Вот хороший пример...
К сожалению, не из живой, но достаточно убедительный)
К сожалению, не из живой, но достаточно убедительный)
Украинский и русский языки в Украине и России — сторінка 9
Черника · VIPТема закрита48 782 перегляди481 відповідьЗараз цю тему дивляться1
Из Википедии...
В лексикологии ка́лька (от фр. calque — копия) — особый тип заимствования иноязычных слов, выражений, фраз. В русском языке выделяется два вида калек слов: словообразовательные и семантические.
Словообразовательные кальки — это слова, полученные «поморфемным» переводом иностранного слова на русский язык. Калька обычно не ощущается как заимствованное слово, так как составлена из исконно русских морфем. Поэтому реальное происхождение таких слов зачастую оказывается неожиданным для человека, впервые его узнающего. Так, например, слово «насекомое» — это калька с латинского insectum (in- — на-, sectum — секомое).
Среди других словообразовательных калек можно отметить такие слова, как летописец, живопись (с греческого); водород, наречие (с латинского); представление, полуостров, человечность (с немецкого); подразделение, сосредоточить, впечатление, влияние (с французского), небоскрёб (англ. skyscraper), полупроводник (от англ. semiconductor). Речь Посполитая — дословный перевод с латинского на польский слова Республика и на русский язык переводится — «общее дело»
Бывает калькирование частичное: в слове трудоголик (англ. workaholic) калькирована только первая часть слова.
Семантические кальки — это русские слова, которые получили новые значения под влиянием соответствующих слов другого языка в результате буквализма при переводе. Так, например, значение «вызывать сочувствие» слова трогать пришло из французского языка. Аналогично происхождение значения «пошлый, неостроумный» у слова плоский.
В лексикологии ка́лька (от фр. calque — копия) — особый тип заимствования иноязычных слов, выражений, фраз. В русском языке выделяется два вида калек слов: словообразовательные и семантические.
Словообразовательные кальки — это слова, полученные «поморфемным» переводом иностранного слова на русский язык. Калька обычно не ощущается как заимствованное слово, так как составлена из исконно русских морфем. Поэтому реальное происхождение таких слов зачастую оказывается неожиданным для человека, впервые его узнающего. Так, например, слово «насекомое» — это калька с латинского insectum (in- — на-, sectum — секомое).
Среди других словообразовательных калек можно отметить такие слова, как летописец, живопись (с греческого); водород, наречие (с латинского); представление, полуостров, человечность (с немецкого); подразделение, сосредоточить, впечатление, влияние (с французского), небоскрёб (англ. skyscraper), полупроводник (от англ. semiconductor). Речь Посполитая — дословный перевод с латинского на польский слова Республика и на русский язык переводится — «общее дело»
Бывает калькирование частичное: в слове трудоголик (англ. workaholic) калькирована только первая часть слова.
Семантические кальки — это русские слова, которые получили новые значения под влиянием соответствующих слов другого языка в результате буквализма при переводе. Так, например, значение «вызывать сочувствие» слова трогать пришло из французского языка. Аналогично происхождение значения «пошлый, неостроумный» у слова плоский.
Цитата из Леся Ставицька "Український жаргон". Словник.
"Бесприкладна нормалізація, якої зазнала українська мова у ХХ столітті (Ю.Шевельов), пустила досить глибоке соціопсихологічне коріння в душі українського люду, яке опосередковано можна спроектувати на орієнтацію в мовному просторі саме в аспекті соціокультурного статусу мовної норми. В цьому аспекті можна говорити про виплекану десятиліттями орієнтацію на звичне (й відкидання незвичного) як усталений у радянському і пострадянському суспілсьтві спосіб соціяльної орієнтації індивіда, що породжує в ньому примітивізацію поведінки, ухилянні від позитивної соціяльної взаємодії. Така асоціяльна, автомізована людина може відзначати лише відхилення від норми, переживате соціяльне як винятково чуже й вороже, а тому стає ідеальним обєктом маніпулювання з боку влади. Звичка як механізм соціяльної регуляції якраз і є проєкцією розрахунку влади на нормативне поле щоденного уснування індивіда - засвоєння норми, що задається ззовній подається через загрозу порушення звичайного перебігу подій. Така звичка зумовлює спрощення мовної поведінки індивіда і породжує страх перед відхиленням від норм взагалі, в тому числі в аспекті мовної інакшості. Люди, яка засвоїла таку поведінку, загалом не здатна адекватно сприймати альтернативний мовний самовияв."
