роды по-договорённости... — сторінка 16

Глупая делема но когда речь идёт о жизни ребёнка лично я хотела быть уверена что во время родов со мно рядом специалист а не нечисть которую стыдно назвать словом врач
Так получилось что я тоже хотела рожать без договорённости но преждевремнные роды распорядились иначе и я договаривалась,и не капли не жалею,так как пока ждала родов за две недели пребывания в больнице насмотрелась на некоторых дежурных врачей!!!!!!!!Я бы нехотела таких бесплатных родов!!!!!!!

И со мной доктор был все время с момента, как я приехала в роддом. Акушерка появилась уже на потугах, я даже не успела ее рассмотреть. Она приняла ребенка, доктор стоял рядом, а потом доктор зашивал мне шейку.

И у меня так же было. Всё время со мной была доктор. Акушерка уже только малого приняла, когда он родился. А доктор дальше мной занималась. Поэтому собираюсь и во второй раз договариваться, мне так спокойнее, как минимум психологически.

я когда рожала(предварительно договаривалась с врачём),то он был рядом и до родов частенько заходил,и после))) да и разрывы он же зашивал...,но акушеркой я тож очень довольна.
Наверное,потому что они очень хорошая команда

У меня не оч. приятная история с договоренностями по поводу родов. Договаривалась с одним врачом (его тут многие хвалят), а рожать пришлось не то чтобы у другого, а даже в другом роддоме. Ничуть не жалею о том, что так получилось, но нервы потрепала себе и родственникам изрядно. Не договариваться в моем случае не получилось бы. Там, где договаривалась, в экстренной ситуации встретила полный мороз и игнор моей проблемы, ценой которой могла стать жизнь моего ребенка. Почему так поступил тот человек - до сих пор не знаю и знать не хочу.
Вся эта кутерьма с договоренностями и связанными с ними непонятками и проблемами (не у всех, к счастью, но и не у меня одной), возникает по одной простой причине - отсутствие альтернативы государственному роддому. Если бы в Николаеве была хорошая частная клиника с нормальными специалистами с АДЕКВАТНОЙ зарплатой, где можно было бы вести беременность, сохраняться, а потом и родить по контракту, то я бы туда аж побежала. По крайней мере сохранялась бы только там точно. А так, альтернатив нет, вот мы сами и устроили "частные" роддома, когда некоторые берут деньги до родов, а обязательства не выполняют или на словах обесчают помочь, а на деле ничего не делают. И ни с кого ничего не спросишь. Потому как договоренность эта, по сути, держится только на порядочности человека, с которым вы ее заключили. К сожалению, все люди порядочными не могут быть по определению.
Насколько было бы проще - ты официально деньги в кассу (сутки пребывания на сохранении - столько-то, включают в себя то-то и то-то, роды - столько-то и т.д.). Зато потом бы знали с кого и что требовать ОФИЦИАЛЬНО.

никогда не слышала,чтоб деньги ЗА роды платили ДО родов...обычно ж после рассчитываются

И я такого не слышала?
Мы тоже договаривались-ни чуть не жалею!!! Перед этим начиталась, прослушала кучу отзывов, нашла тел. и позвонила примерно на 20 нед. Пришла за 3 недели до родов к доктору, сели, всё обговорили, мне рассказали всё.....как действовать если вдруг чего...во мне было столько уверенности, что ни капли не боялась рожать!!!! Приехала в роддом показаться врачу - она меня посмотрела, а у меня уже открытие на 5пальцев А я даже не чуствовала!!!! Короче красота, рожала вместе с мужем - спасибо ему за поддержку, теперь вместе впоминаем, смеемся как вместе орали

Договаривалась с врачом!  Знакомилась заранее. Приносила обменку, приходила на осмотр к нему за день до родов! звонила посреди ночи... Лишнее время не торчала в Роддоме до Родов - приехала и в родзал, через 4 часа РОДИЛА!!! Врач постоянно присутствовал! Акушерка весь день ко мне бегала! Врач все 4 дня пребывания в Роддоме приходил, осматривал, расспрашивал!

