Та не, постійний бій за родину і за чоловіка - це взагалі національна розвага українських жінок. То проти коханки, то проти алкоголю, то проти комп"ютера. Вороги не сплять.
муж выпивает — сторінка 3
rizik11 · Активна27 407 переглядів241 відповідь
Чоловіки теж мають право на слабкість, в них також може з рук все валитись та депресняк також може бути. Але як на мене - то має бути хвилинна-годинна-мінлива слабкість, а не пияцтво.
За кожним великим чоловіком стоїть велика жінка, допомогти, підримати, вмовити, простягнути руку - це роль жінки. Але це не означає "попустительство" - як це українською? Пияцтву ні, ні, та ще раз ні. Ліннощі дуже зручно покривати втомою та пияцтвом.
За кожним великим чоловіком стоїть велика жінка, допомогти, підримати, вмовити, простягнути руку - це роль жінки. Але це не означає "попустительство" - як це українською? Пияцтву ні, ні, та ще раз ні. Ліннощі дуже зручно покривати втомою та пияцтвом.
Я надеюсь девушка, котороя просила совета, поняла что я хотела сказать, в остальном - каждый сам для себя решает. Можно подхватить человека в трудную минуту, а можно и утопить.Доказывать кому-то что-то я не собираюсь, у каждого свой путь.
За Чайковським з Елтоном Джоном не стояли)))
· змінено
Посилання на повідомлення #643078Що ж це ти так, а як же мама :)))
Але в цілому згодна - будь-яка людина і робить себе сама, і губить себе сама. Всі інші тільки трохи коригують цей шлях.
Але в цілому згодна - будь-яка людина і робить себе сама, і губить себе сама. Всі інші тільки трохи коригують цей шлях.
Ми не те що проти, але...
Дівчата, скільки, на вашу думку, може у нормального чоловіка тривати депресія з причини звільнення, поразки, проблеми з родичами? Щоб жінка простягнула руку, підставила плече і груди в жилетці? І в чому вона, депресія, може виражатись? Я без сарказму, дійсно цікаво.
Після кількох років життя з п"ятничним випивохою, на мій погляд, я можу пережити, якщо чоловік один раз ненавмисне наклюкається, скаржившись другові на долю за рюмкою чаю. Але при цьому прийшов-ліг спати-бігом.
Тиждень я можу витерпіти перепади настрою, але без різких випадів в мою сторону. Нехай цей теждень піде на зализування ран та відпочинок. Але одночасно можна вже крупними мазками робити план по покращанню (який класний термін))). А через тиждень - в бій, покій нам тільки сниться.
Дівчата, скільки, на вашу думку, може у нормального чоловіка тривати депресія з причини звільнення, поразки, проблеми з родичами? Щоб жінка простягнула руку, підставила плече і груди в жилетці? І в чому вона, депресія, може виражатись? Я без сарказму, дійсно цікаво.
Після кількох років життя з п"ятничним випивохою, на мій погляд, я можу пережити, якщо чоловік один раз ненавмисне наклюкається, скаржившись другові на долю за рюмкою чаю. Але при цьому прийшов-ліг спати-бігом.
Тиждень я можу витерпіти перепади настрою, але без різких випадів в мою сторону. Нехай цей теждень піде на зализування ран та відпочинок. Але одночасно можна вже крупними мазками робити план по покращанню (який класний термін))). А через тиждень - в бій, покій нам тільки сниться.
· змінено
Посилання на повідомлення #643085Згадала Портоса з його класичним "я дєрусь, потому что дєрусь". Якщо одружилася, то впирайся всім, що є, тільки бийся за цю "родину".
Я розумію героїчні бої за щось, що має для тебе величезне значення. Наприклад, жінка дуже любить цього чоловіка. Не плутаємо кохання з залежністю і звичкою. Якщо думаєш про об’єкт кохання, на душі тепло і янголи співають. А якщо все скуйовджується, терпне, тисне і болить, то це не кохання. Ще може бути, що з чоловіком немає пристрасті, але є взаємоповага і офігенний рівень життя. Людина, яка не шукає кохання, в такій ситуації теж буде зберігати стосунки. Ще буває благородна самопожертва: один в парі невиліковно хворий, залишилось недовго, другий робить ці останні часи щасливими, наскільки це тільки можливо. Ну ще кілька варіантів можна вигадати, але всі вони будуватимуться навколо кохання, зручності, вигоди, морально-етичних цінностей.
