Да. И то, что отцу об этом пол госпиталя намекает. Моя сестра не дура, но и не заметить вполне могла... Влезать не хочу. Я во многом с вами согласно, но когда это касается моих близких и любимыхлюдей - чувства противоречивые
Как поступить, если, возможно узнали об измене — сторінка 3
· змінено
Посилання на повідомлення #606949+1, может она и видит все, но думает, что это ничего особо не значит серьезного, раз не уходит, а вы сами говорите, что она после декрета второго, может она вообще его сама для себя оправдывает этим, вы же не знаете, что и как между ними двоими (сестрой и ее мужем), да и не должен этого никто знать, а благими намерениями, как говорится, выстлана дорога сами знаете куда........А вы представьте, что обличите его в измене перед ней, а она ее может и знает, но ей стыдно будет перед вами всеми, что она ЗНАЛА и возможно ПРОЩАЛА его, потому что у нее на это куча причин, которые никого кроме их двоих НЕ КАСАЮТСЯ. Я бы не встревала вообще
Я так и подумала
Тяжело все это(((
значит нужно начать с того о чем я выше писала, поговирть с сестрой что б ты сделала если б изменял, и тогда сами поймете намекать или продолжать зятю улыбаться сквозь зубы
Вона ж може правду і не скаже, не всі можуть зізнатися що готові пробачити таке

Я ж написала - я "сонечками" називаю всіх, хто мені симпатичний, незалежно від статі та віку. Ну, хіба що старших за себе так не називаю, бо там ієрархія відносин трохи інша. Можу і "моє сонечко" сказати, і справами поцікавитись. Правда, не в смс-ках (не люблю цю форму спілкування), а по телефону або аською, але ж суть не у формі. І я знаю масу жінок, які спілкуються з чоловіками дуже мило, як наче то їхні найближчі друзі, але то зовсім не означає якоїсь інтимності - це такий стиль спілкування.
Я не стверджую, що у даному випадку зради точно немає, я лише кажу, що базувати свої підозри на таких хитких доказах - це просто смішно. А враховуючи поняття презумпції невинності, ще й негарно, - бо отруюють сімейні відносини. Ще й розказати сестрі, правильно, щоб вона мала, окрім турбот про дітей, ще й проблему думати про підозри ці щодо її чоловіка...
Як би там не було, але зрада - це не зовнішній фактор. Це внутрішні відчуття, і жінки прекрасно відчувають хоча б на підсвідомості, що тут щось не те. Бо зміниться ставлення чоловіка до неї, і так далі. А якщо й до того теплих відносин не було (тобто цих змін і не буде, бо й до того сімейних стосунків не було по суті), то чим допоможе інформація про ймовірну зраду? Аж нічим...
Я навіть з власного життя приклад наведу. Якось під час святкування якогось, у компанії чоловік моєї подруги мені проговорився фактично у зраді (нетверезий був вже, і почав хизуватися своїми "подвигами", не подумавши, перед ким він це робить). Я нічого подрузі не сказала, а через рік вони розлучилися. Тобто, розібралися зі своїми стосунками самі. А якби я сказала, що б це дало? Лише посварилися б з нею, бо вона тоді ще явно не була готова до розірвання відносин з чоловіком (хоча вже такі прохолодненькі вони у них були), зате я в її очах була б причиною того розриву. Тобто, ні їй би не допомогла, ні чогось іншого хорошого б не зробила.
І ще один приклад - у мене є знайомий, про походеньки якого знає хіба не кожен другий його знайомий. І жінка його теж знає, без сумнівів, бо вона жінка не дурна, і досить спостережлива, плюс було багато дуже яскравих фактів. І нічого, живуть разом уже досить довго, діти вже й дорослі. Чоловік періодично так йде "в загул" на тиждень або на місяць під прикриттям чи то дачі, чи то якихось поїздок (тобто взагалі вдома не з'являється), всі роблять вигляд, наче все нормально, через деякий час він, трохи поскубаний та розчарований, вертається додому, і знову все як було, і знову радісно їздять/ходять всюди вдвох, і мило спілкуються. Схоже, обох це влаштовує. Скажімо, я б особисто так би не витримала, але ж то я - а то інші люди.
Так що єдиною нормальною порадою є все-таки порада не лізти у чужі стосунки взагалі.
та так же ж
Особисто для себе я цього ніколи не прийму. Я маю повагу для себе. І якщо чоловік зрадив, то причина тільки в ньому. Може я і буду чепуритися краще, але вже не для нього!
Придивитися до сестри, як вона себе поводить. Поговорити завуальовано на цю тему. А потім вирішувати...
Особисто я не прийняла би, якщо факт зради все ж таки був (чи періодично буває), про це здогадувались мої найближчі родичі і мені нічого не сказали. Що з цим робити, я вирішу сама, пробачати, чи проганяти. І не звинувачувала би того, хто розповів мені.
Виявлю, що нічого не було - то й добре. Виялю, що зрадив - подякую, що відкрили очі.
полностью согласна!!!
не понимаю ,что значит оставить без отца??? он может перестать быть мужем сестры, а отцом своих детей останется.
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.