Полезная и вредная помощь детям-сиротам — сторінка 11

А з власної ініціативи показати напрямок дій? Ну я геть неправильно тему почала, неправильну пишу, і взагалі уособлюю в собі всі гріхи, я вже зрозуміла. Але ж Ви начебто хороша і розумна людина. В чому причина такої секретності, що яскраво демонструється святково-подарунковий стиль допомоги дітям, зате щось більш толкове ховається у приватні повідомлення, тільки для своїх, і взагалі треба бути шпигуном, щоб щось дізнатися, або звертатися особисто за інформацією? От я ніяк цього не зрозумію, саме такий контраст. Так, не хочеться світити своїми особистими відносинами, це абсолютно нормально. Але у загальному варіанті описати, запросити людей до подібних дій, показати варіанти, запропонувати щось - чому ні? А якщо я раптом щось не те написала, ну поправили мене, і пішли далі. Повірте, я вмію визнавати свої помилки, - але чому треба зразу ставати у позу та у відповідь писати аж геть некоректне - спочатку якийсь дивний натяк з посиланням на статтю, потім взагалі пряме негарне щодо того випадку з річкою? Ви думаєте, це дуже гарно Вас характеризує? Чи скажете, що знову я моралізаторствую та вчу інших, і взагалі Ви не повинні переді мною вести себе ввічливо? Мене тут всі гуртом виховують - а Ви абсолютно все правильно робите і пишете? Не говорячи вже про Серж. Там взагалі чудова ілюстрація гарної поведінки. Чому так? Правило більшості тут не працює, вибачте. Он більшість вибрала Януковича, яскравий приклад.

Коротко кажучи - після інтернату дитина різко стає нікому не потрібна. Останнім часом трошки почалися зрушення у цьому плані, але мало. Якщо у дитини є закріплене за нею житло, то вона типу там може і жити, навіть якщо те житло - розвалена хата без даху у забитому селі. Якщо немає житла - держава повинна надати його, але у кращому випадку то кімната у гуртожитку, і те не завжди.
Роботу ніхто не надає, про навчання після школи взагалі можна не говорити, бо у ВУЗи поступає мізерна кількість, а решта рідко коли має право щось вибрати, зазвичай типова бурса для всіх.
Ще можуть бути якісь гроші на рахунку, плюс виділяється деяка сума (розмір не пам'ятаю) при випуску, але зазвичай ці гроші досить швидко спускаються на всякі дурниці.

Чи можна допомогти - в першу чергу порадами. Ми, як дорослі досвічені люди, вже дещо знаємо про світ, і зможемо підказати, як краще цими грошими розпорядитися, як добитися реалізації своїх прав та пільг (і взагалі пояснити, які права та пільги вона має), можливо щось допомогти з пошуком роботи тощо. Тільки знову ж таки не робити головну помилку - не робити ЗА неї все це, а лише трохи допомагати.

Я ж чітко написала - поважати як Людину. Не за те, що сирота, а за те, що людина, дитина. Такої поваги заслуговує будь-хто за замовченням. Можливо, Ви називаєте це іншими словами.

Наталья, откройте подраздел форума про благотворительность и начните читать. Все 55 тем. Буква за буквой. Там все направления и примеры. Летопись живых дел.Если после этого будут вопросы - задавайте. 
Как знать, может вы там найдете и тех, чье мнение вас не интересует, потому что они не желают быть шефами?

Так это ж читать нужно целых 55 тем еще и не одну страницу Легче потребовать отчета.

Ну от відкрила. Дивлюсь останні теми. Подарунки, вітання, дні народження... о, збираємо речі... мною піднята тема щодо шефства (коректно написаний пост з абсолютно конкретною пропозицією - реакції майже нуль)... знову вітання та подарунки... Знайшла тему, яка хоч трохи відрізняється - "проект "Письма ангела", или как помогать не только деньгами" останнє повідомлення - 04 Апрель 2011 15:49 ... о, в 2010 році трошечки розбавилось іншими варіантами...
Виходить, якщо й було щось, то хороших років два тому. Після того - суцільні свята з подарунками.
Щось не хочеться буква за буквою читати подарункові теми, сенсу не бачу. Якщо знаєте якусь тему конкретну, може, ткнете мене носом, буду вдячна.