Куди тут втулюються танці з бубном навколо пияцтва і нахабної самовпевненості? Кому хочеться обійняти та ще й в ліжко лягти з п’яним? Яку думку це надасть чоловіку: "їй це подобається, вона згодна" чи "вона це не приймає, і я такий її загублю"? Як ставляться до жінки, яка прогинається під будь-що? А як ставляться до жінки, яка знає собі ціну? Чому навчається донька, дивлячись на такі стосунки? Кого вона собі обере за чоловіка? На що ви її змушуєте бути заздалегіть згодною?
Я розумію героїчні бої за щось, що має для тебе величезне значення. Наприклад, жінка дуже любить цього чоловіка. Не плутаємо кохання з залежністю і звичкою. Якщо думаєш про об’єкт кохання, на душі тепло і янголи співають. А якщо все скуйовджується, терпне, тисне і болить, то це не кохання. Ще може бути, що з чоловіком немає пристрасті, але є взаємоповага і офігенний рівень життя. Людина, яка не шукає кохання, в такій ситуації теж буде зберігати стосунки. Ще буває благородна самопожертва: один в парі невиліковно хворий, залишилось недовго, другий робить ці останні часи щасливими, наскільки це тільки можливо. Ну ще кілька варіантів можна вигадати, але всі вони будуватимуться навколо кохання, зручності, вигоди, морально-етичних цінностей.
Куди тут втулюються танці з бубном навколо пияцтва і нахабної самовпевненості? Кому хочеться обійняти та ще й в ліжко лягти з п’яним? Яку думку це надасть чоловіку: "їй це подобається, вона згодна" чи "вона це не приймає, і я такий її загублю"? Як ставляться до жінки, яка прогинається під будь-що? А як ставляться до жінки, яка знає собі ціну? Чому навчається донька, дивлячись на такі стосунки? Кого вона собі обере за чоловіка? На що ви її змушуєте бути заздалегіть згодною?
У меня есть такая история.Моя бабушка вышла замуж в 24 года.Дедушка сначала выпивал,а потом пил каждый день. Она с ним прожила всю жизнь,он уже умер.Но после его смерти они ниразу не рассказала о нем что то хорошее.Он ее не бил,когда был пьян,то был не буйный.Но она изо дня в день видела его пьяную физиономию.Дети были на ней,хозяйство(мама не горюй) тоже.
Я ей задала вопрос,почему не развелась,ведь знала,что он не изменится.А она ответила,что он ей деньги все приносил и они строились.Вот такой аргумент!
Я лично не представляю,как всю молодую и немолодую жизнь можно провести с человеком от которого постоянно несет перегаром.
Я ей задала вопрос,почему не развелась,ведь знала,что он не изменится.А она ответила,что он ей деньги все приносил и они строились.Вот такой аргумент!
Я лично не представляю,как всю молодую и немолодую жизнь можно провести с человеком от которого постоянно несет перегаром.
точно,,я б наверное спилась бы в край.......он да работает с 10 до 18,00 когда нужно задерживатся и дольше,да начальство есть у всех и не всегда начальство гладит по голове..ето везде и всегда...Я воспитываю дачку,постоянно бегаю с ней на всякие працедур,по разным клинекам,и еще умудряюсь работать на дому(помогать ему финансово,чтоб вообще в депресию не впал)убирю готовлю кушать,встречаю с работы с улыбкой,и гарячем ужином,а ночью плохо сплю,так как уже в привычку вошло просыпатся на каждам поворотее в кровате дочкиной..иногда хочется напится,но я же почему то понимаю что от этого все мои заботы на утро не изчезнут....
я конено не спорю,наверное есть какой то минус во мне.почему то он не дорожит мной?!нужно было бы сразу рубить его выпивоны,а сейчас наверное поздно((((ребенку 3 года,и вот все эти 3 года я пытаюсь боротся....вт как он хочет так и будет(и всегда мне говарил что я не имею права что либо запрещать.....говарил как ты себе представляеш если я не буду периодически с пацанами на работе пиво пить??....да я согластна что рушить семью не попробывав еще раз наладить ее ,не стоит.были бы сами,шансов бы много не давала.пока неделю не пил...может все таки дошло...но пятницу жду.....Жали что из большой любви к нему, он преврати это цувство в большую обиду на него..я не могу разбить тарелки,шваркнуть по голове сковороткой,создать грандиозный скандал...и самое плохое что я держу в себе этот ком злости(((а когда уже закипаю начинаю плакать,разговаривю с ним что я так долго не смогу,говарит что боьше не буду,а когда все налаживается естественно все становится на место....
