Александра, спасибо за пост. понятна идея. Понятны чувства, связанные с историей семьи. У меня вопрос... но ведь были люди, которые как в песне "кто был никем тот станет всем". я не говорю про тех, кто выгонял, расстреливал.. а про тех, кто не имел возможности, скажем, даже мечтать об образовании..а случилось... ведь их история, действительно возможно, похожа на сказку... и эти люди ведь тоже украинцы.. Как с ними? как с их историей-правдой?
Я Вас не хочу розчарувати, але хто був ніким, той ніким і залишився. Селяни в СРСР довгий час були фактично на правах рабів. В них не було паспортів до якогось там року. Працювали за харчі по суті.Єдина освіта, на яку могли розраховувати їх діти - аграрна, щоб повернулись і продовжували працювати. І без різниці, наскільки ти талановитий. Мої бабуся та дідусь були тими, хто по типу "став всім". Все, що вони отримали - можливість працювати, працювати і ще раз працювати. Море, екскурсії, нові горизонти, відпочинок хоча б раз на рік - це все не про них. Робота на полі, робота вдома, черги за всім, пусті полиці магазинів (я пам"ятаю ці магазини - просто феєрично).Ви дійсно вважаєте, що це "все" і що це "можливості"?
В радянській пропаганді правди було дуже мало. Хто хотів чимось стати до революції, той мав на це шанси. Згадайте сахарозаводчиків Терещенків - нормальні собі бізнесмени, які отримали статус дворянства вже потім, фактично купивши його як символ, зараз так острови та яхти купують. І таких прикладів - вагон. Прадід мого чоловіка починав помічником коваля, а потім мав величезну каретну майстерню, двір, майже весь квартал на корабелів був у його розпорядженні, там же жила і величезна родина. До нього з сіл надсилали дітей родичі, тут вони жили в нього на утриманні, навчались - хтось в нього ремісництву, хтось - в гімназіях, хтось при церкві, ще був дім для працівників і їхніх родин, всіх одинаків годувала його дружина(пані експлуататорша, якщо вірити радянській теорії стосунків у тому суспільстві), допомагала з пранням і ремонтом одягу теж вона. Так, вони були заможні, але вони були заможні працівники, а не ледарі-експлуататори, як малювали в наших букварях. Вони не народилися, а стали заможними, бо просто працювали. А після жовтневого перевороту всі стали бідними за виключенням горстки "батьків і дідусів народів". Обіцяючи подолати бідність, подолали багацтво, а потім взялися за культури і мови тих народів, яким "пощастило" потрапити у те рабство-братство. Отак я це бачу. Зараз ми собі отримали точну кальку - спочатку "економічні реформи" aka "покращення", а тепер от освіта... Нікого не лякає очікуване продовження?
не может такого такого, чтоб все жили так, как Вы описали. Были люди, которые ехали учиться, оставались в городах, или в города ехали их дети..и из вот той жизни, которую Вы описали.. получали возможность жить по-другому...пусть с пустыми полками (но видать-не в этом счастье было). "Феерией"- то для многих как раз стало когда все появилось - а купить не за что... и не хочу Вас тоже разочаровывать... но многие хорошо живущие сейчас, это те кто получили возможности тогда и хорошо реализовавшие то что имели в 90-00 ые... поэтому Ваш комментарий понятен, было и такое но я немного о другом спрашивала.
история - это информация, а,значит,возможность управлять, поэтому давно забыты исторические факты, в ходу только их интерпретация, а она ой какая разная...
Ви із всього тексту тільки магазин побачили????Він там був просто для повноти картини. Можливості? Я вже писала, в нашій родині був геніальний дядько, мамин двоюрідний брат. Його батька вбили під час війни, мати жила в забитому селі, а він був реально талановитим. Ну от буває таке, коли талант видно. Хотів йти в медицину. А зась йому, бо він з села. Пішов в сільхгосп., так став науковцем, свого часу був наймолодшим доктором наук срср, все життя присвятив науці та викладав. Але ж вибрати йому сферу не дали. Це всі можливості? А чого б він досяг без обмежень? Насправді серед нас навіть нема тих, хто це застав. Ці люди або дуже старі, або їх вже нема. А ми судимо про срср та його історію із спогадів дитинства.
