Покращення життя вже сьогодні — сторінка 46

Знаете, эта вся дискуссия напоминает нашу же про легализацию родов на дому.

т.е. есть такой факт как роды на дому. Отвертеться от него нельзя, потому что существует..
Вот, по-хорошему, надо что-то делать: Либо запретить, либо легализовать. Каким образом - пока тольком не сообразили, общество не готово.

так вот с языковым законом за 20 лет подготовились: т.е. пытались легализовать то, что фактически существует в стране - огромная часть людей думающих на другом (я не детализирую на каком именно), в отличие от государственного языка.

И поверьте эти люди 20 лет на работах - составляют документацию, учат в школе детей - государственным языком, обращаются в гос органы только на государственном языке.
т.е. по сути это законопослушые граждане, разьве плохо, если государство будет помнить, о том что есть такие люди, и признает что они думают по-другому.

и еще Факт есть: исторически в Николаеве много людей, говорящих по-русски и меньше по-украински.
Так что-тут такого? Этим и объясняется тот факт, что не понимают в маршрутках.. в магазинах.

другое дело как государство будет помнить и реализовывать )) а то у нас написанное, подготовленное, принятое и внедренное всегда абсолютно разные вещи.

Як це що тут такого? Виходить, я у власній країні національна меншина?
То може коли так, то українців в резервацію, як індіанців, щоб не заважали жити "великому" братові?

Я вважаю, що Україна повинна проводити жорстку політику в цьому питанні, захищаючи свою мову. Усі країни ще 20 років пішли цією дорогою і досягнули результатів в цьому питанні. Спитайте Асту, якщо хочете знати, як деякі інші країни вирішили проблему російської мови. Крім України ніхто більше не сюсюкаеться в цьому питанні.

Ну ты ж не одна такая) Интересно и других послушать)




Если с такой точки смотреть, то я всё-равно по-своему вижу) Уважение к собеседнику можно проявить любым языком. И неуважение тоже)

Ну а если человек не знает языка, на которм к нему обращаются? Интересует - это правило всей на свете лингвистики? Или только для определённых региональных языков? Ко мне можно и на китайском обратиться, но это же не значит, что я отвечу. И чувствовать себя менее человеком тоже не буду. Хотя бы потому, что я мало-мальски грамотно пишу на русском, украинском, и английском.

А теперь представьте ситуацию: едете Вы на машине, например, в Крым. Вас останавливает гаишник, говорит что Вы что-то нарушили и составляет протокол, допустим, на татарском или крымчанском (а что, региональный ведь)... И тут Вы даже возразить не сможете, и неизвестно что он туда написал... Приходит такой протокол в Николаев, а тут засада - все на русском. И пошли поехали: официальный перевод с заверением и т.п. и т.д.
Может конечно я утрирую, но мне кажется что такие ситуации вполне могут быть.

Нет, это принципы этикета - отвечать собеседнику на его языке. И я за дву-, тре и т.д язычие, и не в контексте русский+украинский, а просто - я знаю 2 языка, 3 языка и т.д. Знаете, как я себя неуютно чувствовала, когда как-то на улице ко мне обратилась англоязычнаяпожилая пара, и пытались меня спросить как проехать в гостиницу Украина. Пытались они на русском, а вот у меня от волнения все крохи познаний английского вылетели, отвечала по русски, но я то понимала, что им тяжело меня понять. И мне было стыдно

В Беларуси языковая проблема - одна из самых острых. Язык занесен ЮНЕСКО в список языков, которым грозит вымирание. По данным последней переписи (у меня данные 2009 года), на белорусском свободно разговаривало дома порядка 35% населения. Русский язык - тот язык, на котором разговаривает и общается преимущественное большинство нации. То же касается культурного слоя - издаваемых книг, выпускаемых альбомов. Почитайте хотя бы это:

Тобто, якщо до мене на вулиці підійде іноземець и спитає "do you speak english?", мені тре йому товкмачити своє "відійди буржуйська морда, я відповідаю лишень рідною мовою"?



Це величезна біда нашого суспільства! Непрофесіоналізм, навіть, в галузі освіти.



Що легалізувати? Навіщо? Хто вам особисто забороняв спілкуватися російською? Навіть, школи російськи є.

