Как поступить, если, возможно узнали об измене — сторінка 17

Я соглашусь с Алей...у меня тоже глаза и брови не приходят в нормальное состояние))
У нас в семье есть женатый друг, который может обнять меня со словами "как я Машеньку люблю". И никто в этом ничего не видит аморального - ни мой муж, ни его жена. Мне жалко людей и непонятно почему нельзя выражать эмоций??? Не только к мужу, а и к другим - чужим, но очень близким людям. Любовь не ограничивается только муж-жена, дети-родители.
Моё мнение, что ревность появляется от нелюбви к себе, а не от страха кого-то потерять. Раз боишься остаться одна - значит не самодостаточная личность.
А ещё расскажу пару ужасов из своей семьи....
Муж когда работал на такси - у него были постоянные клиентки....проститутки. И меня это никоим образом не колыхало....Наверное, либо я его не люблю, либо он скоро уйдёт от меня....к ним...с пеньками вместо зубов и паклей вместо волос ...хахаха А расплату он у этих "тёток"(100%) брал натурой. Ведь если муж пол месяца по ночам не появляется дома, то он никак не может денег заработать, а только левачит)))

Ну и ближе к теме)) Недавно к нам на временное жительство переехала одна девушка. Сначала это была подруга мужа, а с течением лет она стала моей подругой в большей степени. Мне 25, ей 22. Так вот, уехала я отдыхать в Киев и оставила их вместе жить! В одной комнате!!! Блин, вот теперь сижу и мучаюсь...а было у них что-то или нет прям спать не могу. А кто ж правду скажет-то...остаётся только гадать и ревновать.... А мне тем временем названивали родители (так как мы жили на тот момент ещё и с папой моим, который всё докладывал маме). Как это они вместе дома пиво пьют...А почему они разговаривают до полуночи (не, ну да, чё они болтают-то...трахаться ж надо. Она ж моложе)))....Это к тому, что как мне приятно было, когда родители звонили и мне всё рассказывали-пересказывали. Выдвигали свои подозрения. И постоянно они подозревают, что частая работа по ночам брак до добра не доводит... Как не родная я им, со своими представлениями о верности мужа)) Ведь всякое в жизни бывает....

везет Вам, видели проституток живьем )))

ага, велико везение))) Я даже в кафе ходила с ними))) Ну не только с ними. Мы с мужем и его товарищ с этой дамочкой)) До сих пор не могу понять, что симпатичного молодого человека подвигло ВСТРЕЧАТЬСЯ!!! с проституткой. Род её деятельности он знал....

Ага, отак живеш собі в ідеальному світі з наївною вірою в щире кохання, і не знаєш, які збочення можуть бути.

Мені чомусь асоціація прийшла з іншою темою: як дітям у школі розказують про насильство в сім'ї. Отак живе собі дитина в нормальній родині, а їй опачки - і в школі починають розказувати, що деякі татки можуть те і се нехороше з доньками (і синами теж) робити, тож, дітки, будьте в курсі, про всяк випадок... І приходить дитина додому з великими очима, і вже починає на татка з підозрами дивитися: а чого це ти, татку, з поцілунками лізеш, га? Може, ти теж збоченець?

Чорт зна що... Це ж що повинно у голові творитися, щоб кожну ситуацію обов'язково трактувати з негативної точки зору? Як же повинно бути викривлена свідомість, щоб взагалі допускати ймовірність якоїсь гадості від своєї найближчої у світі людини? Не можна чоловіка наодинці залишати з особами жіночої статі (бо ж обов'язково у гречку стрибне), не можна обіймати чужих чоловіків (бо ж наміри обов'язково відбити чоловіка у законної дружини), не можна запізнюватися додому і тим паче вдома не ночувати (бо ж відомо, у кого ночує насправді) і так далі, і тому подібне...

Колись давно у Європі вважалося, якщо дівчина хоча б хвилин 10 побуде наодинці з представником чоловічої статі, - то все, вона вже не невинна, і ніхто її заміж не візьме... Ми що, так у ту Європу йдемо? Може, згадати наші слов'янські традиції - коли могли й у одному ліжку спати (іменно спати), і ніхто не підозрював, що вони обов'язково там щось у тому ліжку робили недопустиме? Мені ближче все-таки цей підхід, коли довіряєш близькій людині, а не надіваєш на неї пояс вірності, а ключика з собою...

Да просто жууууть на свете твориться, а вы не в курсе..ах!

А до якого лагеря мені примкнути?
Ми з чоловіком зараз (і вже не вперше) живемо на два міста і бачимось раз на два чи три тижні. І ніхто не сходить зрозуму, як там проводиться вільний час)))
Я не проти його обіймів з моїми подругами, я можу обійматись з кумом)))
В нас з довірою, особистим простором все гаразд.
Але якщо прийде така, як Йож, наприклад, який начхати на мої думки стосовно її обіймів... то я буду до неї не дуже добра.
Я не довіряю не своєму чоловікові, а стороннім жінкам! Які можуть мати як невинні так і досить погані наміри. Я ж думки читати не вмію)))

Слухайте, переставайте вже. Одна недалека собі щось надумала і мене записала кудись, а Ви за нею. Я чітко розписала, у яких випадках я дозволяю собі обіймати чужих чоловіків, тож не треба собі додумувати те, чого немає. Це Ваші особисті фантазії, і Ваші особисті таракани в голові, так що не треба тут створювати компанію по зацьковуванню мене особисто. Особливо враховуючи, що мої погляди розділяють багато форумчанок.

