Интервью с Orchid

Яно, коли і як ти зрозуміла, що твоя краса це "зброя"?

Трохи сьогодні... по черзі))
Аннушка, я росла у Миколаєві, на ПТЗ. А канікули проводила у бабусі, у Вознесенську. Там в мене двоюрідні брати (5 осіб) були. Зараз троє в Росії, один в Миколаєві, ще один залишився у Вознесенську.
Головні "забави": катання на вєліку, стрибання на кроваті із панцирною сіткою, влітку- купання в кориті посеред двору, полив городу, хованки (обов'язково на горищі, без цього ніяк). В карти грали, до речі, в квача.
Ходили з бабусею до потяга (там рядом) продавати вишні/черешні/абрикоси.
А ще улюблена забава- піти в Універмаг центральний і годинами там роздивлятися усілякі галантерейні вироби)) Це в бабусі.
Вдома ми багато часу проводили у дворі. Грали всі гуртом у хованки, козаки-розбійники.
На першому поверсі, пам'ятаю, в нас жила жіночка, що носила високий парік. Ми наївно полагали, що парік в неї тому, що вона лиса. Розробляли усілякі плани, щоб побачити її без паріку. Типу, ми рвемо її квіточки в палісаднику, вона побачить це неподобство, забуде про парік і вибіжить лиса))) Так всі квіткі тьотці перервали, а лису так і не побачили))
У війну ще грали. Я була військова медсестра завжди. В мене була така біла сумочка із червоним хрестиком (мама шила, в школу потрібно було. Там нігті перевіряти, вуха однокласникам... не розумію, правда, до чого та сумочка, але такі вимоги були у школи). І пов'язка на руку така сама. Я от і була з цим комплектом військовою сестрою))
А взимку на санчатах каталися за кінотеатром Юність. Прям у приміщення туалету врізалися. Весело)))
Вчилася я на відмінно. Є купа грамот. Доберусь до компа, сфоткаю і покажу вам.
Займалася народними танцями, трохи походила в циркову студію (дівчинка на шарі була), ходили в гурток юнатів.

Лілю, так, я патріотка. Чому?... В мене з дитинства загостренне відчуття справедливості. Мабуть, саме тому.
Про сім'ю: мама є, тато помер того року (до цього я його не бачила ого-го скільки років. А хоронили його удвох. Я і брат двоюрідний. Отак люди життя проживають,а на похорон ніхто і не прийде...) Я росла з вітчимом. Він жив-здоров, усе гаразд))
Дітей двоє, це відомо... Хлопчик і дівчинка. Вони в мене самі чудові і талановиті))) Але ж такі, блін, доставучі))
Тарас займається брейк-дансом, ходить в художку, англійський театральний гурток. Висить на дошці пошани другий рік поспіль (так, я цим пишаюся. Це мені лестить))).
Ліза. Готується цього року поступати в школу. Ходить на танці у Deep Force, художка, музична школа. Вона у мене суперматематик. В свої 5 років вирішує задачі по 2-3 дії, рахує з переходом через розряд, але абсолютна блондинка у якіхось побутових питаннях)) На питання в понеділок "Який сьогодні день тижня?" може відповісти "кажется пятніца"
Чоловік.... Чи чоловіки? :-) тебе котрий цікавить? Той, з яким розлучилася, чи той, з яким не розписалася)))
З першим познайомилася на автовиставці. З другим в планеті дітей (я же мать вже була ). Чим перший займається, навіть не знаю. Мабуть, сидить на дупі і телек дивиться)) Жартую ( чи ні))).
Другий (тобто теперішній) в мене банкір
Що ще? Є брат зведений (син вітчима від першого шлюбу). Спілкуємося лише на свята. Наче все...

Діно, про що ти? нічо такого я не зрозуміла)))
А якщо чесно, в мене в школі дуууже багато прихільників чоловічої статі було. За все життя потім стільки не нарахувалося((( Ех. Молодість...)
У другому класі всі хлопці на 8 березня мені щось подарували. Хто книжку, хто подушку вишиту бабусею, банани сушені були, дощечку, на якій приладом для вижигання картина вижжена і розмальована фломастерами)) Мені було прямо вау як приємно) А от дівчата не оцінили. Чогось... ))
Потім був період "застою")) Я трохи погладшала (гормональний розвиток як-ніяк). А потім пішла у фітнес-клуб "Багіра" і життя налагодилося :-)
"Зброєю" не користуюся, коли що

де береш сили і наснагу рухатися далі, незважаючи на перешкоди і невдачі?

Цитата: Turbulent Bell 14 Декабрь 2014 12:11

Что ты делаешь для того, чтобы достичь такого успеха у детей? Есть какая-то методика? Как удается распланировать свой день?

Методіка одна- вчасно вломити пі*дюлін, щоб не лінилися))
Час планую на папері, а потім вже хош не хош треба виконувати)
От приблизно так планую:



Ще дуже стало в нагоді, наявність небайдужих бабусі і дідуся, які живуть майже поруч і мають колеса)

Цитата: onp2008 14 Декабрь 2014 12:53

де береш сили і наснагу рухатися далі, незважаючи на перешкоди і невдачі?

Діти- наше все) Заради них все робиться. Якби не вони, ходила б у піжамі до вечора та в неті сиділа

Цитата: Turbulent Bell 14 Декабрь 2014 14:26

Когда успеваешь почувствовать себя женщиной в такой постоянной гонке и движении?

Хочеться відповісти "вночі")) Але ні. Вночі я люблю поспати
О, зранку! Точно)) Зранку в мене є трохи часу і я обов"язково приймаю душ, роблю макіяж, зачіску... і отака вся "святкова" починаю біг по колу, іноді з перешкодами)))
Мені дуже пощастило із чоловіком. Він може сам і вечерю приготувати, і сам поїсти, і нас накормити, і посуд помити Тож, час в мене є і на інет, і на інші примхи)

Цитата: Turbulent Bell 14 Декабрь 2014 15:41

Ты жаворонок?

Вимушено))
А біологічно- ні. Мені краще допізна щось робити, але щоб не вставати зранку)