Російсько-українська війна 2014 - ... р. — сторінка 378

Цитата: Ленусик123 08 Апрель 2014 19:32

а кто в курсе ,ПОЧЕМУ "наша милиция" сегодня всех сепаратистов отпустила?

Стаття яка їм інкримінується не передбачає утримання в СІЗО. Пояснення начальника міліції для ТСН

Дівчата, а що задаз відбувається біля ОДА? Хто в курсі?

для довідки.

колоради міняють концепцію, серйозно обговорюють зміну прапорів, є різні ідеї, типу таких:


а також зміну вимог, типу приєднання не до раші, а до криму, бо офіційно він українською владою визнаний як українська територія. типу немає тут ніякого сепаратизму)) ну і допомоги при такому розкладі можна просити не у путлера, а у криму, тобто вирішувати внутрішньодержавні проблеми.

сидіти не хочуть, коротше кажучі))

Армійське сьогодення. Жіночий погляд..
…Третій тиждень я перебуваю у військовому спецзагоні особливого призначення, неподалік кордону з Росією, на північ від Києва. З цієї позиції до кордону — один крок. І саме звідси, як вважають військові стратеги, слід чекати головного удару потенційного агресора.
Готовність №1: спати не роздягаючись, у напівдрімоті — автомат з набоями, пістолет та гранати при собі. Пілоти в кабінах екіпажів готові до зльоту. Гелікоптер у повному бойовому спорядженні. Наше завдання — захистити Україну. Я — солдат вертолітної сотні.
Раніше автомат викликав острах: якщо зброя — то небезпека. Але це відчуття залишилося там, у цивільному житті. Вiдтодi не минуло й місяця, а мені здається це було так давно. Тепер усе навпаки. Ми наче зріднилися. Я не знаю, як ото — спати без автомата.

N-ська частина — писали журналісти в роки минулої війни. Мої колеги з далекого 41-го не вказували й місцезнаходження частин: засекречували номери полків та гарнізонів від ворога, аби вберегти життя солдатiв. Ніколи не думала, що 69 років по війні у моїй країні, на 23 році її незалежності так писатиму і я.
— Дітки, не залишіть нас. Захистіть Україну. А як вмиратимемо, то разом, — вже звикаю, що люди обіймають й цілують нас на вулицях. Особливо старенькі.
— Вам би жити і жити, молоденькі ще зовсім, — плачуть обіймаючи. А молодші просять дати їм зброю і взяти зі собою до війська.
Таке тут, неподалік кордону з Росією, де дислокується наша сотня — загін вертольотників, ставлення місцевого населення до людей у військовій формі.
Тут особливе відчуття небезпеки. Слово «війна» витає у повітрі. У небі, яке так люблять пілоти, серед котрих я сьогодні. Про можливу війну говорять цивільні в магазинах, на вулицях, у транспорті. Кордон. По той бік — російські війська. У них сучасна техніка, зброя, тисячі солдатiв. Вони — наші противники. Таке божевілля. Така історія.

Нас — лише сотні. І зброї мало. І техніки обмаль. У наші Мi-24, бойові гелікоптери, які, якщо потрібно, здатнi вмить вразити ворога, що наступає, я закохуюся, як у живих істот. Їх також мало. Збройні сили України знищували свідомо. Всі 23 роки. Показували лише красиві картинки про міць української армії у військових газетах та журналах. Особливо старалися щодо «гаранта і Верховного головнокомандувача» Януковича, де вони разом із Путіним обдивляються Крим.
З інтернету в мобільних телефонах, в новинах ми довiдуємося: українці зібрали для армії понад 60 мільйонів гривень, Кабмін виділив мільярди…
Я тут, на передовій, з пілотами з перших днів: ні людських грошей, зібраних в оті 60 мільйонів, ані державних наш загін не бачив. Ми не отримали жодної копійки. Можливо, колись їх і дадуть, але допомога потрібна не колись, а вже.
У перші дні, коли на військових УРАЛах і БТРах, що йшли колонами зі заходу країни на схід вітер так гордо розвіював синьо-жовті знамена, і мені хотілося плакати. Я бачила, як машини дорогою зупинялися. Ламалися. Були схожі на смертельно хворих людей. Старі дуже. По 35-40 років деяким. Стояли без руху, на колодках по 10-15 років. Вони впиралися безсило в асфальт, а солдати просили: «Давай, рідненька, не підведи».
До поламаних автівок підбігали селяни з поблизьких сіл і цивільні автомобілісти: купували запчастини, ремонтували. Ніхто не рахував гроші — давали хто скільки міг на ремонт. Якби військові чекали виконання заявок зі своїх штабів щодо поломок, то через паперову тяганину колони стояли б посеред дороги досі. Тож цивільні розуміли — часу обмаль: солдати їдуть не на навчання — їдуть на війну.
Колись історики опишуть ту страшну картину весни 2014-го: люди у поношенній військовій формі на машинах, наче зі старих кінофільмів, — залишки «реформованної» армії, вкрай зубожілої, і такі ж зубожілі цивільні — всі разом йшли боронити свою країну.

