Домашнее насилие — сторінка 2

Народитись в хорошій родині - лотерея. Хороша робота, власне житло і, найголовніше, хороша родина (створена) - це на 99% залежить від людини і тільки на 1% від удачі. 

Вибачте, але супутника життя ми вибираємо собі самі, везіння тут нема. Мені колись племінниця (12 років) зі сторони чоловіка сказала "Ой, Вам так пощастило, що чоловік про Вас так дбає". Я їй одразу пояснила - що це не везіння, а мій власний вибір. 

До речі, а чим така позиція відрізняється від Ваших слів в темі про схуднення. Там Ви писали, що Ви лишаєтесь худою тільки завдяки собі, а тут виявляється, що люди, які будуть нормальні родини, роблять це випадково. Але ж в обох випадках це залежить від людини.


 

Я немного с Вами не согласна.
Родиться в хорошей семье - лотерея, да я согласна.
Хорошую работу можно найти в основном только с хорошим образованием. А образование оплачивают, в основном, родители, если тебе не повезло родится в благополучной семье, то и образование тебе хорошее тоже не особо светит.
Жилье - у нас и благополучные семьи двумя- тремя поколениями в одной квартире живут, не говоря уже за неблагополучных.
Хороший муж - не нужно списывать со счетов везение, оно тоже нужно. Ведь часто бывает хорошая, умная, добрая.... , а он в ее сторону и не смотрит. Я не раз была свидетелем когда в жены брали такую дуру или уродину только по тому что у нее семья благополучная. 
Да, я с Вами согласна, мы сами делаем себе судьбу, но не всегда получается как мы хотим. Я сама из не совсем благополучной семьи(у меня папа гулял) и потом такое чудил, что я в 15 лет уже работала чтоб хоть как-то одеться. Так что все- таки немного везения по жизни ой как нужно.

Я же написала что немного не согласна.
Понятно что нужно по жизни дружить с головой.
Так не нападать на новенькую, хотя.... можно, мне нравиться Ваша украинская речь
 

А що, це привід жити з чоловіком, який лупцює? 

з.і. взагалі-то чому і хто на кому одружується - нікого не обходить. Для Вас дура чи страхіття, а для когось - найкраща людина на планеті. 

А я такого не писала, лучше быть вообще одной чем так. У меня тоже очень хороший муж.
Я ответила на то, что Вы выбрали сами своего мужа. У нас хорошие мужики как мамонты вымирают.
Другая и рада сама выбрать, а неского. Я за то что по жизни еще нужно немного везения.

Це таке, тут не тільки везіння. 
Має значення і коло спілкування, і вік. 
В універі знайти собі пару набагато легше - там гідних хлопців вистачає. Якщо працювати десь у великій компанії, де багато співробітників - теж простіше. Якщо працювати вдома - то задача ускладнюється. Словом, везіння тут боком пробігало, скоріше тоді вже збіг обставин. 

Может быть вы и правы. Лично мне помогло не только это, а еще и везение. Мой муж мог выбрать другую. А у мой брат познакомился с женой случайно на улице и уже дочке 12 лет. Так что ситуации разные бывают.
п.с. А как же Амур и его стрелы? Вы в него тоже не очень верите?

Взагалі не вірю :)
 

Відносно. Від стріл Амура щодо курящих чоловіків, наприклад, в мене нехилий бронежилет завжди був. Курив тільки один-єдиний потенційний кавалер на зорі моєї молодості, мені того досвіду вистачило на все життя. І як не дивно, попри начебто масовість курців, дефіциту некурящих чоловіків в моєму оточенні чомусь не було.
Так що все-таки в першу чергу від дівчини залежить, кого вона вибере собі в чоловіки.

С Вами реалистами не поспоришь, точнее не переспоришь

Спутника жизни мы выбираем сами. Но у девчонки явно не было положительного примера отношений. Она считает, что побои - это нормально, и это идет из семьи.
Причем тут похудение, я не понимаю. Родиться в хорошей семье - удача. Набрать лишние кило - отсутствие самодисциплины (не берем в расчет нездоровых или беременных). Вы всегда можете не подходить к  холодильнику, но уйти от мужа-садиста можете не всегда

Чесно кажучи, не підходити до холодильника буде важче, ніж піти від чоловіка садиста. 
Якщо людина мене вдарить, в мене всередині ніякої надії на подальші стосунки навіть не ворухнеться більше - я зберу речі і піду. Одразу. 

Десь в Микол. обл пару років тому був інцидент. Чоловіка садиста таки полишила жінка з трьома дітьми. А він потім "готовий" пішов зясовувати стосунки і таки зарізав жінку і молодшу дитину.

Тому в деяких випадках піти може й можна, але наслідки...

а если он у вас в квартире живет. не дарить же.
надо его выгнать как-то

Ну то що, їй треба було чекати, поки він її заріже прямо вдома, еге ж?
Та й трьох дітей народити з чоловіком-садистом - це треба вміти... До того чим думала? Чоловіки не стають садистами різко за один день, як наче його інший садист покусав. Це або зразу видно, ще при знайомстві та спілкуванні, або поступово "псується", тож завжди можна ще вчасно прийняти рішення. Але ж у нас люблять довго чесатися, нічого не хочуть змінювати, бояться або лінуються, або просто за звичкою... а потім - ой, а я уже в з-ці! Яка несподіванка!