· змінено
Посилання на повідомлення #761057Цитата: Лёличка 20 Октябрь 2013 16:57Так, я вірю, а може навіть знаю, що життя людини не обмежується метаболізмом, обігом органіки і неорганіки та гормональним та водно-ліпідним балансом. Є сила над нами, всередині нас, яку не виміряти приладами. Назвімо це Богом. Але мій Бог не персоніфікований. Хоча я православна християнка за традицією, крещена, але не воцерковлена. В мене свої, дуже особисті взаємини з Богом, тут я згодна з протестантизмом, мені не потрібні посередники. Я не поважаю будь-якого священника тільки за те, що він закінчив семінарію. Хоча я поважаю церкву як інституцію, більше як інституцію якою вона має бути в суспільстві, ніж якою є зараз, якою була впродовж своєї історії. Я відчуваю трепет при проведенні церковних обрядів, хоча бачу погано прикрите язичество у нашому слов"янському православ"ї. Скоріш я ближча до язичества, якщо горіх, на якому розпускається листя подобається мені більше, ніж стандартна молитва. Мені близькі в язичничестві непошлість чуттєвості, людського тіла, відродження через секс, пологи. Аскеза - це не моє. Найбільш палко я молилася своєму неперсоніфікованому Богу ,коли при смерті була мала дитина моїх знайомих. Я вірю/знаю силу молитви, особливо коллективної. Це дуже сильне джерело енергії. В моїй вірі є щось і від хасидства - Бог всюди, Бог не скучний, "і виделка може свідчити про Бога". І від вірувань давніх греків - Бог близький до людини. Бог дав людині розум і волю не для того, щоб людина була покірною глиною. Тому, розмовляючи з Богом, я не тільки йому дякую, але і сперечаюсь, навіть запевняю його, що він неправий. Я майже ніколи Бога не прошу, бо в мене такі мирські бажання, якось соромно його просити, коли у нього так багато важливішої роботи.Верите ли вы в Бога?
, были ли ваши детки сюрпризом для вас, или планировали заранее готовились?
