Перейти до вмісту
MatusiМами України

Мої роздуми на тему Євромайдана — сторінка 132

Лілічка · VIPТема закрита155 620 переглядів3 289 відповідейЗараз цю тему дивляться1

belolapik

VIP

· змінено

Посилання на повідомлення #833213
Цитата: v-lenka 22 Февраль 2014 00:22

Что так обрадовало?

Бессердечность?
Эйфория сразу выдаёт натуру!
Так уж и быть, для тех кто «в танке» объясню - радуюсь тому, что люди перестали позволять калечить и убивать себя продажным организмам и встали на защиту своих родных и своей страны.
По поводу натуры, давайте уже и по Вашей пройдемся тогда. Вы сторонник Майдана? Или Вы не уважаете просьбу автора личного дневника? Хамкой можно назвать человека, которого неоднократно хозяйка дневника просит не приходить к ней в гости, но который открыто игнорирует ее просьбу и просьбы всех, кто по ее приглашению сюда пришел?


dina_barta

VIP

· змінено

Посилання на повідомлення #833217
Цитата: belolapik 22 Февраль 2014 00:09

Сейчас показывают стрим из Днепропетровска. Ленина валят. Пыхтят бедные который час и все никак, комуняки на совесть ставили. Что показательно, милиция делает вид что ничего особенного не происходит, и не спешит на помощь вождю))

Вже п"яту годину не поспішає. І ідейних не видно, хоча стрімять звідти на всю країну.

Дописано: техніка підтягнулася. Зараз на Громадському (0:50)

Счастье

VIP

Друзья Харьковчане, есть у меня большие опасения по поводу завтрашнего дня! К нам слетелось туева хуча старорежимников, Янык, Азиров, Клюев и т.д. Они явно понимают, что просто так устроить сепаратизм у них не получится, но зная нашего Гепу, сценарий может быть таким: Они соберутся, Харьков будет митинговать, нагонят максимально большое количество бюджетников. Что же дальше? Очень просто, появится ЯКОБЫ "правый сектор", на самом деле переодетая "титушня" из гопоты и верных ментов с оружием и начнет вакханалию, со смертями, разрушениями и в первую очередь направленных именно на бюджетников! В новостях по 7му каналу будут крутить "НА ХАРЬКОВ НАПАЛИ БАНДЕРЫ!", люди не достаточно понимающие, повыхватывают стволы и пойдут защищать город от якобы "бандер", а "наши" уроды объявят о хаосе и нападении запада на восток и попросят помощи России и отделении восточных областей... Дальше думайте сами... Очень конечно надеюсь, что это уже от усталости, но я никак не пойму, чего они хотят добиться в Харькове?!




Я реально сегодня поддалась подобной провокации. Позвонила мама в истерике, с рассказом, что кто-то приехал в Николаев, или это местных столько, но полная площадь людей и рушат центр города оО Кто-то позвонил сыну подруги и звал защищать город от "радикалов", а в Харькове они же там Гепу мэром выбрали, там еще похлеще будут провокации...

birtanem

VIP

Цитата: v-lenka 22 Февраль 2014 00:16

------------

Барышня, я так понимаю, что у вас, в отличие от Кличко, достижений и заслуг перед Украиной явно поменьше будет. Так что перед тем, как позволить себе оскорблять человека, подумайте, а есть ли у вас хоть какое-то моральное на это право?

А если вы зашли сюда с целью спустить пар, то это не к нам. Тут к провокаторам уже привыкли и их не воспринимают. Идите поищите себе сочувствующих на стороне.

dinarij

VIP

Чуть дописал и сделал более понятной основную идею. Хотите - расшаривайте. Может, кому-то это добавит понимания реакции многих людей и того, как самому на это реагировать Вячеслав СмирновСегодняшний день был перенасыщен событиями.

Украина. Киев. Люди. Шины. Дым. Эмоции. Продукты. Медикаменты. Вода. Деньги. Бензин. Канистры. Машины.

Убитые. Живые. Слезы. Гнев. Раненные. Истерики. Счастье.

Для меня сегодняшний день был практически одним из самых урожайных на критику. И я увидел простую и естественную закономерность.

Я - СЧАСТЛИВЫЙ человек. У меня - замечательная и любимая семья. Жена и дети. Точно такая же работа. Как любимая, естественная и неотъемлемая часть жизни. И зарабатываю я тоже - вполне достаточно.

Я живу именно ту жизнь, которую считаю гармоничной и правильной. Вокруг меня - множество людей, которым я смог помочь. Их - сотни. Вокруг них - тысячи.