"Бесприкладна нормалізація, якої зазнала українська мова у ХХ столітті (Ю.Шевельов), пустила досить глибоке соціопсихологічне коріння в душі українського люду, яке опосередковано можна спроектувати на орієнтацію в мовному просторі саме в аспекті соціокультурного статусу мовної норми. В цьому аспекті можна говорити про виплекану десятиліттями орієнтацію на звичне (й відкидання незвичного) як усталений у радянському і пострадянському суспілсьтві спосіб соціяльної орієнтації індивіда, що породжує в ньому примітивізацію поведінки, ухилянні від позитивної соціяльної взаємодії. Така асоціяльна, автомізована людина може відзначати лише відхилення від норми, переживате соціяльне як винятково чуже й вороже, а тому стає ідеальним обєктом маніпулювання з боку влади. Звичка як механізм соціяльної регуляції якраз і є проєкцією розрахунку влади на нормативне поле щоденного уснування індивіда - засвоєння норми, що задається ззовній подається через загрозу порушення звичайного перебігу подій. Така звичка зумовлює спрощення мовної поведінки індивіда і породжує страх перед відхиленням від норм взагалі, в тому числі в аспекті мовної інакшості. Люди, яка засвоїла таку поведінку, загалом не здатна адекватно сприймати альтернативний мовний самовияв."
там же...
"У професійного філолога і пересічного мовця почасти складється уявлення про суто російський характер жаргонного слововживання, неконкурентноспроможність української мови у розмовних, стилістично знижених сферах комунікації, нездатність продукувати сучасні іронічні стилі спілкування. Дається тут взнаки поросійщення й тотальна або спорадична втеча до сміху - чужої мови. А тому кальок, суржику, російських вкраплень у сучасному українському жаргоновживанні аж занадто. Ці елементи мають право на лексикографічну репрезентацію І не тільки ці, а й сама "українська російська мова" може претендувати на лексикографічне осмислення. Бо, як справедливо зауважив Орест ткаченко, "ці риси, особливо у великих містах, зумовлені значною мірою їхнім зросійщенням. але всеодно це специфічно українські риси" ..... Крім того, суржикове слово у суто комунікативному аспекті не завжди свідчить про брак мовної культури чи незнання українського лексичного відповідника: нерідко, особливо в інтилігентських дискурсах, чужомовність підсилює іронічне, сміхове начало, закладене у цій лексиці."
"У професійного філолога і пересічного мовця почасти складється уявлення про суто російський характер жаргонного слововживання, неконкурентноспроможність української мови у розмовних, стилістично знижених сферах комунікації, нездатність продукувати сучасні іронічні стилі спілкування. Дається тут взнаки поросійщення й тотальна або спорадична втеча до сміху - чужої мови. А тому кальок, суржику, російських вкраплень у сучасному українському жаргоновживанні аж занадто. Ці елементи мають право на лексикографічну репрезентацію І не тільки ці, а й сама "українська російська мова" може претендувати на лексикографічне осмислення. Бо, як справедливо зауважив Орест ткаченко, "ці риси, особливо у великих містах, зумовлені значною мірою їхнім зросійщенням. але всеодно це специфічно українські риси" ..... Крім того, суржикове слово у суто комунікативному аспекті не завжди свідчить про брак мовної культури чи незнання українського лексичного відповідника: нерідко, особливо в інтилігентських дискурсах, чужомовність підсилює іронічне, сміхове начало, закладене у цій лексиці."
