Перейти до вмісту
MatusiМами України

Высшее образование — сторінка 7

Aly · VIP46 613 переглядів288 відповідей

oluta

Досвідчена

Я училась в Николаевском учебном центре Одесской национальной юридической академии, после окончания которой работала по специальности 3 года. Сейчас нахожусь в декретном отпуске. На прежнее место работы выходить не очень хочется (у госслужащих зарплата маленькая), но там будет видно.Есть в планах получение второго высшего образования.

Inna Yaneva

Досвідчена

Я училась в НГУ им. Сухомлинского (2004-2009), на бюджетной основе, специальность - преподаватель украинского языка и литературы. Поработать не успела, так как после защиты диплома забеременела.

Katiy2005

Активна

Я закончила Европейский университет. Факультет менеджмент организаций. Очень рада, что есть высшее образование. Работаю по специальности очень довольна ost-67:

=Kate=

Досвідчена

закончила магистратуру по экономике в НКИ в этом году, но работать пока не пошла, решили завести малыша. По специальности и не горю желанием работать, но тем не менее считаю, что высшее образование пригодится

wqwqwq

VIP

ВУЗ, два диплома красных: бакалавр и специалист. Специальность : Специалист по Международной Информации. Взяток ни разу не давала. Защищала диплом уже беременная. Не успела выйти на работу, сейчас дома сижу с доченькой

anny_

Досвідчена

закончила НКИ Менеджмент, потом аспирантура по экономике и преподавание там же
хотела бы своей принцесске ВО, но наверное не у нас, а там как жизнь покажет и она захочет

cMETAHka

Досвідчена

· змінено

Посилання на повідомлення #614962
Закончила уже не существующий Южнославянский институт (ЮСИ КСУ). Финансы. Работать п специальности вряд ли буду. Для сына хотела бы военное во или же медицинское, но пусть он сам когда вырастит решит кем ему быть.

@Цветочек@

VIP

· змінено

Посилання на повідомлення #688261
В теме "Куда пойти учится на следователя" поднялся вопрос, который думаю лучше обсудить тут. 
Читаю, что  многие работают не по специальности, которой учились? 
Почему так получилось? 
Как выбирали ВУЗ? Чем руководствовались при выборе специальности, а в дальнейшем и профессии? 
И еще интересно, многие ли считаю, что высшее образование вообще не нужно как таковое? 

  
 

Вера1690

VIP

після закінчення школи я подала документи в найкращій учбовий заклад нашого міста. Ну яке місто, такий і заклад. На той момент, в середині дев'яностих, ним був сільськогосподарський технікум. Вступала туди для того, щоб отримати хоч якусь освіту, бо на освіту мені в іншому місті коштів в мами не було. Вивчитись то я вивчилась, але працювати за здобутим дипломом тоді було ніде, та я й не планувала. Взагалі, з роботою в 2000році було не дуже, пам'ятаю що за  можливість торгувати на ринку люди здавали свої паспорти роботодавцю.
То працювала де знайшла місце, переїхала, зібравши речі я в Суми, чого тільки не перепробувала. І завжди комплексувала що не маю вищої освіти, а платити хоч якісь кошти за навчання, живучи в чужому місті, орендуючи житло, перебиваючись заробітками мені здавалось непосильним фінансовим тягарем.

Так от, саме про освіту. Згодом, працюючи вже другий рік керівником відділу, маючи стабільний дохід, я віддала документи в найближчий ВНЗ, де було економічне відділення. Вивчилась заочно, доки вчилась стала бухгалтером найвищої категорії (в межах підприємства), а диплом отримала вже тоді коли народила старшого, з тої пори я ще в декреті.
То дипломом ще жодного разу не скористалася, зате 5 років працювала на посадах, які, теоретично, вимагають вищої освіти, без неї.