В Южной Африке 11, по-моему, официальных языков. 2 государственных - африканский и английский и остальные региональные-все узаконены.
А поговорите с западенцами - так они то на украинском разговаривают. И далеко не на литературном, а на диалектном. Поэтому тоже не всё поймёте, не смотря на то что украинский, а не татарский))

ОФФ
Ioanna, наши подписи неплохо смотрятся вместе

Заїхав російський далекобійник в Україну, і ніяк не може знайти там фірму якусь. Дивиться стоять на дорозі два хлопці, підходить він до них і питає:
-Ребята, как мне пpоехать на улицу Кpищягина? Вони - нуль уваги, ну він до них українською:
- Хлопці не підскажите як мені проїхать на вулицю Кpищягина? - Нуль уваги, ну почав їм на всіх мовах:
- Панано итальяно?
- Ду ю спік інглиш?
- Фpек энд зе дойч? У відповідь тиша, сів далекобійник у машину і поїхав, а хлопці між собою:
- Чуєш Миколо, скільки дядько мов знає?!
- Hу і шо воно йому дало?

Я тут больше про менталитет наш думала... У нас же любят делать все назло(((

Неее) имелось ввиду конкретных 2 языка и свой выбор)

Можливо, вся справа саме в цьому.
Якщо відсторонитися від політичних питань, я нормально і позитивно сприймаю ідею, щоб у окремих регіонах, де існує досить суттєвий відсоток людей, які вважають своєю рідною мовою не українську, а якусь іншу (хоч російську, хоч татарську, хоч румунську, не суть важливо), щоб у цих регіонах було введено другу мову як регіональну. Але! Це повинно означати, що будь-який чиновник у цьому регіоні був зобов'язаний знати обидві мови, і спілкувався з відвідувачем на тій мові, на якій той до нього буде звертатися! Тобто регіональна мова повинна не замінити та витіснити державну, а доповнити.

При цьому, загальнодержавною мовою повинна залишатися строго українська, тобто ніяких варіантів доповідей у Верховній Раді на російській, ніяких загальнодержавних російських каналів, ніяких загальнодержавних виступів на російській мові бути не може категорично!! Українська мова повинна залишатися мовою, що об'єднує нашу країну, тому що її повинні знати всі. Така собі мова загальнодержавного спілкування, щоб бути впевненим, що у будь-якому куточку України тебе зрозуміють, якщо ти спілкуєшься українською (а не якоюсь там своєю регіональною румунською чи німецькою). І досить легко можна визначити, коли дозволяти розмовляти російською мовою, а коли ні: треба всього-навсього замінити російську на якусь іншу мову, скажімо, румунську, і перевірити, чи не сприймається це трохи дико. Наприклад, можна сприйняти як нормальне те, щоб хтось із депутатів вийшов на трибуну та розмовляв румунською? Ні, не можна. Чому ж тоді розмовляти російською - це вважається прийнятним? І так далі.

Але на практиці якраз і буде фактична заміна української мови російською. Саме тому цей новий закон і сприймається негативно, бо ми всі прекрасно розуміємо, до чого це призведе.

Тобто, це визнана гостра проблема? Навіщо ж, маючи такий приклад перед очима, створювати таку саму проблему і в Україні?

Так в південній Африці там з десяток країн, якщо не більше.

Дійшло, мається на увазі мабуть ПАР. Але ж там теж своя історія і ситуація, з якою в нас нічого не спільного нема.

Дякую, тепер буду знати. А то якось не цікавилася цим питанням...
Виходить, дійсно впливає близька спорідненість мов. Українська, російська та бєларуська мови - це ж найближчі мови, досить багато однакових слів, досить близька граматика і синтаксис. Навіть той, хто не знає однієї з мов, але знає іншу з цієї групи, досить легко зрозуміє співбесідника, а отже, не матиме мотивації вивчати цю іншу мову.

Вооот! І я про це думала, це реально можлива ситуація.
І взагалі, введення цього закону в дію потребує неабияких коштів, які будуть черпати з карману малого та середнього бізнесу. І як в нас буває 2 треті віділенних коштів осядуть в карманах "ворів азарових". І

І гроші - це перша причина, чому депутати так ратують за цей закон. Друга, щоб підняти рейтинги перед виборами . Третя, щоб внести смуту в суспільство. Четверта, щоб відвернути увагу українців від проїзволу в інших галузях, який вони коють. А саме мовне питання займає далеко не перше місце.