а как на счет переключения регистров?
Как правило, детки, которые учатся на украинском, обычно все, что связано со школой, обсуждают на украинском языке, а всё, что с бытом (если родители русскоговорящие), то на русском. Думаю, если бы мальчику говорила мама не бросать бумажки, то он бы говорил это на русском.
Я не вижу в украинизации ничего плохого, и считаю, что на качество знания детьми русского языка, даже если он преподается раз в неделю, может повлиять только учитель и семья. я училась в русской школе, в старших классах у нас была одна "мова" и один "язык" в неделю, и я прекрасно владею украинским, при чем так, что многие удивляются
на счет телевидения, как в анекдоте: "По телевизору такое показывают, что уже давно интереснее смотреть в окно". Очень жаль, что украинское телевидение ещё не может быть таким качественным, как российское или европейское.
кстати, суржик и безграмотная речь не имеют никакого отношения друг к другу
Как правило, детки, которые учатся на украинском, обычно все, что связано со школой, обсуждают на украинском языке, а всё, что с бытом (если родители русскоговорящие), то на русском. Думаю, если бы мальчику говорила мама не бросать бумажки, то он бы говорил это на русском. Я не вижу в украинизации ничего плохого, и считаю, что на качество знания детьми русского языка, даже если он преподается раз в неделю, может повлиять только учитель и семья. я училась в русской школе, в старших классах у нас была одна "мова" и один "язык" в неделю, и я прекрасно владею украинским, при чем так, что многие удивляются
на счет телевидения, как в анекдоте: "По телевизору такое показывают, что уже давно интереснее смотреть в окно". Очень жаль, что украинское телевидение ещё не может быть таким качественным, как российское или европейское.
кстати, суржик и безграмотная речь не имеют никакого отношения друг к другу
да, есть русский язык,есть украинский, а есть суржик..не надо его приплетать к украинскому и потом говорить, что большая часть страны говорит на украинском языке.. ну эт мое мнение...
то, о чем говорила я, это элементарное захламление языка иностранными словами. люди не используют исконно русские слова для обозначения понятий, а просто перенимают американские, английские, немецкие слова. и пишут их русскими буквами
речь не идет о тех понятиях, которые были придуманы в америке, например. тогда это заимствование обоснованно - понятие или термин были созданы в другой стране, соответственно и название для него перенимается в полной мере.
а как раз наоборот.
загляните на свою полку с косметикой, например. мейк-апы, пилинги, лифтинги.
в холодильнике уже не лежат бутерброды, там сэндвичи, гамбургеры, фишбургеры, чизбургеры и т.д.
все мы ходим на шоппинг, за покупками, наверное, уже не интересно
при этом все слова подобного рода в русском языке неузаконенные. но никто их не воспринимает таковыми.
но, судя по вашим словам:
"Потому что я буду называть суржиком украинский язык с примесями из любых языков, если они не узаконены. И мне нет разницы, будет ли это примесь русского, венгерского или польского - это будет суржик."
современный русский язык тоже превращается в суржик, ведь так?
не стоит быть столь критичными к украинскому языку. такие "примеси" есть в любом языке.
речь не идет о тех понятиях, которые были придуманы в америке, например. тогда это заимствование обоснованно - понятие или термин были созданы в другой стране, соответственно и название для него перенимается в полной мере.
а как раз наоборот.
загляните на свою полку с косметикой, например. мейк-апы, пилинги, лифтинги.
в холодильнике уже не лежат бутерброды, там сэндвичи, гамбургеры, фишбургеры, чизбургеры и т.д.
все мы ходим на шоппинг, за покупками, наверное, уже не интересно
при этом все слова подобного рода в русском языке неузаконенные. но никто их не воспринимает таковыми.
но, судя по вашим словам:
"Потому что я буду называть суржиком украинский язык с примесями из любых языков, если они не узаконены. И мне нет разницы, будет ли это примесь русского, венгерского или польского - это будет суржик."
