Покращення життя вже сьогодні — сторінка 55

есть такое.. тоже заметила...

Це ваша хвора уява!
Спочатку ви встромили в це питання свого носа, щоб сказати оці образливі слова:





А тепер ви в мій бік несете якісь нісенітниці... По собі судите? Ви, так би мовити, слідкуйте за вихлопами, бо якщо ви можете за "доплату" сказати своє "тьху" на майбутнє своїх дітей, це не означає, що інші люди з такими ж вадами.

Цікаво, а Ви у своєму житті щось змінюєте лише у випадку доплати від регіоналів? Ну раз інших підозрюєте у цьому, інших мотивів навіть не допускаючи.

+10000!

Ну, я-то виходить взагалі в регіоналів на ставці вже не перший рік. Скоро за вислугу років буду доплату вимагати.

Спiвуча мова.Дiйсно,як пiсня...

Еще как агрессивно...Ну, думают, что это круто, что , так сказать, украшает.

Більше немає до чого причепитися, так?
Цікаво, якщо люди ображають одне одного російською мовою, чому ніхто не каже, що в цьому мова винна?
Та й взагалі, чому бажання говорити українською викликало таку дивну негативну реакцію, а?
Таки дійсно починаєш задумуватися, а може, й справді справа не тільки в мові, якою ми говоримо... А все набагато глибше...

Вот и мне, хотя я и пишу на русском языке, за украинский очень обидно. При чем тут язык?

О, нещасна мова Вам всюди муляє.

Да нет, украинский язык мне очень нравится, Вам показалось.



О каккой реакции Вы говорите?Я уже писала раньше, что уважаю уважаю людей, говорящих на украинском, да и язык действительно очень красив и медоличен.Но как-то странно слышать слова от одного и того же человека в этой теме призыв поддержать родной язык(украинский), и этой же теме хамить этим языком.Не я одна это заметила, странно однако, уже несколько человек делали замечание одному и тому же пользоввателю. Ну Вы же не позволяете себе хамить, четко и аргументировано просто все излогаете.Приятно читать.Негатива не возникает.Тема коснулась языка,заметьте, и просто непроизвольно все смешивается, эмоции по отношению к пользователю и каким способом , каким языком он выражается. Да, это неправмильно.Я не права.Но мне кажется, и неправильно делать такую рекламу рiдной мовi .Знаете, хороший стих или проза , или просто ответ рассудительного человека производят лучшее впечатление, чем оскорбительные реплики.

Цитата(Orchid @ 7.7.2012, 14:47)
Почнемо з малого? Закликаю всіх небайдужих, надалі, спілкуватися (по можливості) рідною мовою!
Мне вот интересно. Все тут призывают разговаривать ридною мовою...А вы знаете, что такое РОДНОЙ язык по определению?
Это язык, на котором говорили ваши родители, язык, на котором заговорили вы и сказали свои первые слова. И к государственному языку места, территории или государства проживания/рождения и т д родной язык отношения не имеет. То есть лично для меня русский родной. На нем разговаривала вся моя семья, на нем я сказала "мама,папа, дай, хочу". На нем я мыслю. А украинский мой государственный, который я выучила потом, я его знаю, могу свободно разговаривать, читать и писать. Если вы заговорили на русском, а потом выучили украинский, то родным он вам все-равно не будет как ни крути.
Я не говорю лично про кого-то. Конечно, есть у нас население, для которого украинский родной. Хотя у меня нет ни одного знакомого в Николаеве, для кого УКРАИНСКИЙ был бы родным в нормальном понимании этого слова. В лучшем случае суржик. Ужасный, страшный суржик, на котором разговаривают все защитники мовы в нашем городе. Иногда так и хочется подойти и сказать - "Выучи сначала язык нормально, а потом кричи на каждом углу о его защите"

Если вы действительно говорите на чистом, красивом украинском языке, пишите на форуме без ошибок, внятно и четко излагаете свою мысль на нем, то я только за. Всегда приятно читать и слышать красивую, правильную речь. Не важно какую. А вот страшные потуги заговорить ридною мовою, которой никогда не разговаривал, коверкая ее при этом, вставляя слова из других языков, доводя грамотность до абсурда, лишь бы не говорить на русском... Ну простите, это идиотизм
З.Ы. Я уже чувствую как полетят тапки за такое пренебрежение родным суржиком наших николаевцев, которые его хвалебно называют мовой)

Уже ответила выше.Язык не причем.
.



