за авки я тоже часто думаю, что это один человек, а потом ник читаю - и получается, что другой
Что нас раздражает? — сторінка 35
Машка-Степашка · Активна396 342 перегляди5 077 відповідейЗараз цю тему дивляться1
я до мурени довго звикала
+100
а ще коли прохання не як прохання, а якесь категоричне звернення, що починається зі слова "просьба"
а ще коли прохання не як прохання, а якесь категоричне звернення, що починається зі слова "просьба"
А меня раздражает когда люди пишут специально с ошибками. Не вижу в этом ничего прикольного.....
Хм..а я розумію. Коли писати грамотно - твоя робота, то прямо хочеться розслабитись. Тому не рідкість, коли журналісти, редактори спілуються в онлайн месенджерах досить брутально))). І нарочито-безграмотно.
Нет, не переубедили))))))
А еще меня раздражает когда муж не убирает за собой крошки со стола.
Говори- не говори, все равно.....Наверное думает, что прилетят голуби и склюют......
А еще меня раздражает когда муж не убирает за собой крошки со стола.
Говори- не говори, все равно.....Наверное думает, что прилетят голуби и склюют......
+100 расмешили,
я думала я одна такая!
я думала я одна такая!ну і нехай)
Ух, как же я Вас понимаю
Еще не люблю:лицемеров, паталогических врунов-сочинялок, когда говорят одно, а потом отнекиваются. То же не люблю, когда нарушают зону комфорта, Не навижу, когда простуженный человек все время хлюпает соплями да еще с зади тебя в маршрутке (все время думаю что сопли уже у меня на спине). Ну вышмаркай ты их!!! Не люблю, когда дают советы, если я не просила. Не люблю людей, которые считают себя правыми в априоре
Не знала куди написати... але і не взагалі написати не могла... хочеться пожалітись... Їду я вчора в маршрутці, нікого не чіпаю, думаю собі свої думки і тут на сидіння позаду мене сідають дві.... скажімо, дами бальзаківського віку. І починають дуже голосно, перекрикуючи мої думки, обговорювати нещасну (те, хто дочитає цей опус до кінця, зрозуміють, чому я так її назвала) дочку однієї з них, яка нещодавно стала мамою.Розмова зводиться до того, що дочка і її чоловік ідіоти, яких світ не бачив, і удумали на дитину вдягнути... ви не повірите що... підгузки! в хлопчика ж "семенная сумка запреет и в 30 лет он потом обнаружит, что детей не может иметь". Ну і далі пішло, що не вміють вирощувати дітей, що так важко тільки тим, хто дитину не хотів, що треба слухатись старших... і все це - на весь салон, на підвищених тонах і всю дорогу... Досі не розумію, як я не повернулась і не попрохала їх припинити цей балаган.
А меня достали фразы: -ой, какая мама счастливая, сразу отстрелялась и двое деток- это ж на старости лет такое счастье- ой, какая радость, две дочки- будет кому на старости стакан воды подать- а чего одна спит, а вторая не спит
Люди, да не трогайте вы мам с колясками, реально, достали , ну чего лезть к незнакомым людям.
Вот почему мужчины в этом смысле намного корректнее, максимум, что я от них слышала, тяжело наверно сразу с двумя или вообще улыбка и все.
Люди, да не трогайте вы мам с колясками, реально, достали , ну чего лезть к незнакомым людям.
Вот почему мужчины в этом смысле намного корректнее, максимум, что я от них слышала, тяжело наверно сразу с двумя или вообще улыбка и все.
мда, мне последнее время везет на адекватных водителей, они просто просят молчать или выйти таких пассажиров
Мене теж такі ситуації дратують. Ну от не цікаво мені, їдучи в маршрутці, слухати, хто з ким переспав, посварився тощо. Або про чиїсь болячки, які в наших маршрутках теж полюбляють обговорювати.
Саме тому, коли кудись їду, забираю у малої її плеєр. Навушники в вуха - і я спокійна; - ні чужих проблем, ні шансону не чую.
Усвідомлюю, що доросла тітонька в навушниках, з яких доноситься рок (мала любить Скіллет та Лінкін Парк) - дещо дивно, але мені так комфортно, і чужі дурні розмови не чутно.
Поймала себя на том, что уже десять минут размышляю над громкостью мыслей....... 
)))
)))
))) Сразу вспомнилось, как тетеньки бальзаковского возраста в маршрутках возмущаются, что "эта молодежь позатыкает себе в уши и ходять, ничего не слышат". А я всегда думаю в этот момент: "А главное, что вас не слышат". )))
А я временами себя ненавижу за то, что не могу отказать в той или иной ситуации. Ведь знаю, "чужими руками жар загребут", а все равно помагаю
Напишу і я , що мене ще страшенно дратує останнім часом. БРЕХНЯ!!!
Я сама не дуже вмію брехати 
, тому і не берусь за те, що не можу робити якісно . І саме тому мене дуже дратують люди, які нагло брешуть мені в очі, знаючи, що те що вони кажуть - легко перевірити. Або коли по людям видно, що вони брешуть.
Бабусі надворі це просто цирк. Взагалі, поради від публики - це вже весело, це вже не дратує1) кенгу чи там слінг використовують тільки дикі цигани! ти ж йому усе віддавиш/напариш, він же замучиться сидіти (з 3 місяців клювали, звикла) 2) що? твій малий ще не ходить у 10 місяців? ой тягни до лікаря!3) ой який жах, дитинка роздягнена (впала, обійняла кицю)4) ой лишенько, чому він такий білий, не засмаглий? генетика? дурниці, немає ніякої генетики тут! це ти його ховаєш від сонця (а малий як його татко - тільки трошки сонця і вже опіки, вони білі як свекруха моя, а про генетику це взагалі смішно)5). "Він же застудиться" - це і бабусі, і мами. Ррррррррр. 6) Дитина мабуть голодна (побачив печиво - хай в самого таке, але робитиме "очі Шрекового кота" бо це ж в когось ще). Пояснюєш - ні, "ти його мабуть не годуєш"
Ми не переймаємось. Деякі люди такі смішні...
Ми не переймаємось. Деякі люди такі смішні...
А меня на выходных убили просто мамочки в кукольном театре, которые уселись на втором ряду, перекрыв детям обзор. Хотя миллион раз повторили, что взрослые садятся с 5-го ряда. Моя доча хочет сидеть только со мной, так мы садимся с ней на 5-м ряду. А у них и дети уже не малыши.И вообще поведение нашего народа в театре, особенно некоторых его представителей - это нечто!
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.