…Гаряча ванна, тепле ліжко і плаття — все залишися також там, у цивільному житті. Пілоти і солдати — бійці, як тут кажуть, живуть у польових умовах. Жартують, що умови — царські: закинуті приміщення переобладнали під казарми. Ще по кілька чоловік у кунгах. Це така військова машина, зісередини подібна до купе поїзда.
Хворіти тут не можна: кожен солдат, «бойовий багнет», на вагу золота.
Найважче було звикнути до черевикiв, які так багато рекламували колись по телебаченню — мовляв, перевзуваємо армію у зручне. Дзюськи, не взуття — колодки. На ногах з’явилися болючi мозолі.
Хоча дуже швидко на це перестаєш зважати, сидіти тут ніколи. Робота є постійно і для всіх. Солдат без роботи — не солдат. Треба готуватись до найгіршого. Час може йти на години.
Таких сотень, як наша, під кордоном багато. Хтось живе в ось таких кунгах і покинутих будiвлях, як ми, а хтось в окопах посеред поля. Генералів у полях, де можливі бої, немає. Не було і не приїздять. Принаймні за три тижні у нашій сотні я не бачила жодного.
Справжніх, бойових командирів, які здатні командувати і вести солдатів у бій, у нашій армії одиниці. Я лише тут це зрозуміла. У решти — погони, видані екс-президентом Януковичем за те, що допомагали розпродувати армію — розформовувати частини, продавати літаки, танки, військову форму, БТРи і вертольоти.
У пiдсумку маємо мінімум бойових спеціалістів: танкістів, артилеристів, десантників, пілотів, зв’язківців — i максимум управлінського персоналу. А по-армійському — «паркетних шаркунів». Цих ніколи не буде на передовій. Вони вміють хіба воювати по телефону і, як у фільмі «Весілля у Малинівці», міняти шапки: прийшли червоні, прийшли білі…

Середня зарплата військового — три тисячі. Це якщо політики не забудуть дати доплату в розмірі 60 відсотків. Інакше — 1650. Вдома дружини військовослужбовців живуть з дітками на позиченні гроші. Їхнi чоловіки тут, під кордоном з Росією, де замість бойових полків, бригад і гарнізонів — руїни. Знищено все.
Інформація про вертолітний загін, який прибув із Західної України, шириться тут швидко. Селяни несуть картоплю. Зносять мішками на плечах до сільрад і шкіл. Несуть у дешевих сумках, отих відомих картатих «кравчучках» сало у трилітрових банках, малинове варення, старенькі телевізори й дешевенькі обігрівачі. Віддають часто останнє, аби нагодувати й зігріти людей у камуфльованій формі солдата.
— Не треба картоплі, скажіть людям, що у нас вже досить запасiв, — просимо з офіцером у водія, який привіз продукти.
— Ми знаємо, що є запас. Але люди наші кажуть так: нехай краще зігниє, щоб лише мир й аби Україна не була під Росією. А якщо облога, що тоді? — відповідає.
Не зігниє. Ми передаємо продуктові запаси у «поля» тим, до кого не можуть доїхати. Від тих банок з варенням, що готували жінки своїм дітям, а тепер діляться з нами, солдатами, щемко пече біля серця. Здається, нічого смачнішого у житті я не куштувала. Тією малиною пахне нині країна.
А ще місцеві підприємці допомагають. Привезли бензопили, баки на воду, 170 пар шкарпеток і 90 комплектів біленьких простирадл. Старі ми збираємо аби передати додому, у військові частини. Там новобранці, ті, котрих мобілізувала держава на охорону країни, сплять без матраців і постелi, на голій сітці.
Не вистачає грошей. Бо потрібно купити все: від радіостанцій і аж до віникiв та порошку для прання. У берцях, військових черевиках протираються устілки. Пара коштує 20 гривень. Потрібно сто пар. Єдині гроші, які нас рятують, — це гроші моїх колег, журналістів, і знайомих — викладачів, юристів, які «скинулися». Вони й покривають наші злидні.

