Перейти до вмісту
MatusiМами України

9 мая - праздник?

Лёличка · VIP10 728 переглядів73 відповідіЗараз цю тему дивляться1

Лёличка

VIP

· змінено

Посилання на повідомлення #665996

Не знаю, девочки, как вы относитесь к этому, а для меня "маразм Свободы крепчает"

Ну реально, загоняют уже... Нет более важных тем?

ласира

Досвідчена

· змінено

Посилання на повідомлення #666014
Шашки на голо! Тык-дык, тык-дык.....Поскакали. Надо разобраться

Если что будем прикрываться гормональными перепадами

Крокозябра

VIP

Знаєте, дівчата, а для мене 9 травня теж не свято... Свято це ж щось радісне, веселе, з сміхом, танцями, так? Так чому ж радіти в цей день? Тому, що декілька десятків або й сотень мільйонів людей загинули передчасно? Чи тому, що мільйони дітей залишились сиротами? Чи спаплюженій землі, зруйнованим містам та селам тішитись?
Для мене цей день скоріше день скорботи, день пам"яті. Можна свічку піти в церкву поставити, могили прибрати. Зробити щось приємне і корисне для тих поодиноких вояків, що дожили до наших днів. А гучні промови, паради, пісні, танці, п"янки в цей день, як на мене, недоречні. 

Счастье

VIP

При чем здесь день скорби к победе?? Это праздник победы над фашистами! В этот день встречаются ветераны, возлагаются венки к могилам и памятникам в честь погибших героев! Это день ПОБЕДЫ! Это тот день о котором мечтали с 22 июня 1941 года! Это тот день ради которого умирали сотни миллионов людей! Это день фронтовиков и их семей, то есть наш. И наш народ заслужил на парады, цветы, салюты и т.д. Это настоящий праздник! 

Крокозябра

VIP

Дід мого чоловіка, котрий підлітком втік на фронт і провоював з 43-го до травня 45-го, 9-го травня запирався в кімнаті з пляшкою горілки, пив і плакав. Згадував загиблих друзів, вивезенну в Німеччину сестру, спалену рідну хату, до якої повернувся в 45-му. І не потрібні йому були ні салюти, ні пайки- подачки, які йому раз на рік приносили і з пафосними словами вручали представники райадміністрації.
До речі, Ви знаєте хоч одну людину, яка дійсно воювала і ще досі жива? Так що яке свято для фронтовиків? Так, чергова можливість чиновникам списати N-ну суму розкрадених грошей начебто на проведення свята...

jozh

VIP

· змінено

Посилання на повідомлення #666275

Не треба про пайки... бо в мене неконтрольована агресія починається... Краще б забезпечили достойне життя у будні, замість раз на рік згадувати про тих, хто ще не протягнув ноги на цьому знущанні, що називається пенсією... В мене обидва діди воювали, один загинув на війні, другий дожив до 92-х років, купа медалей та орденів, але достойно у матеріальному плані жив лише завдяки дітям та підсобному господарстві.

Morkovka

VIP

Я полностью с Вами согласна, мне грустно в этот день, я не участвую в массовых гуляниях. Ветеранов осталось по пальцам рук пересчитать. Я не понимаю, кто эти люди, которые младше моего дедушки (а ему на момент войны 5 лет было), обвешанные орденами и медалями. Я знаю дочек и сыновей ветеранов, которые после смерти своих родителей надевают себе на грудь атрибуты ветерана и чешут "хизуватися" на Советскую, улыбаясь в 32 зуба. А дети им цветы дарят, принимая за ветеранов. Зато видела массу стареньких дедуль, очень бедно одетых, без орднов-медалей, которые плачут возле вечного огня, зжимая в руке 2 гвоздички...А салюты-вообще кощунство, на мой взгляд. Они у нас и так, как пир во время чумы...

alisa

VIP

Мій дід був занадто молодий на момент початку війни, тому був захоплений в полон і потрапив в рабство. Після 9 травня, коли вони повернулись, його було призвано на службу і відправлено на війну з Японією. Якби він зараз був живий, йому було б 88 років. На момент початку війни йому було 16. Тобто тому, хто пройшов усю війну в якості солдату, повинно бути, як мінімум десь 90 років. 
Я думаю, таких одиниці. 


А ще я знаю дуже сумну історію про те, як солдатів, що потрапили в полон через те, що їм навіть зброї не видали, були після звільнення осуджені за зраду. І коли вони намагались заперечити, що їм не було чим воювати, то їм відповіли - треба було одне одного голими руками душити, але в полон не здаватись. 
Отака вона, ця перемога. То як її треба згадувати - із радістю чи із сумом? 
Я за те, щоб пам"ятати, але я за те, щоб пам"ятати все, а не вибірково. 

 

Крокозябра

VIP

Так і я ж про це. Не салюти, пісні та пайки раз на рік ветеранам потрібні, а постійне піклування. Краще б всі ці роки замість пафосних речей і концертів з салютами реально старикам допомагали...

dina_barta

VIP

День скорботи - це "в этот день встречаются ветераны, возлагаются венки к могилам и памятникам в честь погибших героев". Вінки, могили, пам"ятники, загиблі, "умирали сотни миллионов людей" - це все пов"язано зі скорботою, так? Так до чого день скорботи до перемоги? А свято - це парад, квіти (не до могили чи Вічного вогню), салюти. Ось так ці 2 поняття пов"язані - скорбота з перемогою.
Пожежу на Чорнобильському реакторі у 1986 році зупинили ж - відсвяткуємо? Там багато героїв полягло. Для цього є слово "роковини". А святкування на могилах - це тризна. Вона практикувалася до XI століття нашими пращурами. Тому у нас це в крові - піти поїсти на цвинтар та пісень заспівати.
Я не проти Дня Перемоги аж ніяк, я про співвідношення свята та скорботи.
І про наше особисте розуміння - у кожного своє: для когось "праздник со слезами на глазах" - це свято, а хтось, якщо "со слезами", вже це святом назвати не може. Конфлікта не бачу.

jozh

VIP

У нас не горить, в усякому випадку (два рази на рік запалюють), плюс ще на очі траплялося у багатьох інших містах, теж згаслий.
dina_barta, ну якщо у Миколаєві горить, то хоч тут добре.

Nabu

Активна

Багатьом незрозуміла ця позиція, бо у мозку чітко сидить картинка створена комуністичною ідеологією.. Пропоную не сперечатися (це так,  бо може початися знову суперечка без вогню))

Я наприклад у культурному шоці як можна на цвинтарі, біля могил близьких розпивати горілку, жрати (вибачте по іншому ніяк), потім пьяними вже неконтрольованими йти гуляти святкувати - це я про популярне "проводки" чи як їх вірно називають, батьківська неділя.. Для мене це травма, я потім хворію.. Моя бабця колись приїхала на це "свято" на могилу доньки була шокована... у них так не роблять, а йдуть до церкви  та моляться...

Ваша відповідь

Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.