не, ну це ясно.
Домашнее насилие — сторінка 3
Ажур · VIP19 938 переглядів129 відповідей
Це вже технічні складнощі, як конкретно їх реалізувати. Головне - внутрішній факт розриву відносин.
Я не знаю, чого їй варто було чекати, бо я ніколи не стикалась з таким у житті. Я з Вами згодна, а ситуацію привела як приклад наслідку таких відносин.
Кого? Меня? Мы не меня обсуждаем и я не переходила на личности
Не подходить к холодильнику - это сложно? Про аппетит и упадок сил писать не нужно, это не причины, а отговорки.
Не подходить к холодильнику - это сложно? Про аппетит и упадок сил писать не нужно, это не причины, а отговорки.
· змінено
Посилання на повідомлення #664664Почекайте, коли ви написали "Вы всегда можете не подходить к холодильнику, но уйти от мужа-садиста можете не всегда"
Я ж не писала, що Ви переходите на особистості. А особисто я завжди піду від чоловіка-садиста, а от відмовити собі в маленькій приємності, нехай і собі на шкоду - можу не завжди.
Але жити з людиною, що підняла на мене руку - не буду. Якщо родина та друзі не приймуть, то буду жити краще на вулиці, на вокзалі, в офісі на роботі ночувати, в кризовий центр якийсь подамся, але з чоловіком, який мене б"є - жити не буду. (п.с. Це я гіпотетично, в мене взагалі-то квартира є своя - так, мені все на голову падає, і квартири, і роботи, і чоловіки)
Я ж не писала, що Ви переходите на особистості. А особисто я завжди піду від чоловіка-садиста, а от відмовити собі в маленькій приємності, нехай і собі на шкоду - можу не завжди.
Але жити з людиною, що підняла на мене руку - не буду. Якщо родина та друзі не приймуть, то буду жити краще на вулиці, на вокзалі, в офісі на роботі ночувати, в кризовий центр якийсь подамся, але з чоловіком, який мене б"є - жити не буду. (п.с. Це я гіпотетично, в мене взагалі-то квартира є своя - так, мені все на голову падає, і квартири, і роботи, і чоловіки)
Уйдёте? Куда? Друзья - вариант на неделю-две, квартиру снять так быстро вряд ли получится, кризис-центров у нас нет. Предложите реальный вариант (вариант "надо было не жить с мудаком" отметаем как хороший, но слегка запоздалый).
Було б бажання, а варіант знайдеться. В будь-якому випадку жити з садистом - НЕ варіант. Вважаємо, що цього житла просто немає, ну от взагалі. Але якщо для Вас життя з садистом - це варіант, то Ви дійсно нічого не знайдете. Погляд на ситуацію різний, в тому і причина.
устроится уборщицей на полставки на завод и получить комнату в общаге.
Жить в офисе? Долго ли? Переночуете на вокзале? А где вы будете мыться, переодеваться и хранить вещи? В этом вся разница - Вы теоретизируете, а я вижу реальную женщину с сумками и растерянным взглядом.
Є ще варіант - пригрозити ватвєтку праскою. Тільки з аффектом, щиро так. Найчастіше домашні тирани - труси, які вміють бити лише слабких. Є шанс напоротися на справжнього тирана, може, вбити прямо на місці. Але хоч не довго мучалась і трьох дітей не втигла народити.
Особисто я не теоретизую. Правда, не від чоловіка-садиста втікала, а інші причини були, але кілька разів доводилося по життю опинятися у ситуації "с сумками и растерянным взглядом". В тому числі було і 2-річною дитиною на руках. І нічого, якось знаходились варіанти. І де жити, і як помитися, і що з'їсти. А пізніше і налагоджувалось поступово все. Кожен вибирає той шлях, який йому підходить. Мені б життя з чоловіком-садистом не підійшло б ні за яких умов, попри всі ілюзії матеріального благополуччя з таким "чоловіком".
Ви не знаєте мене. Я б пішла і крапка. Працювала б хоч на трьох низькооплачуваних роботах, знайшла б саму дешеву кімнату на околиці міста, але до чоловіка-садиста не повернулась би. Не для того мама з татом квітку ростили.
помыться и переодеться на крайняк можно и в общественном туалете. но только при условии, что это для вас не так страшно, как терпеть побои. вопрос в том, что страшнее, но это уже личный выбор, а не жестокая судьба.
От я теж думаю, невже ночівля на вокзалі страшніше за побої, які в перспективі ніколи не скінчаться.
Складні часи минуть, життя налагодиться і ночівля на вокзалі буде згадуватись як страшний сон. А життя з садистом стане жахом на все життя.
Складні часи минуть, життя налагодиться і ночівля на вокзалі буде згадуватись як страшний сон. А життя з садистом стане жахом на все життя.
Можно просто зайти в церковь и поговорить со священником, уверена, что и ночлег, и еда будут. Возможно, даже работу дадут на первое время. В Пелагеевке такое бывает, например.
Как я уже ответила выше - Вы теоретизируете, а я применяю к реальной жизни, вот Вам и "різний погляд на ситуацію". И не переходите на личности, я нигде не писала, что живу с садистом или что для меня это "вариант". В общем, как всегда, благополучные девочки опять заклеймят несчастную маргиналку словами "самадуравиновата", подискутируют от скуки да и забудут.
· змінено
Посилання на повідомлення #664713Это, кстати, вариант, работающий в 90% случаев (я не шучу)...
Я написала "якщо..., то...". Де тут перехід на особистості? Якщо умова не Ваша, то і висновок не Ваш. Якщо людина допускає варіант жити з садистом, то ... далі за текстом.
Ну почему сразу подискутируют и забудут. Тут дали уже два реально действующих совета. Утюг и церковь. Чем не вариант?
А працювати і заробляти на найдешевшу кімнату на околиці це не варіант?
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.