современный русский язык тоже превращается в суржик, ведь так?
не стоит быть столь критичными к украинскому языку. такие "примеси" есть в любом языке.
Типізація і деякі характерні прояви суржику
Суржик існує у різноманітних формах. Намагаючись типізувати суржик, деякі дослідники виділяють суржик «на основі української мови» і «на основі російської мови», а також «слабку» та «сильну» форми суржику, залежно від концентрації порушень лексичного стандарту української або російської мови (від 10-15% до 25%).
Деякі характерні прояви суржику (порівняно з нормативною українською мовою):
* вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже, да, нєт, када, нє нада, єлє, щас/січас, всєгда, нікогда, чуть-чуть, конєшно, навєрно, напримєр, допустім, мєжду, вмєсто, вродє, імєнно, будто, вроді, рядом, язик, больниця, циплята, предохранітєль, предсідатель, почтальйон і т.п.;
* "українізовані" форми російських дієслів - здєлав, длівся, унаслідував, получав, щитав, отдав, отключив;
* "українізовані" форми російських числівників - первий/перва, вторий/втора;
* змішування українських і російських форм невизначених займенників - хто-то, шо-то, як-то, які-то, який-то, чого-то, кой-шо, кой-які;
* порушення дієслівного керування, вживання прийменників і відмінків за російським зразком - по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою;
* утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови - самий головний, саме важне;
* утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком - відробивший, прийшовший, зробивший;
* слова і вирази, кальковані з російської - міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, до цих пір, так як, бувший у користуванні;
* у вимові - редукція ненаголошених голосних, оглушення дзвінких приголосних, заміна "дж" і "дз" на "ж" і "з", також відсутність чергування "к/ц", зсув наголосу за російським зразком (када, розгаварювать, росписуваться, звонять, нахожуся, жінкє, в восьмирічкі, говоря́ть), відсутність чергування "о/і" або "е/і" (корова/коров, голова/голов замість корів, голів);
* активне використання "є" в позиції після приголосної, особливо в російських запозиченнях (пєрвий, дєлають, свєт, архітєктор, Вєра)
Суржик існує у різноманітних формах. Намагаючись типізувати суржик, деякі дослідники виділяють суржик «на основі української мови» і «на основі російської мови», а також «слабку» та «сильну» форми суржику, залежно від концентрації порушень лексичного стандарту української або російської мови (від 10-15% до 25%).
Деякі характерні прояви суржику (порівняно з нормативною українською мовою):
* вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже, да, нєт, када, нє нада, єлє, щас/січас, всєгда, нікогда, чуть-чуть, конєшно, навєрно, напримєр, допустім, мєжду, вмєсто, вродє, імєнно, будто, вроді, рядом, язик, больниця, циплята, предохранітєль, предсідатель, почтальйон і т.п.;
* "українізовані" форми російських дієслів - здєлав, длівся, унаслідував, получав, щитав, отдав, отключив;
* "українізовані" форми російських числівників - первий/перва, вторий/втора;
* змішування українських і російських форм невизначених займенників - хто-то, шо-то, як-то, які-то, який-то, чого-то, кой-шо, кой-які;
* порушення дієслівного керування, вживання прийменників і відмінків за російським зразком - по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою;
* утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови - самий головний, саме важне;
* утворення від українських дієслів активних дієприкметників за російським зразком - відробивший, прийшовший, зробивший;
* слова і вирази, кальковані з російської - міроприємство, прийняти міри, прийняти участь, до цих пір, так як, бувший у користуванні;
* у вимові - редукція ненаголошених голосних, оглушення дзвінких приголосних, заміна "дж" і "дз" на "ж" і "з", також відсутність чергування "к/ц", зсув наголосу за російським зразком (када, розгаварювать, росписуваться, звонять, нахожуся, жінкє, в восьмирічкі, говоря́ть), відсутність чергування "о/і" або "е/і" (корова/коров, голова/голов замість корів, голів);
* активне використання "є" в позиції після приголосної, особливо в російських запозиченнях (пєрвий, дєлають, свєт, архітєктор, Вєра)
Суржик вообще не очень изученное явление в языке, но АБСОЛЮТНО НОРМАЛЬНОЕ. Есть смешение белорусского и русского - трасца или трасянка, есть всевозможные койне, пинджины и препиджины, не одним суржиком жива филилогия и лингвистика.