Сумерки, примыкай к потенциально брошенным женщинам))) Жить на 2 города и не видеть чем  та м вторая половина занимается - скоро одна останешься.

Мне кажется, что вы Йожа недопонимаете)) Она же не ко всем на шею вешается с криками "СОЛНЦЕ МОЁ!!!" Судя по форуму, то она достаточно избирательна. И если такая женщина появится, именно такая как Йож, а не простигосподи какая-то, то значит она строила какие-то дружеские, приятельские отношения с мужчиной. Ну и потом я думаю, что есть разница с какой интонацией и подтекстом сказаны такие слова.

Слухайте і ви)
Ви написали

якщо чоловікові це подобається, то я буду його обіймати тощо незалежно від того, подобається це його дружині чи ні. Бо чоловік не є власністю дружини, є дорослою особистістю, який здатен сам вирішити, сприймає він такий стиль спілкування чи ні. А свої взаємини з дружиною він повинен вирішувати повністю сам, а не я за нього. Якщо він вирішить, що не хоче такого спілкування, в тому числі, наприклад, щоб не тривожити дружину, - та без проблем, хай лише скаже чи натякне якось (хоча б холодністю зі своєї сторони, цього більш ніж достатньо), я не збираюся до нього лізти! Але якщо чоловік позитивно сприймає таке спілкування, і мені воно теж подобається, то з якої радості я повинна це припиняти, бо його дружині це неприємно? Хіба що попрошу того чоловіка, щоб він взявся за розум та розібрався нарешті так, щоб не було конфліктів.

і з цього я зробила свої висновки. Жінки якім пофіг на мою думку стосовно їхної поведінки відносно мого чоловіка подобатись мені не будуть. Ви чітко розписали свої погляди і я чітко розписала свої. Ми з вами не купюри по сто баксів, щоб подобатись один одному)))
І якщо у мене свої таракани, то і у вас теж свої, які геть не зрозуміли іншій половині форуму.

Дякую. Нарешті хоч хтось нормально мене зрозумів (хоча я начебто дуже детально розписувала - не знаю, як там можна було по-іншому зрозуміти).

Я з тобою повністю згодна! і про інтонацвю, і про інше))
Є різниця. Але ж є різниця між "мені не подобаються, коли з чоловіком сюсюкаються інші жінки" та "я ставлюся до чоловіка, як до сумочки".

Я не збираюся Вам подобатися. Але ображати мене, отак презирливо натякаючи на щось, Вам ніхто не дозволяв.
І ще - якщо Ваш чоловік, наприклад, буде обійматися з кимось, хоча Вам буде неприємно - це жінка та винна буде, чи все-таки Ваш чоловік? Чи я повинна попередньо брати письмовий дозвіл у дружини, навіть якщо чоловік позитивно сприймає такий стиль спілкування? Подумайте над цим.

Я ні на що не натякаю, я виказую власну думку на ваші слова - я нічого не добавляла, не додумувала і вас ніякими образливими словами не називала.
Ви ж можете робити висновки, що якщо хтось ревнує, то тавиться до людини як до шкафу чи сумочки?

І до другої частини.. Винним не буде ніхто. І мій чоловік не буде робити те, що мені не приємно.

Я вот тоже так думаю.
Если у моего мужа появится такая женщина, то она не за один день нарисуется. Либо он её давно знал до меня и мы уже знакомы, либо он строил какие-то отношения с ней и при этом рассказывал мне об этом. Если не рассказывал, то надо думать что не так и как менять своё поведение, чтоб быть в курсе всех событий))

Ну значит и женщина такая не появится, которая будет с ним обниматься - он же не будет делать то, что тебе не нравится)

Вот и мир во всём мире

Тоді в чому проблема? Я ж чітко написала: якщо чоловікові не подобається, я не збираюся до нього лізти. Все, конфлікту немає! Я весь час наголошую на тому, що головну роль у всіх таких ситуаціях відіграє саме чоловік: він може переконати дружину, що немає приводу для ревнощів, або ж він може попросити своїх знайомих жінок, щоб спілкуватися по-іншому (чи й взагалі не спілкуватися), - варіантів вирішення може бути багато, але з цим конфліктом повинен розбиратися саме чоловік! А не так, що дружина  нахмурила брови, і всі інші жінки тільки пирскнули подалі від коханого чоловіка, бо зась!

Ще уточню (бо в мене вже теж волосся дибки від того образу, в який мене так радісно запихують): я взагалі не лізу до незнайомих і навіть малознайомих чоловіків (і не тільки чоловіків), цей шлях по зближенню може бути досить довгим, і далеко не кожен викликає у мене бажання взагалі не те що обійматися, а навіть взагалі підходити ближче. Я навіть не знаю, з якого дива на мене почали вішати всіх собак, - чи то мені пора вчитися ще точніше висловлюватися, чи то іншій стороні пора задуматися про своє сприйняття світу...