Почекайте, спочатку Ви та інші пишете про те, що навіщо ці подарунки, якщо і ім"я дитини не всім відомо, так, щоб власне сумління заспокоїти та его потішити, а згодом пишете про неприйнятність фото дітей з подарунками. А фото для тих, хто цікавиться тим, для кого цей подарунок був з любов"ю підготовлений, кому написано листа, чи сподобався подарунок, чи була та дитина щаслива отримати його. Не всі такі мужні, як Ви - іздити, відвідувати, всиновлювати тощо, то це привід відмовити їм у такому малому - подарувати дитині зошит, про який вона мріє? І так, не всі особисто знають мене, я маю відзвітувати, що все довезено і все роздано особисто дітям.
Щодо приватності. Так, це особисте право кожного - демонструвати чи не демонструвати такі стосунки. Я ще раз напишу: всі, хто хотів отримати інформацію і вважав за потрібне запитати про щось в мене - відповіді отримали.
Щодо листування - такий досвід є у Наталі Khanna, думаю, вона відповість на запитання. Хоча не впевнена, кожна людина має право на своє бачення цього питання.
Щодо того, що тут називають "шефством", то в мене таке шефство вже три роки і я не приховувала його, в темах про це є.
Але в мене питання, коли відвідуєш "підшефних", треба їх у бік відводити і годувати печівом, чи можна все-таки запропонувати форумчанкам так само спекти і пригостити набагато більше дітей, які всі тебе знають, заздрять "підшефним", заглядають, що їм привезли. Чи я маю обмежувати свої відвідини часом, за який зберу достатню суму, щоб пригостити всіх? Чи взагалі маю не пригощати, щоб діти не подумали, що їм це на голову сиплеться як із рогу достатку? Ви знаєте, на цьому форумі є Нінель, яка пригостила своїм печівом дітей майже 3 роки тому, так воно було таким смачним, що діти й досі згадують та пам"ятають в дрібничках, яке воно було, на чому лежало, скільки його було. То, може, нехай воно буде у них, ще маленьке щастя у спогадах?
Чим мало одного майстер-класу на рік, якщо на противагу висувається профорієнтація і одразу додається усвідомлення того, що ця профорієнтація ім і нафіг не потрібна, бо все розписано заздалегідь і вибору майже немає. Знаєте історію про те, як хотіли просунути обдаровану дівчину в Одесу опановувати комп"ютерний фах і що з цього вийшло? А я знаю. Швачка вона тепер, як і всі.
А ще я пам"ятаю, як більше, ніж 30 років тому батько привів додому маленького хлопчика Сергія. Його батьки були позбавлені батьківських прав, а його мусили переправити на Аляуди. За правилами він мав переночувати у слідчому ізоляторі, поїсти те, що зварено для тимчасово затриманих, і на ранок бути відвезеним з района до Миколаєва. Але він переночував у чистому ліжку, смачно повечеряв, отримав найкращу машинку від моїх братів та мої дівчачі  рукавички, бо не мав своїх. Давайте мені свої посилання, за якими буде написано, що це перший величезний крок був до виховання споживацького ставлення до оточуючих. Бо то ж Сергійку на голову з неба звалилося. І на нього попереду чекало життя повне свят та подарунків ні за що. Тільки в цьому житті, я гадаю, в нього навряд чи були рукавички крім тих дитячих дівчачих.

А ще легше прокричати "ату його!" та повиставляти смішні картинки, замість спробувати розібратися заради спільної справи.

Так создайте тему по собственной инициативе, расскажите, поделитесь, спросите.Как написали , так вам и ответили.Что вы все к этой теме про новогодние подарки прицепились. Это отчет для тех, кто покупал подарки и сдавал деньги, что бы люди видели, что подарки попали по назначению. Это нормальная рабочая ситуация. Не надо искать скрытый подтекст там где его нет.Я в родительском комитете. Мы собираем чеки и отчитываемся перед родителями, куда тратим их деньги не для того что бы выпендрится: "какие мы хорошие и тут стараемся для всех, дайте нам медаль", а потому что это не наши личные деньги, и люди имеют право знать на что они были потрачены.Я так поняла, что вас сильно впечатлила ситуация, что чиновники пиарятся за счет детей, так это вам не на мамский сайт, а на сайт правительства.
И вообще, вы себя вроде позиционируете человеком умеющим мыслить и анализировать, но в некоторых темах ваше умение мыслить вас заводит в страшные дебри и явно проигрывает вашему воображению. Может просто вы владеете информацией в недостаточном количестве, я не знаю. 

