Не бачу зв"язку. Зараз мені допомагає із дітьми чоловік, якому "я не народжувала".
Есть ли жизнь после развода — сторінка 8
Лариса или Лорик · Досвідчена16 071 перегляд224 відповіді
· змінено
Посилання на повідомлення #623915Ну, формально народжуємо ми в першу чергу для дитини :)))Це особиста моя позиція, так вже вийшло, що в нас дитину хотів більше чоловік.
З одного боку я розумію, що люди часто розходяться з появою дитини, бо хтось не витримує нового образу життя (хоча мене в якійсь темі запевняли, що нічого не змінюється). А з іншого - робити висновки щодо ставлення чоловіка без розмови з ним і без реальних дій трохи завчасно. Якщо ще недавно він був не таким вже й поганим, то може не все сумно?
З одного боку я розумію, що люди часто розходяться з появою дитини, бо хтось не витримує нового образу життя (хоча мене в якійсь темі запевняли, що нічого не змінюється). А з іншого - робити висновки щодо ставлення чоловіка без розмови з ним і без реальних дій трохи завчасно. Якщо ще недавно він був не таким вже й поганим, то може не все сумно?
Може він і зараз непоганий у компанії із друзями, де можна відпочити, а не ночами вставити, памперси міняти))) Знав би де впадеш...
Ну це ясно :(Я маю на увазі, нехай якщо вже не вставати, то хоч оплатить ці памперсі - все початок. На мою думку піти в суд можна встигнути і через тиждень, а почати все-таки з розмови і спробувати домовитись нормально. А там вже діяти за обставинами.
То він сам виганяє жінку із дітьми. Щось я маю великі сумніви, що можна домовитися(( Мабуть, таки краще перестрахуватися та підготовитися.
· змінено
Посилання на повідомлення #623929Він сказав "ТИ підеш". На це можна погодитись, участливо спитавши - як же ти з двома дітьми впораєшся? Звісно, блеф, але якщо впевнено блефувати, може, тверезіше буде ставитись до подібних висловлювань.
Впевнено блефувати на межі депресії, або вже в депресії?.. Це неможливо, нажаль(( Пройдуть роки, автор сама дойде думки, що тут треба було сказати так, а там треба було зробити не так...
Может меня никто и не поддержит, но, я бы, если бы видела, что никто помогать не собирается. Сказала бы, дорогой - я уйду, без проблем, но детей забрать некуда, и кормить не за что, так что - выполняй отцовский долг. Или, может его мама готова двоих масявочек смотреть? Устраюсь на работу, найду жилье, тогда заберу деток (я не советую оставить детей, но, попугать то можно :) !) Не хочет - тогда живем все где жили и пусть помогает материально и физически содержать детей.
Підготуватись, перестрахуватись і все таке, звісно, треба. Але для початку все-таки варто поговорити, серйозно і по конкретним питанням. Діти спільні, проблему треба вирішувати разом. Якщо вже там мама така актуальна, то можна і маму залучити - нехай вона пропонує варіанти, хто буде сидіти з онуками і на які гроші вони житимуть.
Не всі мають силу волі жити на одній території з чоловіком, який тебе зрадив. Так і до дурдому недалеко. Не думаю, що мати-істеричка кращий варіант для дітей.
Ні, ну це само собою. От тільки чи дасть це результати? У моєму випадку результатів було 0 і є 0. Ніхто не відмовляється наче, але не зараз, пізніше, потім колись... Якщо у батька є відповідальність, він сам підійме ці питання, а якщо немає 
нічого не вдієш(((
нічого не вдієш(((Ну я ж так розумію зі слів автора питання про розлучення ще в повітрі висить. Просто стосунки вже не влаштовують і справа йде до розлучення.
Ну як? Він же вже пропонує їй піти після розлучення
Анонім
Если безвыходно и 2й вариант, это жить непонятно где и непонятно за что, то можно и силы найти. Что важнее собственные чувства или дети? Никто не отменяет необходимости искать работу и жилье, но так, будет время разобраться с этими проблемами.
Можно вообще встать в позу, забрать детей и уйти сейчас, не требовать ни помощи ни алиментов, но, на это, надо еще больше решимости и сил. Тут уж из двух зол...
Можно вообще встать в позу, забрать детей и уйти сейчас, не требовать ни помощи ни алиментов, но, на это, надо еще больше решимости и сил. Тут уж из двух зол...
· змінено
Посилання на повідомлення #623952Звідки я знаю як? Автор написала п"ять постів, а скільки висновків вже зроблено. Я завжди на стороні жінки, але тут в словах автора я не бачу агресії, не бачу сильного негативу. Більше злість, розчарування, втому. Коли все погано, то пишуть більше поганого. А тут... Я б навіть сказала, що я не думаю, що люди дійсно розійдуться. Типу криза подружніх стосунків. Це моє бачення.
Ой, что это я анонимом получилась? :)
Час сесії збіг :)))
Важливе і те і інше.Моїм дітям, я впевнена, було б комфортніше в однокімнатній хрущовці зі спокійною усміхненою мамою, ніж у будинку, де напруга в повітрі така, що іскри пролітають.
Это если есть за что снять однокомнатную хрущевку, насколько я поняла, из постов автора темы, у нее ни средств к существованию, ни помощи от родственников нет.
Анонім
Ви ж розумієте, що не кожна мама буде усміхнена, якщо фінансове становище буде геть скрутне. Не всі жінки мають хорошу професію і можуть заробляти. Тим паче із малими дітьми.
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.