Тут, на передовій, серед наших військових я зрозуміла справжню ціну обшарпаного вітрами українського прапора. Я бачила сльози в очах командира, коли він на нього дивився. Того прапора, на який для війська списують тисячі, а у нас синьо-жовта тканина з найдешевших. Тут я відчула справжній смак хліба. Залишки хліба не викидають — сушать на грінки. Потім намащуємо салом та часником, які принесли нам люди. У жодному ресторані не куштувала такої смакоти.
Перебуваючи тут, на межі, такій тонкій межі життя, де смерть солдати вважають за честь, я зрозуміла справжні цінності. Я бачила, як вартові уночі оберігають спокій людей. Нас, військових, і маленьку дитину за вікном цивільного будинку. У руках вартових — дешевенькі ліхтарики. А у російського солдата спорядження на три тисячі. Доларів.
Хоча б замінити ті дешевенькі ліхтарики на прилади нічного бачення. Такi, як у військових у всьому світi. Маючи такий прилад, варта зможе проглядати нічну територію на відстань 700 метрів. Є і такі, де видимість на сто. Хоча б так. Але… Але один з тих нічних приладів коштує 17 тисяч гривень.
Немає приладів нічного бачення для пілотів. Немає парашутів. Немає вакуумних нош для порятунку ранених. Немає сучасних «джипієсів» для навігацій. Немає рацій, запчастин до військових машин, насосів і ще багато чого. Але солдати жартують. А коли дуже допече, кажуть на адресу тих, хто продав армію, нецензурне і тверде: с-ки.

…Бій якщо буде, то для багатьох — останній. Це також розуміють усі. І солдати, і я — журналіст. На шикуваннi командир чітко віддає наказ: якщо російські війська переступлять український кордон — стріляти. На ураження цілей.
— За нами — Україна. Хто боїться чи має якийсь сумнів — крок уперед зробіть краще зараз, — каже командир вертолітників. За національністю він — росіянин. За духом і душею — українець. За його плечима Афганістан і сім миротворчих місій: Югославія, Ліберія, Конго. Уперед не ступив ніхто. Я знаю: наша вертолітна сотня буде боронити країну до останнього патрона. Зрадників тут не буде.


Світлана МАРТИНЕЦЬ.
(Експрес-onLine, 08.04.2014, 10:20)

Джерело:

Цитата: Вера1690 08 Апрель 2014 20:28

для довідки.

колоради міняють концепцію, серйозно обговорюють зміну прапорів, є різні ідеї, типу таких:


а також зміну вимог, типу приєднання не до раші, а до криму, бо офіційно він українською владою визнаний як українська територія. типу немає тут ніякого сепаратизму)) ну і допомоги при такому розкладі можна просити не у путлера, а у криму, тобто вирішувати внутрішньодержавні проблеми.

сидіти не хочуть, коротше кажучі))
А я сразу говорила, что это их самая огромная ошибка, таскать за собой триколор. Не допустили бы они ее и было бы у них намного больше сторонников, а так поздно , товарищи... ПОЗДНО

Дмитрий Тымчук

39 мин. · отредактировано · Оперативные данные группы «Информационное Сопротивление»Мы, группа «Информационное Сопротивление», из своих источников получили исчерпывающие подтверждения заявления МИД Украины о том, что наблюдающаяся третьи сутки активность сепаратистов на востоке Украины – это начало осуществления второго этапа сценария по вторжению России в нашу страну.В частности, по нашим данным, сегодня по плану ГРУ ГШ ВС РФ лидерам сепаратистов отданы указания в ночь с 8 на 9 апреля с.г. организовать «коридор» через государственную границу Украины для прохождения колонн военной техники РФ с российской территории.Также сепаратисты получили приказ организовывать провокации с жертвами в городах региона. С тем, чтобы российская сторона могла это интерпретировать как «террор украинской власти против народа».Кроме того, координаторами российского ГРУ, «работающими» в регионе, дано указание сепаратистам применять оружие при попытках освободить захваченные ими админздания.По нашим данным, украинские правоохранители и спецслужбы в настоящее время принимают необходимые меры для блокирования сепаратистских групп. Госпогранслужба и Вооруженные силы Украины проводят мероприятия по блокированию госграницы и обороны приграничных районов.