В мене за стінкою сусід 20 року народження, молодший в родині. Вони жили на Алтаї, в них було таке господарство, що навіть своя залізна дорога була, щоб транспортувати з полів на млин. До них прийшли пролетарії, викинули родину у снігову пустелю, вижили за рахунок того, що чоловіки ходили на ведмідя з рогатиною. Вони селяни, в них дворян і поруч не пробігало ніколи, але все своє життя сусід мав перепони через походження. І хоча досяг у професійній сфері непоганого успіху, але на верхні щаблі ніколи, звісно, не призначали, нач.відділа був, а навіть заступником директора - зась, хоча фахівець висококласний. Він дуже ображається, коли думають, що він за комуністів голосує, каже, що не такий дурний, їх він вже бачив і нікому не побажає.
Так я тоже так вижу.. только по сравнению к своей истории, которая случилась чуть позже... Пусть моя бабушка не стала богатым в понимании дом=машина... но она из маленького села уехала, выучилась, жила в городе, растила детей и даже преподавала в ВУЗе.. она стала жить лучше..и мои родители тоже жили уже по-другому... Поэтому меня обижает, (помните, Вы мне объяснили про чувства :)) когда дискуссии тут на форуме в рамках...(НУ воспринимаю я их так, и не только я), вот все что было последние лет 50-60 кошмар просто...и совсем не история..и никаких исторических последствий не имело.. и все кто думает по другому ну, скажем, какие-то не такие...
И чтоб вернуться в тему Вашего поста, я за то, чтобы за мои и Ваши деньги, как налогоплательщиков, действительно преподавали историю корректно, освящая заставляли наших детей думать, оценивать взвешивать.. а самое главное, чтобы вне школы, вне урока дети всегда могли допускать мысль в голову - что нельзя все мерять однозначно.
п.с Александра, спасибо за беседу. Вынуждена идти качать сына :) у нас время отдыхать :))
Качайте і відпочивайте :) Я поки ще ремарочку додам. Якби йшлося просто про зміну ладу тоді, то можна з різних боків довго і спокійно роздивлятись. Але вбивали, знищували, брхали і змішували з попелом мільйонами... Немає цьому виправдання і неможна це забувати.
А Ви не думали, що якби історія йшла своїм ходом, без комуняк, то ми б зараз все-таки краще жили?Ну так суто теоретично. Ті ж штати в 30-х роках минулого сторіччя мали стільки проблем, але ж вичухались.
Кошмаром була перша половина двадцятого століття. Друга якраз була "розвинутим соціалізмом з соціальними гарантіями", за якими багато хто скучає й досі і я розумію чому. Але це не привид забувати втоплення селянськх бунтів в крові, голодомор, кріпацтво по суті селян і війну.
І я не дуже розумію, якщо ваша бабушка була розумною, активною людиною, то хіба вона не отримала б освіту при капіталістичному устрої незалежної України, якби Червона армія свого часу не вирішила відбити-таки Київ? Чи в загниваючій Гамериці лише сини олігархів освіту отримують? Я чомусь не думаю, що Ваша бабуся була такою беспомічною, що лише завдяки Радянській владі вона стала людиною. А ректором ВНЗ ставав розумний чи член партії? А зараз все точно так відбувається.
І між іншим, будинок-машина - це багацтво з погляду радянської людиниі на жаль мого сучасника, але ніяк не з погляду того ж європейця. Для нього це норма. То, може, пофантазуємо, що було якби не...
Вибачте, але 90 вже минули майже 20 років тому))) А тим, хто зараз заробляє, від 25 років. То вже пізненько валити все на 90. Заробляє вище середнього той, хто працює не з 9 до 18, а з самовіддачею та певною метою.
Або не мав би Гітлер змоги закопувувати військове обладнання в СРСР та тренувати своїх льотчиків на його території, бо не було б пакту Ріббентропа-Молотова, не було б величезного монстра, який підтримував би розвиток військових сил іншого монстра, якому це було заборонено після Першої Світової...
Так, в історії "якби" може призвести до будь-яких наслідків. Ну просто завжди варіантів багато і як показала практика, комунізм до добра особливо нікого не довів. В масштабах країни, звісно.
))) і таке вже зараз є (це я про вік від 25). Моя сестра Вашого віку, Ви навіть знайомі, здається мені.. Так от я завжди кажу, 5 літ різниці, але які різні.
Але ж багато ще, на мій погляд, з 90.. тих, хто мав доступ до деяких ресурсів той мав стартовий капітал, та їхні діти зараз керують цим. я не кажу, що це погано, бо вони працювали, якщо 20 років розвивають свої справи. я просто кажу, що таке є. (тобто не валю на 90).
Про самовіддачу :) це мені знайомо, в мене 15 літ офіційного стажу з розкладом роботи від початку - і до скільки можешь. Правда, заробила собі на декретну відпустку. Поки маю можливість посидіти вдома.. Не знаю чи на довго, але поки дома :))) . Соррі за офф.
