Помогите пожалуйста пережить послеродовой период. Родила 16 дней назад . все эти дни кажутся одним кошмарным днем. Недосыпания ночами, очень мало молока и большое чувство вины что скоро мой ребенок станет искусственником, такое чувство что без ребенка мне жилось лучше... Реву каждый день без причины.... Не вижу выхода из ситуации .... Девочки у кого-то такое было? Когда оно пройдет и что для этого делать?
Послеродовая депрессия
Nysia · Учасниця12 080 переглядів82 відповіді
Пошук по темі
Сортування дописів
Часті запити
Схожі теми
- Домашние роды782 відповіді
- Кесарево сечение637 відповідей
- Платить или нет?582 відповіді
- роды по-договорённости...480 відповідей
Дії з повідомленням
Вам сейчас нужна поддержка близких,желательно мамы ,я обычно когда уставала сильно( молоко сцеживала ,а мама ребенка забирала в другую комнату)хоть на 2 часа отдохнуть.Поменьше нервничайте,больше пейте жидкости .У вас все получиться!Удачи вам.
· змінено
Посилання на повідомлення #701882в мене було. Для повноти ситуації ще й дитина хвора народилася, і мене після операції невдало зашили. Мені допомогли родичі, переїзд, купа інших клопотів і ковток минулого життя.
Не було в мене відчуття що я мама, здавалося наче мене змусили доглядати за чужою дитиною, наче робота така дуже важка, з останніх сил вибиваюча і від якої немає задоволення
Я, коли дитині виповнилося півтора місяці, поїхала захищати диплом. Звісно з чоловіком та дитиною, та коли верталася, вже попустило. Як бачите попустило так, що вже й другій дитині півтора роки)))
Що Вам порадити, я не знаю, точно знаю що треба усвідомити, що дитина вже народилася, вона маленька, беззахисна і Ваша.
Не було в мене відчуття що я мама, здавалося наче мене змусили доглядати за чужою дитиною, наче робота така дуже важка, з останніх сил вибиваюча і від якої немає задоволення
Я, коли дитині виповнилося півтора місяці, поїхала захищати диплом. Звісно з чоловіком та дитиною, та коли верталася, вже попустило. Як бачите попустило так, що вже й другій дитині півтора роки)))
Що Вам порадити, я не знаю, точно знаю що треба усвідомити, що дитина вже народилася, вона маленька, беззахисна і Ваша.
Так держитесь, еще чуток и все наладится! Это пройдет, гарантирую, надо просто перетерпеть! У меня тоже было подобное состояние, понимаю вас, где то к 3 му месяцу прошло, привыкла, стало легче. Не бросайте грудное вскармливание, пожалуйста, крепитесь! Еще чуть чуть! Вы потом поймете почему. Да все тяжело, жуткий недосып, усталость, хочется все бросить, это пройдет, все придет в норму! Если надо можете позвонить мне, пообщаемся. Поддержу, помогу чем смогу!
Я знала, что такое депрессия, после первого ребенка. Поэтому со вторым себе сказала: у меня ее не будет. Когда начинала чувствовать изменения настроения, налет слезливости, понимала, что это гормоны и не давала себе в это погрузиться. Вы же знаете, что это не Вы, ну так не давайте себе в это погружаться. Я в этот раз немного нафантазировала, что меня муж не любит. А потом взяла себя в руки - не любит, ну и хрен с ним.
у меня было такое состояние: истерики, слёзы, всё казалось кошмаром...не могла понять, чего ребёнок плачет, казалось, что с ней не то что-то...помогал муж, ночью пару часов сидел с ней или даже всю ночь. к 3м месяцам животик перестал болеть и как-то резко всё стало лучше.
это пройдёт, ещё чуть-чуть осталось!
это пройдёт, ещё чуть-чуть осталось!
Не давайте себе впадать в депресняк!))
Для большего количества молока кормите чаще. Очень способствует приливу молока теплый душ и массаж спины.