После очередного гневного письма о происходящем в Украине и моем в нем участии я начал вспоминать авторов аналогичных писем за последние месяцы. А ведь я знал их много последних лет.

Почти всегда - это ОДИНОКИЕ люди... БЕЗ семьи... с во многом НЕУДАВШЕЙСЯ работой и НЕСЛОЖИВШЕЙСЯ личной жизнью. С печальным здоровьем. Когда детей - НЕТ, или с ними - одна большая проблема. Когда настоящего счастья в жизни - НЕТ. И СМЫСЛА в такой жизни - тоже.

Каждый делает СВОЙ СОБСТВЕННЫЙ ВЫБОР в своей жизни. Мы можем отстаивать свою свободу или несвободу. Можем ничего не делать. Можем идти к тому, что считаем здоровым и правильным. Можем не идти.

Когда в Михайловском соборе в самом центре Киева сегодня я видел людей, спящих после ночной защиты баррикад, в касках, вперемешку с раненными, свечами, иконами, людьми, пакетами с продуктами, водой и медикаментами... С лужами засохшей крови на плитах мостовой...С капельницами...С медиками, пытающимися сохранить жизнь людям в коме...

Вы имеете полное право меня критиковать. Не участвовать в происходящем. Считать это злом или ошибкой. Считать себя выше или вне всего этого.

Попробуйте сперва сами создать сами СВОЮ СОБСТВЕННУЮ ГАРМОНИЧНУЮ и СЧАСТЛИВУЮ жизнь. Честную. Вот и поговорим.

P.S.: на всякий случай решил еще немного дописать. Судя по уже небольшой, но все-таки ругани в комментариях под одним из перепостов этого текста, его таки поняли не все Общая идея текста: ВСЕ свои выборы, оценки и решения человек принимает исходя из более-менее устоявшейся, относительно единой картины мира. Поэтому то, как и в чем он живет, напрямую связано со всей остальной его жизнью. ТЫ ПРЕТЕНДУЕШЬ НА АДЕКВАТНОЕ ВОСПРИЯТИЕ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ? - ПРИВЕДИ ДЛЯ НАЧАЛА В ПОРЯДОК СВОЮ ЖИЗНЬ. Это и станет мерилом правильности твоего вИдения и оценок. Предупреждаю сразу - спорить ни с кем не буду. Очень жаль тратить на это время.

P.P.S.: Поделитесь этим текстом. Может, кому-то это добавит уверенности и задора спокойно, с полным пониманием тех, кто не согласен, двигаться дальше. Иногда при этом увлекая их за собой

Мята

VIP

Як жити сьогодні...
Сьогодні виглянула о 6й годині ранку з вікна: йдуть хлопці з самооборони. Спокійні і впевнені. І я одразу відчула себе спокійно та впевнено. Так ніколи не було, коли бачила патруль міліції, завжди хотілося триматися від них подалі...
Із сусіднього маминого села повідомили, що повернувся беркутівець додому і кілька ночей прокидався з криками "Я за януковича!". А коли прийшов трохи до тями, то повідомив, що їм давали одну банку згущенки на 2 дні, 1 памперс на 5 днів і наркотики...
В іншому селі повідомили, що бачили тітушок в електричці, так люди купили квитки, сіли на одній станції і вийшли на наступній, прочесавши за цей час всю електричку...
Наш друг, який вже 2 рази був поранений в боях (слава Богу легко), тепер патрулює Академмістечко...
Увечері була в церкві, так священик говорив тільки про Майдан, про те, що ми маємо віддати свій біль, з яким не можемо впоратися, і тих, за кого молимося, і ворогів і ближніх, Богові, бо Він сам постраждав невинно і добре розуміє, як нам. А пробачити - не означає відмовитися від боротьби, пробачити треба для того, щоб мати сили боротися і жити далі. Всі плакали і молилися. Трохи допомогло...
Зранку у маршрутці водій увімкнув російську попсу, так одразу піднялася жінка і сказала: "В Україні траур, вбивають наших дітей і чоловіків, а ви таку музику слухаєте!" Одразу вимкнув...
Йду біля банкомату "Приватбанку", а там: "Вибачте, але гроші закінчилися". І сумний смайлик в кінці...
Гроші ще будуть. А вбиті - ніколи вже не повернуться. Збираюся до Києва. Найближчі квитки є з понеділка. Життя, як не дивно, триває...

Ваша відповідь

Тему закрито — нові відповіді не приймаються.