Анонім
Так тяжко на душі, хочеться виговоритися…на форумі я давно, але цю тему вирішила створити анонімно – відкриватися важко. Вибачте, якщо не в тому роздылы - не можу створити тему в анонымному роздылы.
Дівчата, порадьте, що мені робити. Ми з чоловіком вже більше 5 років разом, є маленька дитина. Проблема в тому, що до зустрічі з ним, я зустрічалася з одним хлопцем і з ним же втратила цноту (мені було 18). Втім, зустрічання наше через деякий час зійшло нанівець і я тривалий час була сама. Потім познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, у нас були романтичні побачення, цікаві поїздки, я була щаслива…Єдине, що його збентежило – те, що я вже була з кимось, а він був вихований в таких традиціях, що хотів бути першим у своєї коханої (хоча до мене він теж з кимось зустрічався). Ніби то і проблеми не було, але будь-який жарт в компанії або фраза/сюжет кіно про втрату цноти – і він змінювався на очах. Кілька разів він мені докоряв про те, що я його не дочекалася. Але цей стан проходив і я списувала це все на його виховання (в дитинстві він жив у бабусі, яка постійно розповідала йому про їхню любов з дідусем і ще багато чого на тему про вірне кохання). Проте це був дріб’язок на фоні наших чудових стосунків, ми почали жити разом і незабаром одружилися. Проте його звинувачення нікуди не зникли і він час-відчасу (наприклад, після перегляду фільму) починає все спочатку. Я вже не знаю що робити, сліз не залишилось… Я сподівалась, що після народження дитини, це кудись зникне, і він довго не вертався до цієї теми, але ось за останні 10 днів у нас була вже друга розмова на цю тему. Дуже важка розмова. Він ще десь на просторах інету наткнувся на генетичну теорію, де говориться, що нащадки можуть бути схожі на першого сексуального партнера. Він визнає, що це в нього в голові, але не може з цим нічого зробити, а я не можу змінити минуле. Порадьте психолога чи спеціаліста, будь-кого, хто допоможе подолати це… Я вже просто не витримую, а моїй дитины потрібна здорова і врівноважена мати.
Дівчата, порадьте, що мені робити. Ми з чоловіком вже більше 5 років разом, є маленька дитина. Проблема в тому, що до зустрічі з ним, я зустрічалася з одним хлопцем і з ним же втратила цноту (мені було 18). Втім, зустрічання наше через деякий час зійшло нанівець і я тривалий час була сама. Потім познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, у нас були романтичні побачення, цікаві поїздки, я була щаслива…Єдине, що його збентежило – те, що я вже була з кимось, а він був вихований в таких традиціях, що хотів бути першим у своєї коханої (хоча до мене він теж з кимось зустрічався). Ніби то і проблеми не було, але будь-який жарт в компанії або фраза/сюжет кіно про втрату цноти – і він змінювався на очах. Кілька разів він мені докоряв про те, що я його не дочекалася. Але цей стан проходив і я списувала це все на його виховання (в дитинстві він жив у бабусі, яка постійно розповідала йому про їхню любов з дідусем і ще багато чого на тему про вірне кохання). Проте це був дріб’язок на фоні наших чудових стосунків, ми почали жити разом і незабаром одружилися. Проте його звинувачення нікуди не зникли і він час-відчасу (наприклад, після перегляду фільму) починає все спочатку. Я вже не знаю що робити, сліз не залишилось… Я сподівалась, що після народження дитини, це кудись зникне, і він довго не вертався до цієї теми, але ось за останні 10 днів у нас була вже друга розмова на цю тему. Дуже важка розмова. Він ще десь на просторах інету наткнувся на генетичну теорію, де говориться, що нащадки можуть бути схожі на першого сексуального партнера. Він визнає, що це в нього в голові, але не може з цим нічого зробити, а я не можу змінити минуле. Порадьте психолога чи спеціаліста, будь-кого, хто допоможе подолати це… Я вже просто не витримую, а моїй дитины потрібна здорова і врівноважена мати.