Для переключения от ненужных мыслей выходите погулять с ребенком-и масю хорошо и вы развеетесь.
Привлекайте родных к помощи по дому-мой муж брал отпуск на первые две-три недели.
Ночью я пыталась малого укладывать спать в кроватку-орал благим матом. И он не спал и я с ним бродила, как привидение. В конце концов, первые три месяца спал со мной, вся семья только облегченно вздохнула-вопли кончились))
Позволяйте и себе днем поспать вместе с малявкой.
А вообще, первый месяц я чувствовала себя тюленем-лежала и без конца кормила мелкого.
Не вешайте нос-все наладится!
Для большего количества молока кормите чаще. Очень способствует приливу молока теплый душ и массаж спины.
Для переключения от ненужных мыслей выходите погулять с ребенком-и масю хорошо и вы развеетесь.
Привлекайте родных к помощи по дому-мой муж брал отпуск на первые две-три недели.
Ночью я пыталась малого укладывать спать в кроватку-орал благим матом. И он не спал и я с ним бродила, как привидение. В конце концов, первые три месяца спал со мной, вся семья только облегченно вздохнула-вопли кончились))
Позволяйте и себе днем поспать вместе с малявкой.
А вообще, первый месяц я чувствовала себя тюленем-лежала и без конца кормила мелкого.
Не вешайте нос-все наладится!
К счастью, у вас не депрессия)). А просто Вы переживаете и сильно устали. У меня когда родился первый ребенок, было очень мало молока. Малыш не доедал, из-за этого сильно плакал и плохо спал. Я ревела вместе с ним. Под глазами появились от недосыпания огромные синяки. А мне нужно было кормить, и не только для малыша, а и для себя. У меня в груди было много узлов, и мне кормить нужно было как можно дольше, чтобы избежать операции. Однажды молоко пропало на целых два дня, ребенок просто орал от голода. Тогда дали для начала одну ложечку НАНа, на следующий день малыш был весь в прыщах. Аллергия сильнейшая. Лечили целый месяц. Тогда мы стали давать чуть-чуть обычного детского молока. Аллергии на него не было. Вообщем так длилось до 3-х месяцев. И вот случилось чудо! Молоко появилось в достаточном количестве. ребенок стал наедаться и много спать. Ели грудь без прикорма 1,5 года. Так что не мучайте себя упреками, и надейтесь на лучшее!
У меня такое было 
все именно так, как Вы описали.
И теперь, спустя время и проанализировав ситуацию, даже знаю, от чего,
дело в том, что до беременности с мужем работали вместе без совместных выходных, делали поочреди, с 8-го месяца ушла в декрет, а муж продолжал работать - только теперь и без своих выходных.
Дома была до с 8 до восьми одна, родители не помогали - и вот оно и пришло - когда ничего не успеваешь, устаешь, света белого не видишь - и тогда казалось, что это навсегда, что жизнь закончилась, ревела и днем и ночью, жаловалась подружке по скайпу, которая родила раньше, она меня успокаивала - что пройдет и у нее было и прошло.
И действительно прошло ;)
Правда женщиной я себя почувствовала уже после того, как малявке исполнился год, и муж смог сделать два выходных.
Поэтому основной причиной является Ваша усталость. Попросите родных уделить Вам побольше времени, приходить помогать по дому, пойти погулять с ребенком на часик-два, чтобы Вы могли немного отдохнуть и себя в порядок привести. И если каждый из родных Вам хоть немного поможет, это даст Вам силы втянуться в это русло постепенно.
Если бы мне помогали наши бабушки и дедушки и сестры, хоть немного - то у меня бы не было такого состояния.
Вы и заметить не успеете, как все постепенно наладится и эти хлопоты будут приносить удовольствие.
Улыбайтесь себе почаще, хвалите себя и мужа, находите во всем только положительное - и все будет хорошо.
все именно так, как Вы описали.И теперь, спустя время и проанализировав ситуацию, даже знаю, от чего,
дело в том, что до беременности с мужем работали вместе без совместных выходных, делали поочреди, с 8-го месяца ушла в декрет, а муж продолжал работать - только теперь и без своих выходных.