Ну так посмотрите в этой теме, Дина отписалась, сколько подарков и праздников есть у детей в конкретном интернате. и сравните эти данные, с вашими воображаемыми, почерпнутыми из художественной литературы.Что касается книги, написанной человеком из детдома, надо помнить, что это все таки восприятие ситуации конкретно этим автором. И каждый читатель воспринимает смысл прочитанного немного по-своему, и часто может увидеть в книге и то, что автор совсем в нее не вкладывал.Да ситуация аховая с детдомовцами. Всю систему менять надо, воспитатели в детдоме должны понимать, что они вкладывают в головы детей, какие мысли. Ведь некоторые сами настраивают детей, что бы те не привязывались к людям, не заводили друзей, не расчитывали на то, что кто-то их может любить. Это страшнее.И возвращаясь к теме о подарках, подарки выбираются простые, не дорогущие. Об этом Дина говорила много раз. Никто порше детям не покупает. Обратите внимание.Остальные темы: сбор вещей, памперсов, присыпки, крема. В чем проблема, вы сами это вроде одобрили? Кто тут призывает айфоны дарить?

Дуже дякую за відповідь!
Але ще раз вибачте мене за настирливість - ну така я розтака, невихована, буду виправлятися - але чи то я не вмію читати, чи зовсім я тупа і не вмію аналізувати текст, чи все-таки у Вашій розповіді так і немає варіантів допомоги, які робляться більш-менш системно. Вітання, пригощання печивом, майстер-клас - це зрозуміло було і до того. Кілька людей, у яких є більш-менш сталі відносини, ну хай буде шефство, не шефство, не у назвах справа. Кілька локальних прикладів про спроби вирішити окремі проблеми дітей. І все...
Можливо, я багато чого не розумію і не знаю, і взагалі дуб дубом у цій справі, я це усвідомлюю, і готова вчитися та розбиратися.
Але все-таки - ну хай не я, а хтось інший, бажає допомогти - що він зрозуміє, як зможе допомогти? Як видно навіть з цієї теми, все одно основна маса людей обмежує своє сприйняття допомоги лише подарунками. Все! Якщо Ви маєте гарний досвід, якщо у Вас кращі масштаби дій, ніж до прикладу я зі своїми нещасними кількома дітьми, то чому б не направляти нас усіх до реальної допомоги дітям? А це сприйняття формується саме після форуму, а на форумі лише подарункові теми, от про що я говорю.
Може, давайте залишимо наші амбіції та взаємні образи в стороні, і спробуємо щось показати? Навчіть, як правильно.

Вам что-то не нравится? Называю всегда вещи своими именами!
Отчета требуете?)))) Да кто Вы такая( кроме того, как я Вас назвала? Вы про плюсики и эго за подарки написал, а если Вам рассказать еще что-то, так Вы решите, что мы тут Боги самолюбующиеся.
Повторяю, Вы плюнули в лицо всем, кто готов поделиться теплом. И все ради себя любимой, чтоб покрасоваться собой, какие Вы ничтожные с вашими подарками и какая я ЦАЦА, взяв, или что там еще, ребенка!)
И все Вас интересует, уже вторые сутки, что ж еще Вы делает и почему не пишите? Идите займитесь своими детьми, дайте им материнскую заботу, хотя бы им, а то судя по Вашему времяпровождению на форуме, они видят Вас только за компом и спящую!
Да, дерьма Вы внесли много в благотворительность на форуме, да Бог Вам судья.

Проблема в тому, що якщо спілкування з дітьми обмежується ЛИШЕ подарунками, то це не є допомога. А дуже навіть навпаки.
І я начебто дуже детально на це акцентувала увагу. Що не сам по собі подарунок - це погано. А якщо дитина не отримує нічого, крім таких разових подарунків. Саме такий підхід формує у дитини викривлене уявлення про відносини, про життя, тобто така "допомога" - це ведмежа послуга дитині.

Форумская благотворительность выражается исключительно ПОДАРКАМИ???? звездец просто представление

Ну он перед цим Вашим постом прекрасна ілюстрація, хто тут більше ярлики вішаєте, і хто гарно себе поводить. Вам це подобається, Ви таке підтримуєте? Я погоджуюсь з Вами, що мені треба попрацювати над тим, як я висловлюю свої думки, але невже я тут єдина погана, а всі інші білі та пухнасті?

Ну ткніть мене носом, будь-ласка! Я ж давно прошу! Ну сліпа я, нічого не бачу і не чую, то покажіть, де на цьому форумі є інші варіанти допомоги дітям-сиротам, крім подарунків чи вітань!