Nonconformist

VIP

· змінено

Посилання на повідомлення #688268
да, высшее у моих знакомых далеко не у всех. но у кого есть голова, тот пробивается и часто даже получают больше , чем люди с вышкой. есть даже без последних классов школы.. и это не частные предприятия. у меня больше по компьютерам людей
вообще у  нас по городу какая примерно зп средняя? ок. 2К (смех и только) ?  то есть человек с образованием столько может получать и человек даже на рынке торгуя...

я выбирала для себя специальность и планировала по ней работать. а если не получится, то чтобы она была применима и котировалась на многих должностях. правда я после декрета совсем дикая стала и плотно общаться с людьми ну никак не желаю :)
да и я хотела бы развиваться  в проф плане, но скорее в другой стране.  у нас это чаще труд который никто не оценит, но душу вытащит. по крайней мере в тех сферах, что мне интересны.
жалею, что компьютерную специальность в свое время даже не пришло в голову рассмотреть :(

Анюта_80

VIP

на сегодняшний день руководствуясь своим опытом, я считаю, что не может ребенок-выпускник адекватно оценивать и понимать, что даст ему тот ВУЗ куда он собирается идти учиться.

я проучилась, как все :) на экономиста 2 года, потратила денег на оплату контракта. Правда я параллельно работала. И тут меня слава богу, осенило, что ну не экономист я, и если я ближайшее время не макнусь именно в экономику и бухгалтерию, то и не станет это моим.
Я перевелась в другой ВУЗ в другой город. Получила образование по той специальности где работала, и всю свою трудовую жизнь, мне диплом, а главное знания помогали.

Поэтому на сегодня, я склоняюсь к мысли, что все же высшее образование, это образование для взрослых людей, когда уже понимаешь или по крайней мере видишь, что бывает, что нужно и т.д.

Для Лилички :))) я понимаю, мечты должны сбываться. Сбрасывая со счетов романтику и сложность работы следователя, это же просто экономически нецелесообразно там учиться: заплатить 15 000 грн за контракт в год, чтобы потом получать зарплату в 1500 (может, больше, но не думаю, что на много). А еще учитывая возможную взятку, чтоб потом попасть на работу, когда все это отобьется и начнет приносить доход?
 

Elza1988

VIP

Я высшее образование свое забросила на 3 курсе. Я не была тогда беременна, я не выходила замуж, и дело не в финансах - я училась на бюджете и регулярно получала стипендию (оценки не ниже 4). Училась в пед ине на преподавателя укр языка и лит-ры + журналистика. Бросила потому что в какой то момент я не смогла себе ответить на вопрос - а что я тут делаю??? Больше всего в жизни нехочу быть учителем. Почему пошла туда учиться? Во-первых там более всего было шансов попасть на бюджет. Во-вторых мама моя - учитель, и она надеялась что я тоже стану учителем. И на момент поступления я, по всей видимости, никем кроме учителя себя не видела.
С тех пор желания учиться меня не настигало (в университете). Во-первых потому, что преподы в пед ине совсем не вселяют такого желания (не буду в подробностях, ато долго будет)), во-вторых потому, что знаю свое призвание, и для него ВО мне не пригодиться)
В наше время, я думаю, ВО - не залог успеха и не гарантия сытой жизни. Кому-то везет и ВО ему пригождается, а кому-то даже 2 ВО не помогает... Знаю и таких, которые с двумя ВО работают на рынке.
Я не сужу людей по наличию и отсутствию ВО, так как количество знаний и мудрость - вещи разные.

alisa

VIP

Є і таке, на жаль :(

Хоча є діти, які точно знають, ким хочуть бути.

