Вот надумала получить второе высшее образование. Поступила в НУК Институт последипломной подготовки на Экономику предприятия
Высшее образование — сторінка 7
Я училась в Николаевском учебном центре Одесской национальной юридической академии, после окончания которой работала по специальности 3 года. Сейчас нахожусь в декретном отпуске. На прежнее место работы выходить не очень хочется (у госслужащих зарплата маленькая), но там будет видно.Есть в планах получение второго высшего образования.
ost-67:Я училась в НГУ им. Сухомлинского (2004-2009), на бюджетной основе, специальность - преподаватель украинского языка и литературы. Поработать не успела, так как после защиты диплома забеременела.
ost-67:
закончила магистратуру по экономике в НКИ в этом году, но работать пока не пошла, решили завести малыша. По специальности и не горю желанием работать, но тем не менее считаю, что высшее образование пригодится

хотела бы своей принцесске ВО, но наверное не у нас, а там как жизнь покажет и она захочет
Закончила наш любимый Педин - физмат. Сменила 3 работы. Но по специальности ни работала ни дня
· змінено
Посилання на повідомлення #614962· змінено
Посилання на повідомлення #688261Читаю, что многие работают не по специальности, которой учились?
Почему так получилось?
Как выбирали ВУЗ? Чем руководствовались при выборе специальности, а в дальнейшем и профессии?
И еще интересно, многие ли считаю, что высшее образование вообще не нужно как таковое?
То працювала де знайшла місце, переїхала, зібравши речі я в Суми, чого тільки не перепробувала. І завжди комплексувала що не маю вищої освіти, а платити хоч якісь кошти за навчання, живучи в чужому місті, орендуючи житло, перебиваючись заробітками мені здавалось непосильним фінансовим тягарем.
Так от, саме про освіту. Згодом, працюючи вже другий рік керівником відділу, маючи стабільний дохід, я віддала документи в найближчий ВНЗ, де було економічне відділення. Вивчилась заочно, доки вчилась стала бухгалтером найвищої категорії (в межах підприємства), а диплом отримала вже тоді коли народила старшого, з тої пори я ще в декреті.
То дипломом ще жодного разу не скористалася, зате 5 років працювала на посадах, які, теоретично, вимагають вищої освіти, без неї.
· змінено
Посилання на повідомлення #688268вообще у нас по городу какая примерно зп средняя? ок. 2К (смех и только) ? то есть человек с образованием столько может получать и человек даже на рынке торгуя...
я выбирала для себя специальность и планировала по ней работать. а если не получится, то чтобы она была применима и котировалась на многих должностях. правда я после декрета совсем дикая стала и плотно общаться с людьми ну никак не желаю :)
да и я хотела бы развиваться в проф плане, но скорее в другой стране. у нас это чаще труд который никто не оценит, но душу вытащит. по крайней мере в тех сферах, что мне интересны.
жалею, что компьютерную специальность в свое время даже не пришло в голову рассмотреть :(
я проучилась, как все :) на экономиста 2 года, потратила денег на оплату контракта. Правда я параллельно работала. И тут меня слава богу, осенило, что ну не экономист я, и если я ближайшее время не макнусь именно в экономику и бухгалтерию, то и не станет это моим.
Я перевелась в другой ВУЗ в другой город. Получила образование по той специальности где работала, и всю свою трудовую жизнь, мне диплом, а главное знания помогали.
Поэтому на сегодня, я склоняюсь к мысли, что все же высшее образование, это образование для взрослых людей, когда уже понимаешь или по крайней мере видишь, что бывает, что нужно и т.д.
Для Лилички :))) я понимаю, мечты должны сбываться. Сбрасывая со счетов романтику и сложность работы следователя, это же просто экономически нецелесообразно там учиться: заплатить 15 000 грн за контракт в год, чтобы потом получать зарплату в 1500 (может, больше, но не думаю, что на много). А еще учитывая возможную взятку, чтоб потом попасть на работу, когда все это отобьется и начнет приносить доход?
· змінено
Посилання на повідомлення #688288дбль
С тех пор желания учиться меня не настигало (в университете). Во-первых потому, что преподы в пед ине совсем не вселяют такого желания (не буду в подробностях, ато долго будет)), во-вторых потому, что знаю свое призвание, и для него ВО мне не пригодиться)
В наше время, я думаю, ВО - не залог успеха и не гарантия сытой жизни. Кому-то везет и ВО ему пригождается, а кому-то даже 2 ВО не помогает... Знаю и таких, которые с двумя ВО работают на рынке.
Я не сужу людей по наличию и отсутствию ВО, так как количество знаний и мудрость - вещи разные.
Хоча є діти, які точно знають, ким хочуть бути.
В мене була мрія вчитись в Могилянці. З 5-го класу, ще коли прочитала про неї в історичних книжках. Потім розчарувалась, бо виявилось, що її таки закрили багато років тому. Але на початку 90-х Могилянку відродили, а згодом було відкрито Миколаївську філію (якби ж я знала, що філією вона буде недовго).
В 90-х були дуже великі конкурси. Реально, 4-5 абітурієнтів на престижні спеціальність це було дрібниці життя. На непрестижні - 2-3 абітурієнти. На бюджет економіку та право менше 6-7 і не було. Мама відмовила пробувати свої сили в Могилянку, думала, що школа в ЮУ не дала достатньої бази. Знаю, з ЮУ вступали по направленню від АЕС в той час але в нас не було знайомих, щоб дістати направлення.
Через два роки я все-таки наполягла на своєму і вступала в Могилянку. Була 13 чи 16 в рейтингу, не можу вже точно згадати. Дуже непогано, як для неміської школи, яку я закінчила два роки тому :)
Правда із-за мого природного пофігізму мене встигли відрахувати. Мені дав змогу залишитись в Могилянці перший проректор Трунов, за що я йому безмежно вдячна :) Він же через два місяці підписав мою заяву на контракт по ціні бюджету.
Ну, оскільки навчання на контракті мені дуже муляло (нехай і на безкоштовному) то після другого курсу я знову написала тести, успішно вступила, мені зарахували усі дисципліни та перевели на 3-й курс.
Зразковою студенткою мене назвати не можна, але за гроші я ніколи нічого не здавала, вчила і здавала сама - невчасно, із запізненням, але сама.
Офіційно робота моя була не за фахом, бо на філії окремої ставки для цього не передбачено, але фактично я все-таки працювала десь на 25% за фахом.
Ніколи не шкодувала, що наперекір думці батькам вступала в Могилянку. Мама сказала - якщо хочеш вступати туди, грошей дам, але сама всім займайся, сама їзди здавай документи і так далі. Вона приїхала вже тільки на посвяту в спудєї.
Не шкодую і про вибір професії, але зараз хотіла б отримати ще одну освіту геть в іншому напрямку. Проте поки що думаю, що це економічно не обгрунтовано, а там буде видно.
Я за те, щоб вища освіта стала дійсно вищою, елітною, доступною тільки людям із здібностями та хистом. Матеріальна сторона важлива, але це питання вторинне, його можна вирішити.
Я також за зменшення кількості ВНЗ з одночасним підвищенням якості цих закладів. Є окремі "університети", де навчання це фактично купівля диплому в розстрочку.
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.