Бродячие собаки, как бороться? — сторінка 89

Я же выше писала о том,что у меня есть дети и мы тоже боимся за безопасность!И когда свора поднимает хай-тоже страшно!!!Я не защищаю конкретно "наших собак",я знаю,что таких стай полно по городу!Мне жалко животных,я их с детства люблю,и дети мои тоже!Только ситуация двойственная: и жалко и что со всем этим делать?Я пишу о том,что ничего не изменится,пока вопрос на верхах не решится,а про кормёжку я выше тоже написала,что будут по мусорникам шариться ещё больше,заразы разносить ещё больше!Или будете спорить про состояние мусорных баков,мусорных площадок?

Олечка, не тратьте силы попусту) как я поняла, на этой теме сидят люди, которые уже оч давно сформировали свое личное мнение по поводу бродяжек. Есть одно мнение правильное - это их мнение. Сначала они просят вместо розовых соплей факты и статистику, а когда им ее выдаешь, они пишут, что статья-говно и противоречивая. У них программа-уничтожить собак, убрать их с улиц.
Что вы хотите объяснить людям, для которых понятие сострадание - это розовые сопли, а уничтожение животных- простые математические подсчеты?
Здорово, что такие люди, как Вы, есть. Мне тоже проще накормить собаку, которая бросается и в следующий раз она будет вилять хвостом мне и ребенку, чем пугать свою малявку, что собака-это кошмар и надо их бояться. И здорово, что ваши детки знают, что такое доброта)
Удачи Вам!

Я так зрозуміла, що не вегетаріанці?
Я спеціально заглибилась, щоб показати, що в принципі неможливо жити так, щоб абсолютно нічому живому не завдати шкоди, і про все абсолютно подбати. Як мінімум, ми дихаємо, і з кожним подихом вбиваємо купу бактерій (а вони теж живі), плюс про рослини Ви теж вже відмітили.
Отже, вся справа у тому, де ми той поділ проводимо, так? Про що ми дбаємо, а про що вже сприймаємо як воно є, правда ж?
Стосовно собак цей поділ дуже чіткий - своя собака чи ні. Про своїх треба дбати. Про чужих можна дбати у напрямку знаходження їм хазяїна, якщо є бажання та сили. Але це не є обов'язком кожної людини, подбати про всіх абсолютно собак, які потраплять у її точку зору. Лише настільки, наскільки є бажання та сили, але якщо вже дбати, то насправді і по-чесному, а не так, чисто кинув кісточку і далі можна гордитися, які ми тут всі благодійники... Це імітація, а не благодійність. Таких імітацій і так вистачає - і жебракам гроші кидають, і до сиріт приходять цукерки чи там айфони дарують, і ось собачок підгодовують... Бо це найпростіше і найлегше, чисто свою совість заспокоїти, відкупитися. Реальної користі воно не приносить, більше того, - як правило, приносить шкоду, навпаки.

Так що так і пояснюйте дитині: ми не можемо взяти собаку додому (з таких-то і таких-то причин, Ви самі свої умови і причини знаєте, щоб пояснити дитині), і тому не треба давати їй надії та привчати до того, що її тут годують, бо це обман.