Дома была до с 8 до восьми одна, родители не помогали - и вот оно и пришло - когда ничего не успеваешь, устаешь, света белого не видишь - и тогда казалось, что это навсегда, что жизнь закончилась, ревела и днем и ночью, жаловалась подружке по скайпу, которая родила раньше, она меня успокаивала - что пройдет и у нее было и прошло.
И действительно прошло ;)
Правда женщиной я себя почувствовала уже после того, как малявке исполнился год, и муж смог сделать два выходных.
Поэтому основной причиной является Ваша усталость. Попросите родных уделить Вам побольше времени, приходить помогать по дому, пойти погулять с ребенком на часик-два, чтобы Вы могли немного отдохнуть и себя в порядок привести. И если каждый из родных Вам хоть немного поможет, это даст Вам силы втянуться в это русло постепенно.
Если бы мне помогали наши бабушки и дедушки и сестры, хоть немного - то у меня бы не было такого состояния.
Вы и заметить не успеете, как все постепенно наладится и эти хлопоты будут приносить удовольствие.
Улыбайтесь себе почаще, хвалите себя и мужа, находите во всем только положительное - и все будет хорошо.
И главное-какой смысл в этом?
· змінено
Посилання на повідомлення #702286який сенс...
відмовлялася дитина від іншої їжі, чи від їжі взагалі, за наявності ГВ, це не поодинокий випадок. Я теж вважаю що краще б моя груддю годувалася, ніж пів картоплини на день з'їдала. Ну ще булки-випічка в шані та какао, хіба це нормальний раціон :(
відмовлялася дитина від іншої їжі, чи від їжі взагалі, за наявності ГВ, це не поодинокий випадок. Я теж вважаю що краще б моя груддю годувалася, ніж пів картоплини на день з'їдала. Ну ще булки-випічка в шані та какао, хіба це нормальний раціон :(
Вера, одно дело когда ребенок сам не ест, а другое-когда ему умышленно не дают и кормят только грудью, типа полезно.
Не знаю как в данном случае, но если до 1,5 лет ребенку не давали прикорм, это не есть гуд
Не знаю как в данном случае, но если до 1,5 лет ребенку не давали прикорм, это не есть гуд
А я пораджу забити на усе що тількі можна))) в мене з першим було таке як у вас)) по перше ви вже майже готові перейти на суміш - бо вважаєто що це вихід і буде легше- і для багатьох включаючи мене з первістком це було саме так й посуті нічого такого вкрай страшного в цьому не буде, але до ваших клопотів додасця відмірювання часу між годуваннями(бо це ж не цицька й давати коли хоче не можна- шлунок не переварить)а це ще той гембіч, потім миття та стерилізування посуду, кожен раз робиш ту суміш а воно оре бо їсти хоче а ти як на зло то гарячу то холодну зробила, про те що суміш можливо доведеться підбирати і попутно лікувати алергію від попередньої суміші я мовчу)
корче-воно вам треба?
купіть, попросіть слінг й давайте цицьку коли хоче і не хоче(треба щоб дитина смоктанням вимусмла ваші груди давати молоко) й коли дитина примотана їй спокійніше а в вас принаймні руки свободні - можна хоч зуби почистити, поїсти чи там білизну в машинку закинути.
Якщо з вас нелльється молоко ріками то не значить що в вас його мало) бо більша частина віробляється ПІД час годування, з другою малою перший місяць був важкий бо я її весь час кормила, але робила це буть де - у слінгу й пречудово гуляла й балакала з іншими мамками, та навіть по усьому місту їздила)
посуд, прання, готування усе що вам важко робіть коли чоловік вдома а в день є ви й ваша дитина, Дитина Є й з цим треба змиритись, звикнутись, прийняти.. і є нагальні потреби ваші і дитини - усе інше В САД!