Точно так же неправильно не любить Россию за действия их руководителей.Мне также не нравятся их действия, равно как и действия наших властей.Но я люблю Украину, это моя Родина, люблю Россию, там такие же люди, мамы ,папы, дети.Я считаю их своими братьями, не старшими и не младшими, а братьями-славянами.Так же и белорусов.Мне тоже обидно за Россию, за ее обыкновенных людей,за их язык, когда все в одну кучу смешивают.

Так я уже об этом писала.При всем моем уважении к украинскому языку, у многих родной русский.Так сложилось.Родились у русскоговорящих родителей.Путают понятия-родной и государственный;или желаемый для них.В меня уже тапки кидали, обувью запаслась

Мені здається, що людина сама вибирає собі рідну мову і видавати їй для цього якісь критерії - дуже дивно.
Для мене рідна мова - українська. Це свідоме рішення, до якого я прийшла в дорослому віці.
чи Ви мене будете запевняти, що Вам видніше, яка мені мова рідна?



Такий же суржик в нас називають і "язиком". Нічим не краще. Тільки коли він український, то всім чомусь вуха ріже, а російський суржик - те, що треба.



Я починала розмовляти на суржику і постійно вдосконалюю свою мову. А якщо до мене хтось підійде і почне розповідати, що мені робити спочатку, щоб потім розмовляти українською, то відповідь він отримає саме ту, на яку заслуговує. Бо це ніщо інше, як хамство, невихованість і неподобство.

Борцям за чистоту мову - переключайтесь на язик, там поле неоране!
Не хочете поговорити про грамотність написання російською мовою. От мої улюблені помилки такі "граммотность" (супер, правда?), "сливка", "фрукта". Мене просто вражає впертість, з якою люди вживають ці слова. Але бажання їм щось сказати - не виникає. Думаю, кожен сам має відповідати, за те, як він говорить.

Мне и русский суржик уши режет, когда в рууский язык вставляют слова других языков .На мой взгляд, на любом языке надо стремиться разговаривать чисто.

На 100% згодна з Вами.
Я навіть погоджусь, що говорити на суржику гірше, ніж російською мовою.

Але ж треба хоча б з чогось починати, а вже по дорозі і свої помилки виявляти-виправляти, і знаходити кращі варіанти та рішення. Бо якщо сидіти рівно на попі та стверджувати, що все виходить погано, мовляв, чого ганьбитися перед людьми... то у тому ж місці і будеш сидіти все своє життя.

Я і вдома весь цей час розмовляю вже українською. І мені стало страшно - я росла в українській родині, з дитинства в мене була рідною мовою українська, але за такий довгий час спілкування російською я вже почала забувати мову! Мені вже доводиться деякі малопоширені слова дивитися у словнику, під час спілкування подекуди пролазят російські слова, мені стало складно вести більш-менш серйозні (а не просто побутові) розмови українською, і так далі.
Причому це не було моїм усвідомленим дорослим рішенням вибрати спілкуватися російською - це іменно що так склалося в житті, що російське середовище, а отже, вже і я розмовляю російською.

Але все не так песимістично. За цей час вже помітила деякі зрушення: все частіше автоматично починаю розмову українською (на початку доводилось кожен раз собі нагадувати), все легше якісь такі глибокі філософські розмови тощо можу вести українською, сформулювати свою думку без заглядання у словник через слово, а також звідучора спіймала себе на тому, що думати почала знову українською, а ще при переписці з російськомовними замовниками почалися пориви відповідати їм українською, ну хоча б ще вдається вчасно перейти на російську.

Так що все це лише питання звички та часу. Поменше дурної толерантності по відношенню до російськомовних співбесідників (мається на увазі, переходити на російську з поваги до нього), і поступово щось почне змінюватися. Не та ситуація зараз, щоб дозволити собі зайву толерантність.