В Україні кілька проблемних округів, голови опозиції мають координувати дії депутатів на всіх цих округах, я сьогодні весь день транслювала новини в Первомайськ телефоном, бо мобільний інтернет там то є, то немає, дощ, просто зарядити пристрій неможливо. На місці подій нардепи, депутати обласної ради, верхівка партійної структури області і міста. Вони роблять свою роботу. Що б зробив Яценюк? Він на цей момент такий же нардеп як і Москаль і Гриценко. Він так як і вони може тільки вимагати законності і сперечатись з місцевими заляканими шістками-виконувачами. А тепер скажіть мені, хто буде робити заяви від імені об'єднаної опозиції, писати скарги і позови, якщо лідери опозиції поїдуть у проблемні округи і забарикадуються у приміщеннях без нормального зв'язку і свіжої вчасної інформації.
Можете мені повірити, сидіти і не рипатись на місце подій, де всі твої, важко! Нереально важко. Але кожен робить свою справу. В нас вся редакція була ладна туди їхати, але в кожного своя задача, хтось там товкається всередині, сперечається з "захисниками закону", які крадуть документи та б'ють людей, хтось слухає це все телефоном та швидко транслює в текстовій формі, хтось вигрібає з пошти, ММС і сторінок соцмереж фото і відео, яке виклав редактор з місця подій. І команда працює, і всі отримують свіжу інформацію, хоча під всіма журналістами стільці горять і хочеться пішки бігти у вир подій.
Коли близька і дуже значуща для тебе людина не бере слухавку, потім з її номера телефонує помічник і просто кричить "Штурмують! Беркут б'є людей! Приїхали ще 4 машини! Пишіть! Тримай телефон біля себе! Спробую ще подзвонити!" А фоном крики, галас, звуки бійки. Думаєте нормально почуваєшся, сидячи у теплі за компом?! Але це та роль, яку відвела команда, і ти потрібний на цьому місці.
Якби сюди зараз всі приїхали, так вони б зробили собі рекламу, он які, приїхали до беркутів. Задумайтесь на хвилиночку, якщо просто за крупний бізнес, який людина не віддала, і кілька разів в пресі висловила різку критику, така війна, такі погрози, то з чим кожного дня стикаються очільники опозиції?! Якщо вони про це не пишуть, не кричать на кожному розі, це не означає, що вони собі тихо і мирно гуляють Києвом і не переймаються.
Мене просто обурює та поверохневість, з якою ви пишете про Яценюка і його дії. Поставте себе на його місце і спробуйте обрати, що робити, де бути, коли на різних кінцях держави на межі спалаху кілька округів, один спалахнув, туди одразу поїхали люди з першої десятки списку, діючі нардепи, на інших йдуть дрібні сутички, десь застосовують газ, десь, залякують і намагаються вивести з дільниці голову комісії, десь викрадають кандидата. Куди їхати?! В усі боки одночасно?! З ранку неділі ще не було жодної спокійної години, вони всі не сплять цей час, максимум по кілька хвилин у дорозі, бо якщо і не вирі подій, а десь їдуть, то телефони і компи не вимикаються.
Яценюк - це лідер, який відчуває відповідальність за кожного, хто йому повірив. Так, він професійно тримає обличчя і не волає як психопати з ПР. Але уявіть, цього коштує чути ці новини всі, не тільки з нашого округа, а ще з десятка, по кожному приймати рішення, обирати, кого ще відірвати від попередньої задачі і послати на місце. Той, хто вважає, що керівництво і координація дій команди - це сидіння за чашкою кави і ліниве спілкування з секретарями, ніколи не керував і не керував чимось складним і розгалуженим. Не оцінюйте те, про що не маєте жодної уяви, бо я так зрозуміла, що немає серед авторів тих коментів голів партій, директорів заводів чи компаній з кількома десятками філій.