досить швидко цей період мине-я вам обіцяю))
Поставте собі цель - кормити й усе! й не треба перевіряти є молоко, немає-буде! спіть рпзом(я навіть и не просипалас - давала цицьку й спала собі))
А ще подивіться на дитину й у голос скажіть яка ж ти маленька, беззахисна , подивіться в її очі і побачте що вона вам вірить вона на вас сподівається ВИ для неї увесь світ, і якщо не ви то хто? хто її захистить, нагодує, пожаліє?
корче-воно вам треба?
купіть, попросіть слінг й давайте цицьку коли хоче і не хоче(треба щоб дитина смоктанням вимусмла ваші груди давати молоко) й коли дитина примотана їй спокійніше а в вас принаймні руки свободні - можна хоч зуби почистити, поїсти чи там білизну в машинку закинути.
Якщо з вас нелльється молоко ріками то не значить що в вас його мало) бо більша частина віробляється ПІД час годування, з другою малою перший місяць був важкий бо я її весь час кормила, але робила це буть де - у слінгу й пречудово гуляла й балакала з іншими мамками, та навіть по усьому місту їздила)
посуд, прання, готування усе що вам важко робіть коли чоловік вдома а в день є ви й ваша дитина, Дитина Є й з цим треба змиритись, звикнутись, прийняти.. і є нагальні потреби ваші і дитини - усе інше В САД!
досить швидко цей період мине-я вам обіцяю))
Поставте собі цель - кормити й усе! й не треба перевіряти є молоко, немає-буде! спіть рпзом(я навіть и не просипалас - давала цицьку й спала собі))
А ще подивіться на дитину й у голос скажіть яка ж ти маленька, беззахисна , подивіться в її очі і побачте що вона вам вірить вона на вас сподівається ВИ для неї увесь світ, і якщо не ви то хто? хто її захистить, нагодує, пожаліє?
В первую очередь Вам нужно меньше плакать. Спокойная мама = молочные реки. Чаще прикладывайте ребенка к груди - чем чаще ребенок берет грудь, тем больше молока у Вас прибудет. Попейте мятный чай - хорошо успокаивает. Берите ребенка и на солнышко с ним гулять - под летним солнцем Вам не захочется думать о плохом. И любите малыша и все у вас получится!
І заразом пригнічує лактацію.
· змінено
Посилання на повідомлення #702500Это спорный вопрос. Одни врачи советуют, другие говорят , что подавляет лактацию. На сколько я знаю это касается мяты перечной, так как содержится в ней много ментола (именно он подавляет лактацию); а мелисса вполне безобидна и входит в состав большинства чаев для повышения лактации. Я пила и молока было достаточно, правда пила только перед сном мятный чай, а в течение дня обычный зеленый или мате.
Спірне, згодна. На когось діє, на когось ні.
Але чи варто радити її пити і не попередити про цю ймовірність.
Але чи варто радити її пити і не попередити про цю ймовірність.
На сколько я знаю это касается мяты перечной, так как содержится в ней много ментола (именно он подавляет лактацию); а мелисса вполне безобидна и входит в состав большинства чаев для повышения лактации.
Я от згадала себе після пологів. Я була в такому самому стані, якщо не в гіршому. Ситуація ускладнювалася ще тим, що мені було 18 і , сама недавно позбувшися пелюшок, зараз маю свої. Що робити з дитиною-не знала, хоча і малий в мене був спокійнісінький. Перший раз я почула його крик у пологовому залі, наступний раз вдома, під час купання. ГВ йшло гірше нема куди, малий погано брав цицьку і молока майже не було, бо ніхто аж до місяця не помітив, що в нього уздечка коротка. А до цього часу він був майже на суміші. Я цілими днями ревіла, бо молока не було, дві епізіотомії болять, гемморой, вибачте, мучить. У малого жовтуха і водянка яєчок. У мене 16 зайвих кіло і пузо як у кенгуру. Коротше, каторга, а не материнство. А потім нічьо, втягнулася. Допоміг правильний розпорядок дня і хороший відпочинок.
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.