Мене та мою родину від розлучення, дурних думок, помилок та всякого бруду дуже врятував один випадок. Ми їхали на зимній відпочинок. За кермом чоловік, мала у автокріслі, я позаду, але без пасків безпеки. Я вагітна, приблизно 20 тижнів. Нас їде компанія у Карпати. Ми з чоловіком страшенно лаємося, я вагітна, для всіх це хоч і приємний, але сюрприз. Все дратує, чоловік дратує, стосунки зайшли вже не знаю куди, я починаю заздрити подругам, які або народили у 18, або відклали це щастя до 30 )))
Вінницька область, сніг, дощ, наліпає на скло якась біла мряка. Нас понесло, закрутило на протилежну полосу, ми вдарились у ланос, відштовхнулися від нього і почали кувиркатися через кришу у кювет своєї полоси. У машині не залишилось нічого цілого, жодного скла, жодної деталі, крім салону. Машина зупинилася переднім колесом в одне дерево, а заднім - в інше.
І все. Світ перевернувся. Бог нас врятував та дав нам ще один шанс. Всі залишилися цілі, невредимі, лише я кілька разів шваркнулася спиною, на мене насипало добряче скла, одне і досі у мене у долоні.
З того моменту і я, і чоловік, дуже добре знаємо, що найголовніше це те, що ми і діти здорові і всі разом. Все інше можна полагодити, купити, вирішити. У чоловіка не поменшало недоліків, в нас не поменшало проблем, але дивитись на все це ми стали по-іншому. Ми і досі сваримося, іноді буває нестерпно, але і я, і він чітко знаємо, що один без одного нам буде набагато гірше. Тепер, коли у мене постають дурні питання у голові, я згадую цю страшну аварію, і дякую за те, що поряд зі мною діти і чоловік, а стосунки ми налагодимо.
Це була лірика.
А тепер проза. Нікому не нав"язую думку, але дотримуюсь тієї точки зору, що бігти треба від наркоманів, п"яниць, психопатів та скряг. Все інше можна владнати. Найгірше, що владнати це доведеться жінці, бо більше нема кому)))) Хай що там говорять феміністки, але роль жінки у подружньому житті - це погода у домі. Приласканий, нагодований чоловік - велика сила, якій тільки треба надати напрямок. ласкати, годувати та надавати напрямок знов таки доведеться жінці))) За умов, якщо чоловік приносить мамонта)))
Додаткова точка зору. Я проти всіляких спроб "пожити окремо" та "перевірити стосунки". Це дуже легко. Складніше жити разом та кожного моменту працювати над собою. Десь змовчати, десь довести до чоловіка зрозумілою йому мовою, десь у розмові зробити так, щоб до тебе прислухались та тебе почули. Починати нові стосунки можна все життя, але продовжувати їх дуже складно, а продовжувати так, щоб всі були щасливі - вдається далеко не всім.
Звісно, бувають випадки, що розлучення - найкращий варіант для всіх, але щось мені підказує, що то не про Sunny-mummy. В будь-якому разі, я підтримаю Вашу точку зору і бажаю Вам щастя.