Цитата: Азалия 08 Апрель 2014 18:00

Верните нам наше небо,верните нам наш покой!

Зачем вы пришли, соседи?
Зачем вы пришли с войной?
Мы с вами детей крестили
и пили на брудершафт…
Зачем вы нас оцепили
колонной своих солдат?
Нам много досталось боли –
хороним своих сыновей.
Мы видели много горя,
мы стали еще сильней.
Зачем вы пришли, ребята?
За что собрались воевать?
Мы выстоим брат за брата,
нас тоже учили стрелять.
Мы выстоим - у нас Воля,
ее не возьмет автомат.
Мы вам не сдадимся без боя,
все церкви пусть бьют набат.
Мы видели смерть, ребята,
ей смело смотрели в глаза.
Не надо войны, не надо…
Потом не вернешь назад.

Это правда написали грузины, но нам очень подходит.

грузини записали пісню на цей вірш (автор киянка Настя Дмитрук)

Цитата: Китиха 08 Апрель 2014 21:05

Дмитрий Тымчук

39 мин. · отредактировано · Оперативные данные группы «Информационное Сопротивление»Мы, группа «Информационное Сопротивление», из своих источников получили исчерпывающие подтверждения заявления МИД Украины о том, что наблюдающаяся третьи сутки активность сепаратистов на востоке Украины – это начало осуществления второго этапа сценария по вторжению России в нашу страну.В частности, по нашим данным, сегодня по плану ГРУ ГШ ВС РФ лидерам сепаратистов отданы указания в ночь с 8 на 9 апреля с.г. организовать «коридор» через государственную границу Украины для прохождения колонн военной техники РФ с российской территории.Также сепаратисты получили приказ организовывать провокации с жертвами в городах региона. С тем, чтобы российская сторона могла это интерпретировать как «террор украинской власти против народа».Кроме того, координаторами российского ГРУ, «работающими» в регионе, дано указание сепаратистам применять оружие при попытках освободить захваченные ими админздания.По нашим данным, украинские правоохранители и спецслужбы в настоящее время принимают необходимые меры для блокирования сепаратистских групп. Госпогранслужба и Вооруженные силы Украины проводят мероприятия по блокированию госграницы и обороны приграничных районов.

капец

Сепаратисты в Луганске говорят, что «им осталось продержаться всего сутки»

Дмитрий ТымчукБратья и сестры, по итогам 8 апреля.
Из плохого:
1. Мы уже сообщали: по нашим данным, сепаратисты получили указание от своих российских кураторов обеспечить «коридор» на границе для ввода российских подразделений. «Коридор», по информации на 21.00, должен быть организован в Луганской области.
Если этот сценарий удастся – это «крымский вариант». С одним весьма важным отличием: наши правоохранители, пограничники, спецслужбы и армия теперь, пусть и не без проблем, но готовы к противодействию. Дай Бог им сил. Правда на нашей стороне.
2. Сепаратисты сорвались с цепи.
В Луганске захваченное здание СБУ заминировано, захвачено 60 заложников. В Харькове был атакован автобус с правоохранителями.
Это уже терроризм чистой воды. В нормальных странах террористов стреляют, как бешенных собак. Но за спиной наших террористов стоит, бряцая оружием, террористическое государство Россия, долдонящая, что это «мирные жители».
Но у нас вариантов нет. Либо эти «мирные жители» помогут Путину сожрать Украину, либо Украина обеспечит им беззаботное времяпрепровождение в местах, где любят труд.
3. Transparency International констатирует: новое правительство Украины не хочет бороться с коррупцией.
Спорить, увы, трудно. Мы видим все те же рожи в чиновничьих креслах, знаем о все тех же коррупционных схемах.
Коррупция – это точно такой же украинский геморрой, как и сепаратизм. Лечить надо оба. И срочно. Иначе грош цена Новой Украине.
Из хорошего:
1. Завтра из Крыма на материк выходят военнослужащие (и их семьи) в\чА1100 – это бригада морской авиации, стоявшая в Новофедоровке.
Это – наши герои. Практически без предателей. Практически без потерь в технике и вооружении – командование бригады еще 3 марта взяло на себя ответственность и перекинуло авиатехнику на материк. Также уже вывезены Боевое Знамя, все личные дела и прочие документы части.
Фактически это часть, готовая сразу продолжить службу в новом месте дислокации. Предварительно их пункт назначения – Николаев. Мы ждем их.
2. Сегодня украинские СМИ облетело фото надписи в Донецке. Предпочитающий сохранять инкогнито сепаратист намалевал: «Домбас независим».
Понятно, что житель Донбасса, даже самый безграмотный, едва ли не знает, как пишется это святое для местных слово. Ясно, что писал залетный фраер – причем даже не из Украины. Это и смешно, и не очень.
3. МВФ констатирует: из-за агрессии против Украины экономика России продолжает падение. Понижен прогноз по росту ВВП на 2014 год с 1,9 до 1,3%. Прогнозируется рост безработицы.
Когда Путину дойдет, что прыгать вокруг Украины – не в интересах Москвы, сказать сложно. Ибо адекватностью, как видим, у дяди Вовы и не пахнет. Но и в самых запущенных случаях бывает прозрение.

