Ювенальная юстиция: защита прав ребенка или узаконенный киднеппинг? — сторінка 4

Простите, но это совсем не я так думаю, это логически следует из содержания и названия статьи oka:
Написано же: ЮЮ - узаконенный киднеппинг. И тут же об альтернативном поведении, о поведении родителей и изъятии детей. Авторам таких статей надо дружить с головой. Больше я ничего такого не думаю.

"Таких" - это, например, наркоманов? Изъять, чтоб родители не воспитывали их дальше "в духе традиционных ценностей"? Я Вас не понимаю.

Я тоже все никак не могу разобраться кому надо принимать ЮЮ и зачем.
Пока известно, что ЮЮ уже практически во всей Европе. Та же подруга из Германии говорит, что это полная ерунда, что родители практически, кроме как душевно поговорить, воспитывать ребенка не имеют права. Возможно скоро, когда результаты ЮЮ станут очевидными (они уже очевидны в той же Франции), Европа начнет отказываться от ЮЮ.
Насчет киднеппинга и усыновлений: очень трудно, долго и дорого усыновить ребенка из-за границы. Гораздо проще усыновлять европейцам китайских и африканских детей.
Насчет пособий на ребенка: в Германии пособие в размере 180 евро выплачивают до исполнения ребенку 27 лет, пока университет не закончит. Правда не уточнила, ели ребенок раньше нашел работу - пособие выплачивается?
Вообщем вопросов масса, в голове еще каша и особого доверия к ЮЮ пока нет.

А юю в данном случае и не будет идти против уголовного кодекса. И вот почему.

Уголовная ответственность за преступления в сфере оборота наркотических средств и психотропных веществ наступает в нашей стране с 16-ти лет (см. ниже цитату из УК). Если же у нас будет введена юю западного образца, то ответственность детей за правонарушения будет наступать уже с 18-ти лет. Таким образом, 15-16-17-летнего подростка с "альтернативным стилем поведения" к уголовной ответственности привлечь будет нереально. Разве что пальчиком погрозить: ах, детка, ты колешься? Низзя, ай-яй-яй!




Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115 - 117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).