провоз детей бесплатно СИДЯ в общественном транспорте — сторінка 10

Так і я про те саме. Якщо людина свідомо погодилась їхати рачки - це її право і відповідальність. Завжди видно, коли людина змушена заскочити в першу ліпшу маршрутку, а коли втискається, тому що просто вважає це нормальним. У першому випадку може ще щось і поворухнеться, щоб поступитися вагітній, яка вскочила і тільки потім зрозуміла, що не сяде. В другому - сам собі велосипед.
Чому для мене має більше важити комфорт якихось чужих, ніж значущих коханих? Чому я маю наражати на ризик свого чоловіка чи дитину, щоб створити кращи умови для тих, хто з самого початку був згодний на будь-що, аби доїхати.
Так, зараз ми їздимо на своїх авто, але таке щастя триває менше року. До того я багато ходила пішки, годувала таксистів і сідала в маршрутки на кінцевих чи чекала на таку, де є вільні місця, закладаючи на це все додатковий час.
Зараз у свєму авто я завжди їжджу з ременем безпеки, вимагаю цього від всіх пасажирів, а дитина не могла дочекатися, коли зріст буде більший за 140 см, щоб їздити без бустера. Це все - теж про безпеку і ставлення до того, хто має її забезпечувати.
Гроші - один із засобів взаємодії з людьми. Тому за малого я плачу повну вартість, якщо "дитячій квиток" обмежує його права. Щоб він спокійно сидів в транспорті чи залі, спав на нормальному ліжку, а не розкладному чомусь на відпочинку і т. д. і т. ін. І це питання не стільки кількості грошей, які можеш витратити, а ставлення до процесу та пріоритетів. Навіть коли ми нашкрябували на маршрутку, ми або нашкрябували на 3 місця, або йшли пішки, але якщо їхаали, то сиділи так, щоб дитина була обличчям до до напрямку руху, а напроти сидів хтось з батьків, щоб схопити, якщо щось.

все це так, але витримати це кожен день не всі здатні.
в мене школа була близько, інститут теж, якщо кудись далеко їхати - тато на машині може підкинути, і все в мене з головою було гаразд - і про правила безпеки, і про те, кому і коли треба поступитись, а кому ні.....все просто, коли це теорія, а коли почалась постійна практика легше пішки через все місто, ніж всі ці "розборки" витримувати

Власне, так воно тоді і було, причому вона не мені сказала, а дитині типу "а ну давай сядь мамі на руки!", та ще й так впевнено. І це дурниця, звісно, що їхати було кілька годин, а це була зима, ми всі немаленькі в тих куртках зимових, купа сумок з собою, а дитина в мене ще й дорогу погано переносила тоді, її укачувало... Звісно, дитину треба на руки, сумки собі на голову, і отак напівзадушено їхати...
Про те, що сторонні люди взагалі не мають права щось там малій дитині наказувати при наявності поруч їх батьків, я вже мовчу...

ні, це порушення правил безпеки. при аварії така людина не тільки сама постраждає, вона ще може налетіти на інших і завдати шкоди їм. я за жорсткі єкономічні покарання водіїв маршруток

У нас в обычной маршрутке также было, я ехала с двумя собственными детьми, беременная, и еще дочка подруги ехала, за всех детей было оплачено, дочка и подружка сидели сзади меня, тут зашли две бравые приятельницы, лет так по 50, и зычным голосом потребовали у детей встать, чтобы они сели. Просто в одно мгновение дети были подняты и я даже не успела сообразить, что произошло, как дети оказались стиснутыми, при этом до поручня они не достают, а на креслах нет ручек. Так как нам оставалось две остановки, я уже не стала поднимать скандал, но очень хотелось.

А жити за власною думкою і велінням своєї власної совісті взагалі складніше, ніж пливсти за течією натовпу.
Якщо вже говорити про виховання дітей, - то це основне, чого я бажаю навчити своїх дітей - вміти свідомо будувати своє життя за власною думкою, прислухаючись до власного розуму і серця. А не просто "бути слухнями дітками", от коробить мене від цієї "слухняності". Бо сьогодні вони милі слухняні дітки, що не включають власну голову, а просто роблять, що їм кажуть... а завтра виростає електорат саме такий, як треба (у негативному смислі)...

Ну я считаю, что в маленьких маршрутках действительно по правилам не должно быть стоячих пассажиров, поэтому все обиженные пусть обижаются на себя, еще на что-то.Никто не должен рисковать жизнью просто потому, что кто-то не стал ждать следующую маршрутку.Правда, на некоторых оставновках просто нереально дождаться определенную маршрутку с сидячими местами, до конечной далеко(чтобы ехать сидя), люди лезут как угодно, но это их решение, сама так тоже ездила , но ни накого не обижалась.Правда, и не видела, чтобы пожилые люди в маленьких маршрутках обижались, что им не уступили место.
Если говорить за троллейбус и трамвай, то там есть места сидячие и стоячие, согласно правилам.Ну лично мне не тяжело, если я без детей и нормально себя чувствую, уступить место пожилому человеку, даме с ребенком, беременной."Совок" это или не "Совок", но лично меня такая позиция устраивает.Я и не буду возражать, если с определенного возраста мой ребенок уступит место в таком виде транспорта место .Ну подъедет в трамвае пару остановок стоя, пусть будет так.А в маршрутке конечно только сидя пусть едет.

ой, а у меня сын не идет на руки к чужим))) И тогда мы едем стоя все). Но я редко езжу стоя, если оооочень нужно и нет другого выхода. Если уж я зашла в такую маршрутку с ребенком, то буду благодарна, даже если его посадят к себе на руки, уже легче. Ну, если нет, то нет. Это же был мой осознанный выбор.

