Перейти до вмісту
MatusiМами України

муж выпивает — сторінка 9

rizik11 · Активна27 431 перегляд241 відповідьЗараз цю тему дивляться1

jozh

VIP

Недавно їздили на поминки татові. Знову зіткнулися з нашим українським менталітетом "чого ти не п'єш, ти що, хворий?". /ca3 Це ще повезло, що мама наша знає, що ми не п'ємо з чоловіком, тож посадила нас подалі від тих родичів, що які-не-які любителі цього, і так досить непогано розрулювала обстановку. І це ще у нас немає дійсно алкоголіків серед родичів, так, на рівні "випити на свято".
А ще я давно помітила, що з варіантом "не п'ю взагалі" якось легше, ніж з варіантом "п'ю мало". Бо спочатку нависнуть, і відчепляться, втрачають цікавість у цьому плані, а якщо малопитущий - то не відчепляться до кінця. Ось так сестрі моїй з її чоловіком так дісталося, ми собі спокійно сиділи і компотик пили, а їм постійно підливали, вимагали випити до кінця, морально давили, і все таке. А потім дивуємося, чому у нас алкоголізм процвітає. /t2609

Китиха

VIP

Мені здається, що алкоголікам якраз пофіг. Вони занадто зайняті собою, щоб ще за кимось слідкувати. А ось хранителі традицій - це складна ситуація. Але якось мені вдається відкараскатись.

Анюта_80

VIP

хранители традиций сами либо алкоголики (в медицинском определении :)) либо прожившие с алкоголиками, а потому поменявшие сознание и восприятие.

другое, что для многих слово алкоголик - это валяющийся под забором человек, ну или закладывающий сильно.
а пиво пьющий после вчерашнего - то так.. :)))

jozh

VIP

За моїми спостереженнями, починати лякатись треба з моменту регулярної випивки, навіть якщо це пиво по п'ятницям після роботи, але кожної п'ятниці. З цього моменту щось змінюється у сприйнятті людини, тобто алкоголь "прописується" на постійній основі, ну а далі вже досить швидко просто підвищується градус, і все. А якщо такої регулярності немає, то навіть горілка не страшно. Заради смаку чи у якості ліків чи заради традицій, то вже несуттєво.

Китиха

VIP

· змінено

Посилання на повідомлення #677504
А ще бісить, як напідпитку починають сльозоточиву базу підводити - треба помянути, треба згадати, за здоров"я та подякувати, за тих, хто в морі. І все це пафосно, довго і з нудними поясненнями. Ну, хочеш випити - випий, але збав мене від жалісних виправдань.

Р.S. Чи це мені просто так здається на тверезу голову?)))

moonsun

VIP

+100500
і до попереднього вашого посту :) (де ж те мультицитування?!)
Поки в свідомості пересічного громадянина пити на свято природніше, ніж не пити, відпочинок/розслаблення/спілкування і питво - синоніми, а алкоголік - це тільки хворий з останньою стадією, маємо серйозну проблему.

Найлегший тест: (вагітні та молочні - чітери :))
1) коли були попередні 2 тижні поспіль зовсім без алкоголю (в т.ч. без пива, коньяку до кави, ковточку мохіто, півсклянки вина за вечерею)?
2) спробуйте провести з цієї миті 2 тижні без алкоголю.
2а) з якої спроби вдалося?
2б) перелічте незручності, які це викликало (викличе).
3) примірте ці прості питання на чоловіка/дружину, найближче оточення: родичів, друзів, колег.
4) якщо в вас є дитина, яка вже грає в побутово-рольові ігри, чи підліток, який вже намагається самостійно організовувати свої свята, попрохайте їх погратися/зпланувати в дорослу вечірку з приводу дня народження чи якогось іншого особистого свята. Занотуйте, коли, скільки разів і з якою метою згадувався алкоголь. Ви маєте займати позицію виключно спостерігача чи виконавця в цій грі, без жодної ініціативи, оцінки, підказки.

Китиха

VIP

Аля, порадь
за столом з дитиною починають чокатися. І вона рада грати в таку гру - тягнеться зі своїм стаканом. Я вже вмовляла, рявкала, просила навчити чомусь хорошому. Відповідь - дитина повинна вміти жити в суспільстві. Як довести?

