Кожного ранку та сама сцена. Син чіпляється за мою ногу, плаче, а я йду з клубком у горлі. Ми придумали ритуал із обіймами й машинкою, але не щоразу спрацьовує. Буду вдячна за будь-який досвід. Може, хтось уже проходив це?
Прощання на порозі групи, як це пережити
mandarynka · Учасниця115 переглядів1 відповідьЗараз цю тему дивляться1
Пошук по темі
Сортування дописів
Схожі теми
- PESEL UKR: як оновити статус після змін?2 відповіді
- Бабуся тужить за онуками. Відеодзвінки не рятують2 відповіді
- Біологія: півсторінки переписати й вивчити щодня2 відповіді
- Тріщини на сосках, плачу втретє за ранок2 відповіді
Дії з повідомленням
Допомогла фраза «я прийду після обіду», і ми завжди дотримувались слова. Дитина вчиться довіряти.
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.