Цитата: Drama Queen 11 Август 2013 18:08Ви, мабуть, мене неправильно зрозуміли. В нас є дитина, вмовляю я себе на другу.Я в жизни не испытывала большего счастья, когда новорожденного сына положили на грудь. А когда он утром прибегает , ему 11, и тихо-тихо, очень нежно целует со словами доброе утро мамуля. Это такое счастье
Розсудіть. З приводу другої дитини. — сторінка 6
Цитата: alisa 11 Август 2013 18:10Ви, мабуть, мене неправильно зрозуміли. В нас є дитина, вмовляю я себе на другу. Я поняла, так теперь это будет счастье в квадрате!
а навіщо себе вмовляти, якщо не хочеться? в питанні народжування дітей я забуваю про рівні права)) жінка ОБОВ"ЯЗКОВО повинна хотіти дитину, а батько...бажано, щоб був не проти ))
Цитата: mamatanya 11 Август 2013 18:26а навіщо себе вмовляти, якщо не хочеться? в питанні народжування дітей я забуваю про рівні права)) жінка ОБОВ"ЯЗКОВО повинна хотіти дитину, а батько...бажано, щоб був не проти ))
Цитата: mamatanya 11 Август 2013 18:26а навіщо себе вмовляти, якщо не хочеться? в питанні народжування дітей я забуваю про рівні права)) жінка ОБОВ"ЯЗКОВО повинна хотіти дитину, а батько...бажано, щоб був не проти ))
Хотеть-то она может, это дело такое. У меня дети, бывает, тоже говорят "ХОЧУ!!!". Правда, с такой интонацией уже довольно редко, потому как уже приучены соизмерять желания с возможностями. А хотеть, да, хотеть никому не запрещается. И хотеть, и мечтать и т.д.
нет, я таки имела в виду деятельное желание, а не детский каприз )) так что забрасывайте меня тапками, желательно детскими - как раз ребенку нужна сменка в детский сад))
хотя все же в первую очередь там шла речь о том, что без пылкого желания женщины лучше ребенка не рожать. уламывать и убеждать себя не стоит. даже если мужчина на коленях умоляет днем и ночью со слезами и соплями))
Цитата: mamatanya 11 Август 2013 18:47хотя все же в первую очередь там шла речь о том, что без пылкого желания женщины лучше ребенка не рожать. уламывать и убеждать себя не стоит. даже если мужчина на коленях умоляет днем и ночью со слезами и соплями))
На одного, может, и стоит себя уломать. А вот если приходится уламывать себя на второго, то да, думаю не стоит (может, пока, а может и вообще). И я могу понять позицию мужа автора.
Цитата: alisa 11 Август 2013 18:03Я поки ще себе вмовляю.
я тоже)) но и со стороны мужа нет особых уговоров :(
Мозгами понимаю, что хочу 2-х, но пока не подтолкнут - сама не решаюсь
Цитата: Нява Малика 11 Август 2013 18:57На одного, может, и стоит себя уломать. А вот если приходится уламывать себя на второго, то да, думаю не стоит (может, пока, а может и вообще). И я могу понять позицию мужа автора.
Ну чому ж не варто. Не все так сумно, як здається на перший погляд. Так, в мене дійсно немає палкого бажання народити дитину, але на рівні свідомості я якраз дитину хочу. Я планувала двох дітей завжди, я вважаю егоїстично позбавляти дочку можливості мати сестру (ну чи брата, але краще все-таки сестру), я вважаю, що в родині повинно бути хоча б двоє дітей, бо інакше нація приречена потихеньку вимирати і так інше. Але вмовити себе завагітніти я все одно не можу :( Ну от буває так.
В мене бажання не було і з першою дитиною, та менше я її любити від цього точно не стала. Не думаю, що відсутність в мене сильного бажання якось вплине на ставлення до дитини.
це, звісно, справа особиста, але мені всі ці аргументи здаються такими ж самими, як, наприклад, народити, щоб "бути як всі", або "щоб дитина егоїстом не виросла". ну і звідки можна точно знати, що відсутність бажання не вплине на ставлення. бувають випадки, коли мати ставиться до своїх дітей по-різному. і часто бувають, до речі...