В мене була мрія вчитись в Могилянці. З 5-го класу, ще коли прочитала про неї в історичних книжках. Потім розчарувалась, бо виявилось, що її таки закрили багато років тому. Але на початку 90-х Могилянку відродили, а згодом було відкрито Миколаївську філію (якби ж я знала, що філією вона буде недовго). 
В 90-х були дуже великі конкурси. Реально, 4-5 абітурієнтів на престижні спеціальність це було дрібниці життя. На непрестижні - 2-3 абітурієнти. На бюджет економіку та право менше 6-7 і не було. Мама відмовила пробувати свої сили в Могилянку, думала, що школа в ЮУ не дала достатньої бази. Знаю, з ЮУ вступали по направленню від АЕС в той час але в нас не було знайомих, щоб дістати направлення.
Через два роки я все-таки наполягла на своєму і вступала в Могилянку. Була 13 чи 16 в рейтингу, не можу вже точно згадати. Дуже непогано, як для неміської школи, яку я закінчила два роки тому :) 
Правда із-за мого природного пофігізму мене встигли відрахувати. Мені дав змогу залишитись в Могилянці перший проректор Трунов, за що я йому безмежно вдячна :) Він же через два місяці підписав мою заяву на контракт по ціні бюджету. 
Ну, оскільки навчання на контракті мені дуже муляло (нехай і на безкоштовному) то після другого курсу я знову написала тести, успішно вступила, мені зарахували усі дисципліни та перевели на 3-й курс.
Зразковою студенткою мене назвати не можна, але за гроші я ніколи нічого не здавала, вчила і здавала сама - невчасно, із запізненням, але сама.
Офіційно робота моя була не за фахом, бо на філії окремої ставки для цього не передбачено, але фактично я все-таки працювала десь на 25% за фахом.

Ніколи не шкодувала, що наперекір думці батькам вступала в Могилянку. Мама сказала - якщо хочеш вступати туди, грошей дам, але сама всім займайся, сама їзди здавай документи і так далі. Вона приїхала вже тільки на посвяту в спудєї. 
Не шкодую і про вибір професії, але зараз хотіла б отримати ще одну освіту геть в іншому напрямку. Проте поки що думаю, що це економічно не обгрунтовано, а там буде видно. 


Я за те, щоб вища освіта стала дійсно вищою, елітною, доступною тільки людям із здібностями та хистом. Матеріальна сторона важлива, але це питання вторинне, його можна вирішити.
Я також за зменшення кількості ВНЗ з одночасним підвищенням якості цих закладів. Є окремі "університети", де навчання це фактично купівля диплому в розстрочку. 

Вера1690

VIP

Мені диво, чому більшість думок, з того що я чула, вищу освіту розглядають тільки як якість чи наявність професійних знань або навичок. Для мене освіта, це не тільки профільні предмети, це ще й інші науки, які розвивають особистість, розширюють кругозір, це перебування в колективі та спілкування з освіченими людьми, це виховання, кінець-кінцем, бо "з ким поведешся", більшою мірою на практиці, таки працює

vera21961

VIP

У меня сын старший заканчивает строительный техникум (вуз выбирал себе сам и поступал самостоятельно), слава Богу учился с настроением, заканчивает с красным дипломом, собирается учится дальше, с ним проблем нет. Проблема только в том, что не возможно найти работу!!!!!!!!!! Ужас, как сложно с работой молодежи сейчас, везде требуются с опытом работы и т. д.  А вот племяшка сейчас учится ННУ им. В. О. Сухомлинского постоянно канючит и воет, что ей ужасно не нравится, что преподаватели вуза отбили у нее желание быть физиком-математиком.... Я категорически была против, чтобы она туда поступала, но ее мама так решила, потому, что сама его заканчивала. Но когда это было... Все давно изменилось и прошу заметить, не в лучшую сторону. Девочка страдает, учиться не желает... Себя помню, поступала на абум,  за компанию с подружкой из класса. Но только я поступила, а она нет!!!!! Я была в шоке, она так мечтала поступить а я так просто ради интереса пошла учиться. Вуз я закончила и 15 лет проработала по специальности, сейчас в декрете пока. Вот такие бывают ситуации... 

Ваша відповідь

Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.