Turbulent Bell

VIP

О тосты меня тоже раздражают. Если я пью хорошее вино, то я могу сидеть и его потягивать тихонько без всяких тостов. И так получается, что к моменту тоста у меня пустой бокал. А у всех еще налито. И начинают мне подливать, и не понимают, почему мне хватит, ну как же, ТОСТ!! Для меня это как пить по команде. 

jozh

VIP

На мою тверезу голову мене це теж дещо бісить, хоча якщо палку не перегинають, і не забувають основну причину, заради чого всі зібралися, то терпимо. Найгірше, коли на поминках вже й про померлого забули, і починають на п'яну голову анекдоти травити, сміятися, і все таке. На щастя, мені такі поминки не траплялися, але розповіді чула про такі. Дуже неприємно, думаю, особливо найближчим родичам покійного.
А ще не те що бісить, але дуже дивує традиція, коли біля фотографії покійного ставлять стопочку з горілочкою, навіть якщо за життя людина взагалі не пила. Навіть після смерті не відчепляться, так виходить?
Хоч бери та у заповіті записуй, щоб на власних поминках алкоголь заборонити. /wacko

jozh

VIP

+1000000000
Хіба що додам ще одне - поки на непитущу людину дивляться з підозрою, а чи він часом не хворий/сектант/зав'язав і так далі. А не сприймають як нормальне явище.

jozh

VIP

Я не Аля, але влізу. /m0180
У подібних ситуаціях я виховую не сторонніх, а свою власну дитину. Наприклад, про те ж чокання пояснила історію появи такої традиції, своє відношення до цього. Ми так в побуті не чокаємося, але якщо на день народження, наприклад, склянками з тим же соком чи лимонадом чокнутися, то не бачу в цьому нічого поганого. Це додає якусь дещицю святкового настрою та відчуття спільності, а прямого зв'язку з алкоголем я не бачу (тобто що чокатися можна лише з алкогольним напоєм).
Якщо ж приклад взяти інший, де я буду проти, то я б діяла так саме, лише пояснила б, чому я забороняю. Але пояснила б дитині, а також прямо забороняла б стороннім якось діяти з моєю дитиною так, як я проти. Наприклад, я змалечку категорично забороняла дитині брати у сторонніх людей цукерки тощо. Можна брати лише у тих, кого добре знаєш та довіряєш, наприклад, власна бабуся.

moonsun

VIP

Я агресивно на таке реагувала одразу і без фільтрів.
"Ти вчиш дитину, як стати алкоголіком, а не жити в суспільстві"
"налий дитині горілки, якщо вже почав гратися в "попіісят", і не дивуйся тому, що я з тобою зроблю, це побачивши"
"ти чо тупой?! совок крепчал?!"
ну і так далі :)
Все, що загрожує щастю та здоров'ю моєї дитини є ворожоє дією, мені начхати, свідомою чи ні. Отже реагую я на ворожість до моєї дитини, а не на чиїсь стереотипи. Навколишні звикають швидко, якщо бояться зіпсувати вечір чи опинитися у незручному становищі :)

Анюта_80

VIP

у меня мама посему сказала однажды в сердцах, что ей не нужны поминки.

я растерялась, попыталась перевести в шутку, сказала любой каприз, только озвучьте заранее..

Анюта_80

VIP

меня тоже это жутко раздражает.
я даже дочь всегда оструниваю, когда тянется с компотом...
я маму понимаю, почему она раньше на это бурно реагировала..
а вот свекр поддерживает.. там мне сложно справиться... /blink

nana7

VIP

напевно ця проблема виникає в багатьох сім"ях на певному етапі.  дитина баче, що дорослі споживають алкоголь і не розуміє - а чому йому не можна? мій малий теж минулого літа зацікавився - а що це ви п"єте? а чому мені таке не даєте? пішла, відкрила бутиль виноградного соку, накидала йому там апельсинів, яблук, приправ, кажу -- на пий, це те ж саме, що ми п"ємо, тільки вкусніше. попробував -- каже гидота, і забув. якщо б заборонила суворо, зацікавився б, я його знаю/rolleyes

Китиха

VIP

Якщо всі з соком - то не можу сказати, що це мені сподобалось, але нормально. Але коли п"яненький родич починає "вчити" мою дочку, я починаю матюкатися. Хоч розумію, що все дарма, мене не почують ні в прямому, ні в переносному сенсі.

Ваша відповідь

Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.