Ну от я і пережила свої другі роди! Родила в 1 роддомі. Скажу одразу, що за роди наперед домовлялась і навіть не сумнівалась чи це робитиму.Чому?
Так як перші роди теж були по домовленості (мене все задовільнило) і плюс у мене різні непередбачувані ситуації могли виникнути під час родів, тому і на другі домовлялась. на 34 тижні домовилась і щотижня ходила на огляди до нього. ми все обговорили.....я йому розповіла про свої перші роди і про особливості свого організму, щоб він був в курсі і знав як діяти.Настав той довгожданний день (вірніше ніч), подзвонила лікарю і поїхала в роддом.В деталі вже не вдаватимусь, зранку родила. Лікар дуже поміг, і старався мене довго не мучити.Ще раз переконалась, що домовлятися треба, так як ти і справді відчуваєш, що за тебе та людина відповідає і працює старанно.Завдяки йому я довго не мучилась ні на схватках ні на потугах. Він допоміг і все зробив.Слухаючи потім в роддомі як довго стогнуть і мучаться дівчата, які просто приїхали на чергову зміну.......цілу ніч тільки чути як кричать їм: штовхай, штовхай, штовхай.... Я би вже здохла так довго тужитись Ну але то таке, може я сильно ніжна і дуже себе люблю?
Ну одним словом, моя думка така

По-перше, вітаю Вас із народженням сина. 

А по-друге - я так і не зрозуміла, за Вас лікар народив, тужитись не довелось самій? Бо якщо Ви про розріз - то це сумнівна допомога, я б краще зайвих пару разів потужилась, ніж досі відчувати місце того розрізу. Та вже нічого не вдієш.  

 

дякую за вітання!
Ні, за мене лікар не родив і не розрізав. На відкритті 5-6 см пробив води, і діло пішло набагато швидше, а на потугах, бачачи, що я пару раз потужилась, а діло не йде допоміг видавлюванням. Якби не це, я незнаю скільки я би ще там мучилась і тужилась вхолосту.
А от ті що за стінами моєї палати потім родили.....довго кричали і стогнали.Що на схватках, що на потугах ніхто ними сильно не переймався(ну  в плані що боляче,що сил вже нема....).Буває тужаться, тужаться, а потім тишина, думаю....фух, видно родила. та де там!!!!І так ще пів ночі

Я не домовлялась взагалі і зі мною на переймах та пологах були присутні два чергові лікарі весь час. Про потуги я взагалі мовчу - коли я народжувала, то в пологовому залі були два лікарі, акушерка і кілька медсестер.
Це залежить від стану породіллі, а не від домовленості. Мені ставили високий ризик із-за високого тиску, то увага була прискіплива на всіх етапах. Залишили мене саму вже тільки після того, як народила.  
Якщо вже потуги, то там не буває по півночі. Коли потуги, то варіантів особливо вже нема - просто не всі спокійно переносять перейми. Хтось мовчки стрибає на м"ячику та йогу згадує, а хтось кричить та лається. Це вже таке, особливості характеру. 

Але чудово, що у вас залишився позитив від пологів - це вже багатого варте. 

Я народжувати приїхала з нормальним тиском, з відмінними аналізами і т.д., одна тинялася у передродовій, тричі ходила кликати акушерок з ординаторської, вони відмахувались, що ще не може бути потуг, бо 1) тільки пару годин як перейми почалися, 2) це перші пологи, 3) якась я спокійна і ходжу собі через весь коридор; закінчилось це знущання, коли я, стоячи в дверях ординаторської, стала з мобільного телефонувати лікарю, який був у цьому ж пологовому, але я не знала в якому кабінеті, питала, що робити, адже акушерки мене не дивляться, де він, невідомо, а в мене вже треті потуги. Тут всі забігали (бо таки була попередня домовленість, і в мене був номер, на який можна телефонувати, а акушеркам лікар взагалі-то сказав слідкувати, чи все в мене нормально), запхалася я на той стіл, і таки з'ясувалося, що я таки вже народжую: тепер я мала не дихати, нічого не робити, не ворушитись, поки вони побігли за лікарем, бо "голову вже видно". 
Я незадоволена тим, як відпрацював лікар, проте, якби не та домовленість, то і телефонувати було б нікому, і народжувала б мабуть сама в передродовій, бо вигляд в мене був непереляканий і ризиків ніхто з персоналу не бачив. В умовах безкоштовного недбальства попередня домовленість дала змогу отримати хоч якусь медицину в моєму випадку.