я першу дитину і хотіла, і боялася цього дуже. в якомусь сенсі мені доводилось себе вмовляти. якщо просто є страх перед труднощами, то це одне, а якщо немає бажання, то геть інше.
2 ребенка хорошо, они постоянно друг с другом играют, правда без споров и слез тоже не обходится, но все же не скучают, но и забот прибавляется в 2 раза больше.
Цитата: Сvетлана 11 Август 2013 19:52Ну, про постійно я б так сміливо не писала - ми з сестрою знайшли нарешті спільну мову, коли нам було 18 та 16 років відповідно. А до того в основному тільки сварились та дрались.2 ребенка хорошо, они постоянно друг с другом играют, правда без споров и слез тоже не обходится, но все же не скучают, но и забот прибавляется в 2 раза больше.
Цитата: alisa 11 Август 2013 19:55Ну, про постійно я б так сміливо не писала - ми з сестрою знайшли нарешті спільну мову, коли нам було 18 та 16 років відповідно. А до того в основному тільки сварились та дрались.
Аналогічно! Тільки у підлітковому віці ми вже не билися, але стосунки були досить холодними.
Возможно у автора муж действительно устал,для него сложно поменять опять уклад их жизни.Возможно его второй ребенок вынудит работать больше или вовсе поменять работу на более оплачиваемую.А он сейчас морально не готов менять что-то .Или у него были какие-то планы на то,что малыш подрастет и он...(поедет куда-то с женой,купит что-то дорогостоящее,да мало ли что).Может он именно все просчитывает до мелочей и боится,что не потянет?
А советовать ничего не буду,потому что не знаю как это -хотеть второго ребенка.Я это не прочувствовала.
· змінено
Посилання на повідомлення #725175Цитата: ромашеня 11 Август 2013 20:38Я б так не ділила. Холодний розум геть не заважає саме з раціональної точки зору заводити другу дитину. Хоча б з таких найпростіших аргументів, що: а) у дитини має залишитися хтось рідний, коли його батьки полишать цей світ, та й з точки зору турботи про батьків їм вдвох буде легше, ніж коли все навантаження на одного, і б) елементарне поняття страховки, хоча найкраще буде, звісно, щоб вона не знадобилася.Я рада.что есть женщины которые хотят двоих и более деток.Мне кажется,что есть люди,которые живут порывами души и есть которые думают холодным разумом.Я отношусь ко вторым.Потому и нет у меня второго ребенка и вряд ли будет.
Та й просто з двома дітьми набагато легше, ніж з одним, доведено практикою багатьох мам.
Цитата: jozh 11 Август 2013 20:45Я имею ввиду,что я как начинаю думать,сколько надо денег на учебу,сколько сейчас я трачу на него,то все,сразу стопорюсь и о втором ребенке ни ни.И так во многих вопросах жизни.Я вообще удивлена,как я одного родила.Я б так не ділила. Холодний розум геть не заважає саме з раціональної точки зору заводити другу дитину. Хоча б з таких найпростіших аргументів, що: а) у дитини має залишитися хтось рідний, коли його батьки полишать цей світ, та й з точки зору турботи про батьків їм вдвох буде легше, ніж коли все навантаження на одного, і б) елементарне поняття страховки, хоча найкраще буде, звісно, щоб вона не знадобилася.
И я понимаю,что двое лучше,но ничего не могу с собой поделать.Но это видимо только я такая чудная.
· змінено
Посилання на повідомлення #725187Цитата: ромашеня 11 Август 2013 20:52Ну все-таки на другу дитину грошей іде менше, ніж на першу, багато з чого можна повторно використовувати. Плюс, частенько першу балують та таки занадто багато на неї витрачають, багато без чого можна запросто обійтися, а то й шкідливо дитині, - не знаю, чи це Ваш випадок, я про взагалі. Друга дитина непогано ставить мізки батьків на місце з точки зору дитини як центру всесвіту (тобто що не варто так сприймати) - з єдиною дитиною так не завжди і не у всіх виходить.Я имею ввиду,что я как начинаю думать,сколько надо денег на учебу,сколько сейчас я трачу на него,то все,сразу стопорюсь и о втором ребенке ни ни.
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.