Есть ли жизнь после развода — сторінка 7

А Ви з свекрухою розмовляли? Яка в неї мета?

А Ви не спитали його - КУДИ я поїду? Я згодна з Синій бублик - потрібно жорсткіше з ним. Не дозволяйте грати по їхньому сценарію, ломайте його, нав"язуйте свій.

А син в неї такий цінний у всіх сенсах кадр, що вона сподівається знайти кращу? ну це так, ремарки на полях

Вибачте, що не по темі, просто ніяк в голові не вкладається. Ну, буде вона жити з сином-переростком - далі що? Ну, невже жінки не розуміють, що неустроєний син - це їх провал як матері. Ще раз вибачте за Офф.

А остання вимога - це що? Реальна потреба? Він загрожує дітям? 
Це їх батько і якщо він бажає брати участь у вихованні як батько, то нащо оце "в моїй присутності" і так далі.Мені здається Ви якось агресивно налаштовані "не візьме", "не дасть" і так далі. А як щодо поговорити? Можливо, він все дасть і все візьме, причьому без проблем. Я, може, щось дивне спитаю, але якщо він такий весь поганий, то нащо Ви з ним дітей народжувати, тим паче ладно б діти великі, людина стала іншою, а так - діти ж геть малі. 

Мне кажется, что Вы, иногда, очень радикальны в выражении мыслей... От кого, кто и сколько рожал, это уже вторичный вопрос. Или Вы реально считаете, что папа, который говорит "Я надеюсь, что после развода ты уйдешь" (автоматически подразумевается с ЕГО детьми), не подумав КУДА и КАК ИМ ЖИТЬ, может быть хорошим отцом после развода?

Конечно судить невозможно, не зная всю ситуацию, но а может это все сгоряча? Маленькие дети один за одним, тяжело и мужчине и женщине, не всегда хватает жизненного опыта, чтобы сдержать себя где-то и постараться ради друг друга через свое "я такая, я такой, не хочу, не буду", может просто Вы не разговаривали "по душам"? Может надо все выяснить с мужем, не упрекая его, а любя и ласково, вспомнить как все начиналось - ведь не таких отношений Вы хотели в самом начале, не затем же детей рожали, чтобы разойтись? Ведь это же семья, это серьезно, для детей не будет лучшего отца, чем родной. У Вас свои обиды, и поверьте, у него тоже есть свои. И мудрая женщина должна жить мудро, и сохранять семью и направлять своего мужчину в нужное русло. И если Вы действительно любите друг друга, то можно пережить и перетерпеть мимолетные обиды, стрессы. Может Вы просто устали от "бытовухи" и постоянных проблем, которые безусловно есть в каждой молодой семье, особенно в нашей стране. Ведь когда мы только влюбляемся, на нас не лежит такой груз ответственности за семью: как заработать, где жить - со стороны мужчины, держать уют в доме и растить детей 24 часа в сутки - со стороны женщины. Может каждому нужно немного уступить друг другу. Не бывает все идеально, но если Вы любите друг друга, то можно с любыми проблемами справится рука об руку. Стоит поинтересоваться у мужа, что делаете не так, что не нравиться ему, может ему в чем не комфортно, может нужно заглянуть в себя и где то что-то изменить, ведь если мужчина будет чувствовать себя счастливо в своей семье - он сделает все для своей любимой женщины и детей. А вставать в позу - ничего не принесет в жизни.
И постараться изменить свое отношение к свекрови, поговорить с ней, дать понять, что Вы любите ее сына, где то сделать как она хочет - пройдет время, и когда отношения наладятся - то Вы будете на коне, так как если Вы будете дружить с матерью своего сына, то она будет на Вашей стороне, и будет направлять его к семье, тем более что она имеет влияние на него.
Подумайте, иногда нам нужно где то пригнуться и промолчать, когда дело касается семьи - потом это сторицей возвращается.
Ведь не так просто создать семью, букетно-конфетный период - это прекрасно, но он всегда проходит, и начинаются другие стадии отношений между мужчиной и женщиной.
А когда появляются детки - это уже серьезно.

Та я взагалі-то завжди так висловлюю свою думку. І так, я дійсно вважаю, що це має значення - в людей геть маленькі діти, я не уявляю собі, що може спонукати народжувати дітей такому прямо жахливому чоловіку. Може не такий вже й жахливий, може все-таки планує допомогти, підтримувати і так далі. Як на мене, то якщо вже ставити питання руба - так і так, розлучаємось, ось діти малі, що будемо робити? Будеш нам допомагати, щоб я могла сидіти з дітьми чи мені тре роботу шукати? Якщо роботу, то давай навпіл за няню платити. Як із житлом? Скільки будеш давати грошей на дітей? І так далі. І от коли він відмовиться допомагати, сам про це сказавши, а не жінка додумає із його реплік, тоді і можна вже обговорювати суди і все таке інше. 
А починати сходу  із судів, аліментів, реплік типу "щоб бачився з дітьми тільки в моїй присутності". Я думаю, що небагато людей після такого будуть готові до компромісів. 

Я розлучилася, коли старшому було 4, а молодшій і року не було. З одною маленькою дитиною можна при бажанні справлятися тільки одній людині, наприклад мамі. А ось коли їх двоє, а якщо вони ще й хворіють в парі, тут вже ніяк без допомоги чоловіка. Просто фізично неможливо бути одночасно в двох місцях. Ось тут багато хто з "татусів" і показує своє справжнє обличчя й неготовність брати на себе відповідальність. Це я про те, куди пропадають почуття, які ніби як недавно ще були.І я в корені не згодна з виразом "народжувати чоловікові". Чому чоловікові? Ми собі народжуємо в першу чергу.

"І я в корені не згодна з виразом "народжувати чоловікові". Чому чоловікові? Ми собі народжуємо в першу чергу. "

Вы сами ответили на вопрос.

"З одною маленькою дитиною можна при бажанні справлятися тільки одній людині, наприклад мамі. А ось коли їх двоє, а якщо вони ще й хворіють в парі, тут вже ніяк без допомоги чоловіка. "