так надо напиться раслабиться и махнуть на все рукой пусть муж побегает с дочкой не поспит пока вы расслабляетесь в конце концов за 4 года имеете право расслабиться, чем вы хуже, и не надо говорить что ребенка жалко он же не маньяк и убийца ничего не сделает со своей дочкой, посидит разочек потом еще и еще и не будет у него времени на всякую дурость, а когда человек ограничен от всяких дел домашних то появляеться куча времени дурного....
· змінено
Посилання на повідомлення #643884Привлекайте его к совместным прогулкам с ребенком, покажите как здорово, когда все вместе гуляют, когда полноценная семья, как малышке важно внимание папы, что папа - это защита и опора ВСЕГДА. Только спокойно и с выдержкой.....без криков и скандалов. По-больше вдвоем ходите отдыхайте ....просто в парк, кино, театр, совместные покупки тоже играют роль....не в супермаркет, а на рынок - вымотать его там.....затем сказать : "Спасибо, любимый, ты мне сегодня очень помог" По ласковее с мужчинами...))) Главное терпение и труд - только если Вы действительно хотите сохранить семью. Побольше женской мудрости и всё у вас получится!
Вот прошла пятница((((пришел в пол5 утра,причем звонила каждые полтора часа и слышала "я уже иду домой."..прийдя домой еще и накричал на меня...на кануне у негобыло день рожденья,захотел скромно отметить дома,а на работе просто выставица и пообещал мне не задерживатся...когда я спросила почему так долго,я же неспала ждала тебя,переживала,в ответ услышала"я был в баре и так для меня нормально"и вообще какого ты на меня кричиш я так захотел!!!!!честно залез мой язык в попу....было так обидно что я не разговаривала с ним до сегоднешнего вечера,ходила гуляла с ребенком,поехала к своим родстаенникам,по приходу домой сегодня,увидела стоящий цветок на столе,сказала спасибо...в ответ без извени "это за то что я поздно пришел"я "этого извени,но мало"сказала просто с обиды....в ответ получила "этого больше чем достаточно"И вот до меня дошло какая я тряпка в его ногах......как проучить ума не приложу.....
Провчити???
Ви серйозно думаєте, що Ваша проблема в тому, що Ви не можете вигадати способа провчити чоловіка, який вас ні в грош не ставить?
Ви серйозно думаєте, що Ваша проблема в тому, що Ви не можете вигадати способа провчити чоловіка, який вас ні в грош не ставить?
Знаете вотс одной стороны знаю что ноги вытирает как может,а с другой стороны все надеюсь что есть какойто метод что ли чтоб все это закончить...даю себе отговорки что молодой,я у него первая женщина,еще свободы хочется,а тут я с ребенком,но когда же я забеременнела,я не заставляла женится,даже сказала что если не хочеш то не нужно...К сожалению время идет а изменений нет((((я как наверное очень правельный человек ищу ошибки в себе,но извените я незнаю как к нему подойти и что изменить в себе чтоб он немного зауважал мое мнение...??
Может дура полная ноеще думаю что есть такой способ...
Вы знаете, раз он позволяет себе так себя вести в таком юном возрасте, то представляю что он будет делать когда "выростет".
Способ есть. Полюбить и начать уважать себя! И все ваши проблемы решаться.
· змінено
Посилання на повідомлення #645107І давно це стало ознакою "правильності"?
Як Вас буде поважати чоловік, якщо Ви себе сама не поважаєте?
Як Вас буде поважати чоловік, якщо Ви себе сама не поважаєте?
И мне кажется, что проучивание здесь не уместно. В данной ситуации или ты, или тебя...Автор, простите, но у меня была в жизни ситуация(без детей и замужества), когда человеку было плевать на меня и мои желания. С тех пор прошло два года, и он признаёт, что никогда бы ничего не понял, если бы я не ушла, но , увы, я ушла насовсем. Я Вас ни в коем случае не призываю, у Вас дочь и семья, но люди не меняются , если сами того не захотят.
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.