Цитата: Китиха 08 Апрель 2014 21:05

Дмитрий Тымчук

39 мин. · отредактировано · Оперативные данные группы «Информационное Сопротивление»Мы, группа «Информационное Сопротивление», из своих источников получили исчерпывающие подтверждения заявления МИД Украины о том, что наблюдающаяся третьи сутки активность сепаратистов на востоке Украины – это начало осуществления второго этапа сценария по вторжению России в нашу страну.В частности, по нашим данным, сегодня по плану ГРУ ГШ ВС РФ лидерам сепаратистов отданы указания в ночь с 8 на 9 апреля с.г. организовать «коридор» через государственную границу Украины для прохождения колонн военной техники РФ с российской территории.Также сепаратисты получили приказ организовывать провокации с жертвами в городах региона. С тем, чтобы российская сторона могла это интерпретировать как «террор украинской власти против народа».Кроме того, координаторами российского ГРУ, «работающими» в регионе, дано указание сепаратистам применять оружие при попытках освободить захваченные ими админздания.По нашим данным, украинские правоохранители и спецслужбы в настоящее время принимают необходимые меры для блокирования сепаратистских групп. Госпогранслужба и Вооруженные силы Украины проводят мероприятия по блокированию госграницы и обороны приграничных районов.

И, как теперь спать с такими новостями?(((((((((

Евгений Комаровский
7 сек. ·
В моей сегодняшней почте это вопрос поднимался неоднократно, поэтому считаю необходимым высказать своё мнение публично.
Глубоко убежден в том, что президент, все депутаты, министры, члены РНБО, судьи, руководители силовых структур и другие высшие государственные служащие обязаны перед утверждением в должности проходить независимую психиатрическую экспертизу и тестирование на употребление наркотиков.
Эксперты должны быть привлеченные (не жители Украины), а их работа оплачиваться из бюджета — сэкономим кучу денег хотя бы потому, что народ нашей страны не будет расхлебывать последствия предложений и выступлений лиц, имеющих явные клинические признаки шизофрении.

ой
Дмитрия Киселева не пустили в Норвегию

Киселев не получил визу на въезд в страну

’Мы арендовали домик в северном поселке викингов – Гьесвер. Там живут только 150 человек, чтобы показать детям полярный день, скалы, полные птиц и тюленей. Мы уже отправили предоплату’, - возмущается Дмитрий Киселев, который собирался вместе с семьей провести отпуск в Норвегии, сообщает112.ua, ссылаясь на норвежское издание The Local.

Киселев считает, что действия Норвегии направлены против свободы слова.

Цитата: Вера1690 08 Апрель 2014 21:54

дивний цей кфсельов, для чого йому в норвегію- така перлина у них тепер під боком, вісім рейсів з москви на день

мабуть. ота перлина-це все куди йому тільки і лишилося іздити

Цитата: onp2008 08 Апрель 2014 21:48

ойДмитрия Киселева не пустили в Норвегию

Киселев не получил визу на въезд в страну

’Мы арендовали домик в северном поселке викингов – Гьесвер. Там живут только 150 человек, чтобы показать детям полярный день, скалы, полные птиц и тюленей. Мы уже отправили предоплату’, - возмущается Дмитрий Киселев, который собирался вместе с семьей провести отпуск в Норвегии, сообщает112.ua, ссылаясь на норвежское издание The Local.

Киселев считает, что действия Норвегии направлены против свободы слова.



Правильно!!! нечего ездить по заграницам!!!! все деньги пусть остаются в стране)))) Рашке теперь и так туго приходится. золотые запасы тают на глазах))) Пусть поддерживают теперь родные крымские курорты)))