечистих духів.

и

Ховати нехрещених дітей на кладовищі вважали великим гріхом. Отож місця для похорону обирали десь за цвинтарем, на перехресті доріг. У давнину їх ховали в самому житлі: під порогом або ближче до печі. Такий звичай можна пояснити тим, що дуже давно саме біля печі хоронили померлих родичів. Отож кожна мати, яка ховала там дитя, сподівалася, що ним опікуватимуться предки, які не віддадуть його нечистій силі. Поховання ж під порогом або під перелазом у народі пояснювали тим, що, переступаючи те місце, люди щоразу "творили ногами" хрест, перехрещували потерчатко. Існував також звичай переступати новонароджених тварин, оберігаючи їх від нечистої сили.


зачем мой ребенок должен получать эти знания????? читать и пересказывать, писать сочинение, рисовать мертвецов..... кто-то знает?

У меня косички дыбом
А что про волшебников, каких-нибудь Томов Соеров уже не актуально?

Вот за такие произведения я и ненавидела украинскую лит-ру!
С 8го класса не выучила ни одного стихотворения и не прочитала в полном варианте ни одного произведения.
Не была двоечницей по лит-ре только потому, что учила биографии и писала рефераты.
Хотя украинский язык мне очень нравится.

А я ніколи з подібним під час навчання не стикалась, хоча прочитала усі твори по програмі і набагато більше.
Ми вчили твори Кобилянської, Загребельного, Стельмаха, Гончара, Яновського, Нечуя-Левицього і так далі. Не думаю, що вони всі разом раптом зникли із програми. А от Тома Соейра, звичайно, не вчили - це ж не українська література.
Чи вони теж у вас відносяться до "жахливих" творів?

з.і. навіщо вивчати такі страхіття, та ще в п"ятому класі, я не розумію. Власне я ніколи про таке не чула і в дорослому віці.

Кому интерессно почитайте на досуге Висиль Королів-Старий "Потерчата". Если не вдаваться в подробности: кто такие потерчата, то ниче, читать можно.

Потерчата - в українській міфології так називають дитину, яка померла нехрещеною, або власне її душу. Демонічна істота.
Такого пояснения в учебнике не нашла. Пояснение только к домовому.

Смотрите на вещи проще. Не выискивайте чего то. Если не заострить внимание, то ребенок про ПОТЕРЧАТ прочитает спокойно, как и про сказачных, мифических,....героев.

да программа не ах, но... Никогда она хорошей не была. Все поколения ее ругают. Каждое свою.

Из того, что мы учили в школьной программы из подобных "ужасов" сразу вспоминаются Коцюбинский "Тени забытых предков" и в "Лесной песне" Леси Украинки есть потерчата кстати.

Ну так "Тіні забутих предків" і "Лісова пісня" вивчаються в старшій школі.
Не можу сказати, що в такому віці це було так прямо страшно.

Но это ж не в пятом классе, а в девятом-десятом, если память мне не изменяет. Самое страшное произведение из укр.лит. для меня было про голод 32-33 гг "Жовтий князь" Василя Барки... я его так и не осилила.

я не говорила, что в младшей школе) просто первое, что навскидку вспомнилось... А вот "Жовтий князь" Василя Барки 100% читала-помню было очень сложно книгу найти, а вот о чем не помню и все тут. А вот "Тени забытых предков" оставили очень тягостные воспоминания.

Мені "Тіні забутих предків " не залишили негатив, як "Хіба ревуть воли..."
Хоча мабуть так і планувалось.