Щоб не розводити флуд в темі про конкретний інцидент, переходжу сюди. В темі пролунало запитання, чи навчати дитину (сина) битися у відповідь, яку поведінку пропонувати у відповідь на чиюсь агресію. Спробую роздивитись цю ситуацію саме з погляду догм, які керують батьками у пошуках єдиної вірної відповіді.
1) Битися погано. Б'ються тільки злі.
2) Розумна людина завжди зможе словом достойно відповісти агресору.
Пограємось, поаналізуємо перше твердження.
Боксери погані? Військові погані? Міліціонери погані? Отже, бачимо, що не всяка бійка є проявом "поганості". Тобто виходить, що сама по собі бійка поганоє не є; людина, яка бере у ній участь, поганою не є. Тому одразу хочеться пом'якшити початкове формулювання, додати до нього щось, що наблизить його до змальовування реальності.
Бійка - це один з видів взаємодії, один з варіантів поведінки, припустимої у суспільстві. Подобається це нам чи ні - наступне питання, до нього підійдемо пізніше.
За яких умов люди можуть битися?
У спорті, тобто у змаганні, якщо розширити суть поняття. Тоді є певні правила, які регулюють, хто що за яких умов може робити. У житті поза рингом теж є певні писані і неписані закони бійки, а далі краще відправити дитину до батька або іншого значущого чоловіка, якому дитина довіряє. Чоловік змалює правду, як і на що саме реагують у чоловічому середовищі. Якщо ви не впевнені, що розмова буде вдалою (чоловікові важко щось теоретично пояснювати, ви не впевнені, що приймете його точку зору на ці питання одразу цілком і без аналізу, немає поруч чоловіка, якого можна залучити до такої бесіди), відкладіть її на кілька днів, знайдіть можливість порозпитувати чоловіків на цю тему. Очима жінки всі ці буцання виглядають і сприймаються геть інакше, а наша задача запропонувати варіанти, прийнятні і екологічні для сина, маленького, але чоловіка. Отже, на цій стадії треба з'ясувати, як проходить бійка заради з'ясовування, хто сильніший, задля швидкого "відвойовування території". Так, ті, хто потім захищатимуть своїх жінок, відстоюватимуть свої бізнесові сфери, прийматимуть рішення, значущі для всього роду, спочатку мають на дуже примітивному рівні навчитися входити в конфлікт, перебувати в ньому, не виходячи за межи людяності, вигравати і програвати і залишатися у середовищі, не зважаючи на результат. Політика "залиш предмет суперечки і відійди" збереже нерви мами і зеленку, але позбавить сина можливості здобувати необхідні навички.
Коли ще? Захищаючи своє (власність, територія, життя). В чому принципові моменти? По-перше, агресія застосовується у відповідь на не меньше агресію у свій бік, по-друге, має на меті тільки зупинити чиїсь дії, відновити статус кво - повернути, не віддати, вигнати, не пустити, по-третє, є ситуативною і може не проявлятися у подальшому спілкуванні з тією ж людиною, якщо вона більше не зазіхає на твоє. Тут варто підкреслити, що мета - не зробити боляче нападнику, а захистити себе, тому буває достатньо просто затримати руку, заблокувати удар, фізично примусити перервати дії, і за першої ж нагоди перейти до перемовин, тут саме час для омріяної лекції, про твоє-мої, мінятися, спочатку один грається, потім інший і т.д.
Що ще з цього приводу прийшло на думку, накидуйте, давайте по кроку роздивимось варіанти.
Другим пунктом в нас було про розумне слово.
З-за рога вистрибує "доктор зло" і замахується гілякою на вас чи дитину. Ви що рефлекторно зробите? Почнете Біблію цитувати, кричати "ай-яй-яй! так не можна" чи почнете діяти фізично: відскакувати, затримувати, бити тощо в залежності від ситуації? Гвалтівників і вбивць варто відпустити з тюрем, прочитавши їм перед цим лекції у виконанні нобелевських лауретів (ну щоб бути впевненими, що лектори розумніші за слухачів)? Наважуся зробити висновок, що далеко не завжди розумне слово може бути дієвішим за гіляку. Отже, дозвольте дитині в ситуації небезпеки діяти з чистим сумлінням і не каратися. Чи допомагає розум і розсудливість не потрапляти у неприємні ситуації, не переходити у площину бійки? Однозначно, так! Завжди це можливо? Ні. Хоча б тому, що в ситуації діють щонайменьше двоє, і ваша дитина не може бути відповідальною за вибір іншого. Ну а вже після цього включаємо відпрацьовані техніки використання розуму замість бійки. Але як один з варінтів, так, красивіший (з точки зору мам) і безпечніший (ситуативно), але не єдиний прийнятний.
Ну і відклала я на потім питання, чи згодні ми, що бійка - один з прийнятних варіантів. Саме в цьому і є головна причина того, що мамам важко знайти відповідь. У світі жінок фізичне відстоювання точки зору не є просто одним з варіантів, це скоріше неприпустима поведінка. В одну секунду припинити сприймати життя дитини як частину свого життя, розділити світогляди, погодитись на його "іншість" в деяких сферах, нереально. А поступово, потроху, цілком можливо. Аналізуючи, роздивляючись варіанти не як події з свого життя і досвіду, а як події з життя і досвіду окремої людини - маленького чоловіка, який є вам сином, можна зазирнути у світогляд чоловіків і дозволити синові робити дивні для жінки вибори.
Діти ж не мовчать усе питають постійно 