Согласна в Вами.
Спасибо и это предложение, ведь уступать мне никто место не обязан, ну а так хоть что-то предложили.

Коли прямо до дитини звертаються - не подобається. Я взагалі проти, щоб до маленьких дітей зверталися, минуючи їх батьків.
А так - сама завжди запитую у дорослого, хто там з дитиною, - може, дитину на руки взяти? Інколи погоджуються, а інколи й ні, в тому числі причиною буває й те, що дитина до чужого на руки не піде. І це теж правильно, вважаю. Буває також, що на руки не йде, але можна трохи посунутися (бо я й сама неширока тьотя , а якщо на двох сидіннях двоє нешироких, то тим паче ), і вона поруч спокійнісінько може вміститися, все ж легше.

Понравилось выражение.Не все , что было при "совке". так уж плохо.И не все сейчас, когда растят "потребителя", так хорошо.Мое личное субъективное мнение.Все зависит от ситуации и здравого смысла.А то в погоне за веяниями можно и себя потерять.

а мені це не подобається. головою розумію, що так безпечніше, тому погоджуюсь, але і дитині бачу, це не подобається, а протестувати чомусь соромиться. і дивится на мене, як на зрадницю.
я вважаю, що якщо хочешь зробити добре діло, то зроби - пусти маму з дитиною. або не роби цього взагалі, якщо є на то в тебе свої причини.
одного разу зайшла так в трамвай (треба терміново їхати, а місць нема. зі мною старша 2 років і мала десь місяця 2 їй тоді було). я й пікнути не встигла, а старшу вже якасть тітонька підхопила і собі на коліна, а потім вже мені розповідає, що вона мені вирішила допомогти ще й всю дорогу з сусідкою обговорювали, як це дітей бідних в якійсь тряпці носять (це про молодшу в слінгу). добре, що їхати треба було дві зупинки, то я вирішила промовчати, щоб старша нормально доїхала

Соглашусь с теми, кто считает, что если человек заходит в маршрутку стоя-это его личная ответственность. Я просто НЕНАВИЖУ ездить стоя, у меня плохой вестибулярный аппарат, я боюсь за свою сумку, одежду, обувь, я невысокого роста и при моих 24, все считают, что мне 16 и считаю свои долгом меня пнуть. Стараюсь не ездить стоя, у меня это получаеться достаточно успешно, знаю приблизительное время, когда моя маршрутки идёт практически пустая, ехать далеко, поэтому комфорт мне важнее. Просто люди у нас не умею уважать друг друга, я заметила, что водители стали более вежливыми, но пассажиры Меня расстраивает человеческое хамство, все меня принимают за ребёнка и считают своим долгом в маршрутке "ТЫкнуть", "деточка", "девочка" и иже с ними. беременным уступаю всегда и удивляюсь их искренней благодарности, как-будто подвиг совершила. Да,я всегда стремлюсь занят освободившееся возле меня место, не пропуская перед собой "тётю" на 10 лет старше, потому что она только зашла, а я уже пол города стоя еду. Не всегда уступаю место маме с дитёнком, провоцируя своим поведением уступить мужчин. Всё чаще сталкиваюсь с хамством людей по-старше по отношению к молодёжи (в моём случае- к подросткам ), просиш веееежливо "тётю": убрать сумку с моей ноги, не стваить мне локти на голову, на класть мне грудь на голову, не царапать меня своей сумкой и тыды(список бесконечный)-сталкиваюсь с таким потоком грязи, негатива и хамства, что хочется удавиться....(причём это отнситься как к забитым маршруткам, так и к практически пустым, меня вычисляют и обязательно ОДНА стоящая тётя на всю маршрутку нависнет именно надо мной)
У нас видимо принцип жизни такой "пни нижнего, насри на ближнего"
З, Ы, извините если офф, не отошла от утренней поездки в маршрутке на работу, а тут такая тема...

мабуть я занадто нервова але мене дратують такі пропозиції... не переношу коли сторонні люди торкаються моїх дітей
а ще ненавиджу коли я вже схопила коляску і виходжу з транспорту а хтось згадує що він чоловік і раптово смикає ""щоб допомогди а я при цьому випадаю з дитиною та коляскою в кращому випадку на коліна

Возможно Вы и не поверите, но подавляющее большинство людей ненавидят ездить стоя :-) Или просто не любят. Или им тоже тяжело и неудобно :-)

У тому транспорті, який може перевозити пасажирів, що стоять, все зрозуміло. Є місця для пасажирів з дітьми, вагітних і т.д. В такому транспорті поступитися місцес не означає наразити себе на небезпеку. Я завжди була проти того, щоб хтось чужий торкався моєї дитини. Сама з огидою згадую, як мене намагалися зручно всадити до себе якісь чужі тітки, міцно тримали, тобто передавлювали, чи навпаки я бовталася, майже падаючи, а схопитися за чужу тітку було незручно. Одна з найнеприємніших згадок за життя.
Я не впевнена, що це безпечніше. Якщо мою дитину затисне між спинкою переднього сидіння і кимось важким, що в цьому безпечного? Хто там що скаже або подумає - особисті радощі автора згодна, що головне - навчити дитину думати і розуміти, що керує його діями, а не бути автоматом, яким керує чиясь думка, щось там прийняте в якихось колах і т. ін. Дитина має бути чемною, тому що вона доброзичлива, а не тому, що боїться чиєїсь оцінки, проте і дати відсіч нахабам незалежно від їхнього віку теж має вміти.
В великому транспорті на мою думку люди середнього віку мають поступатися і малим і старим, бо останні слабші і можуть не зорієнтуватись з необхідною швидкістю. А ставити дитину постояти, щоб людина похилого віку присіла, якщо поруч сидять молоді люди - не погоджусь.