А по поводу захламления языка - я согласна, но тоже не до маразма. Помнится, был проект заменить "фотогафія" на "світлина", "каФедра" на "каТедра", потому что буква "Ф" не исконно украинская. Но авторы проекта почему-то не задумывались о других буквах алфавита
Лучше бы боролись с міліціянтами та Европой. Телеканал СТБ по-моему вещает на одном ему известном языке
Я - ЗА ЧИСТОТУ ЯЗЫКА! Конечно, язык развивается, какие-то слова "выплевывает", какие-то в нём приживаются, какие-то меняют свою форму, но мне очень приятно СЛУШАТЬ и ЧИТАТЬ грамотно сказанное и написанное.
Кстати, недавно меня повеселил Медведев, когда что-то там рассказывал про укрАинский язык, а не про украИнский
А по поводу захламления языка - я согласна, но тоже не до маразма. Помнится, был проект заменить "фотогафія" на "світлина", "каФедра" на "каТедра", потому что буква "Ф" не исконно украинская. Но авторы проекта почему-то не задумывались о других буквах алфавита
Лучше бы боролись с міліціянтами та Европой. Телеканал СТБ по-моему вещает на одном ему известном языке
Я - ЗА ЧИСТОТУ ЯЗЫКА! Конечно, язык развивается, какие-то слова "выплевывает", какие-то в нём приживаются, какие-то меняют свою форму, но мне очень приятно СЛУШАТЬ и ЧИТАТЬ грамотно сказанное и написанное.
Кстати, недавно меня повеселил Медведев, когда что-то там рассказывал про укрАинский язык, а не про украИнский
Это ну очень распространенная ошибка....
какая-то провокация))) напоминает, как в детстве дурачились: скорая помощь по-японски - комутохеровато.
Хих ))) Я тоже думала, что провокация... не поленилась, погуглила, и вот что нашла.
Информация об авторе:
А вот и обложка:
Из введения:
Ну и, наконец, сам словарь (не весь, конечно, т.к. содержит 15 000 терминов)
Информация об авторе:
А вот и обложка:
Из введения:
Ну и, наконец, сам словарь (не весь, конечно, т.к. содержит 15 000 терминов)
да ну... мало ли в печать он вышел... это же не академическое издание, это так, "чиста паржать" ))))
ниче се. чисто поржать! 
Я нашла, где можно скачать это выдающееся издание:
Причем оно не в электронном виде, а в сканированном. Таки да, настоящая книга.
Чудны дела твои, Господи...
...Почему-то вспомнилась книга психиатра П. Карпова "Творчество душевнобольных и его влияние на развитие науки, искусства и техники"
Причем оно не в электронном виде, а в сканированном. Таки да, настоящая книга.
Чудны дела твои, Господи...
...Почему-то вспомнилась книга психиатра П. Карпова "Творчество душевнобольных и его влияние на развитие науки, искусства и техники"
набубнявлення
Ага, читаю и ржу иногда на работе, есть у нас сие чудо.
Не буду говорить, по какой причине я начала смотреть инфу о словенском языке, но вот цитата из статьи: "Вообще у них четко прослеживается тенденция не заимствовать слова, а придумывать свои собственные - летало (самолет), тискальник (принтер), кошарка (баскетбол), ногомет (угадали?).
Как вам?))
Как вам?))
Ваша відповідь
Тему закрито — нові відповіді не приймаються.