· змінено
Посилання на повідомлення #737518Цитата: Sunny-mammy 07 Август 2013 16:02
Басня Сергея Михалкова
А сало… русское едят!
п.с. Є у мене одна версія, чому сало саме український продукт))))
Милые и смешные стихи — сторінка 10
Мелисента · VIP25 791 перегляд222 відповіді
Например, тебя раздели
И намыливать хотят,
Погоди, не вырывайся,
Не пытайся улизнуть.
Подставляй живот и ноги,
Пусть намылят до ушей.
Чем намыленнее станешь,
Тем быстрее ускользнешь.
Григорий Остер
И намыливать хотят,
Погоди, не вырывайся,
Не пытайся улизнуть.
Подставляй живот и ноги,
Пусть намылят до ушей.
Чем намыленнее станешь,
Тем быстрее ускользнешь.
Григорий Остер
Если вы сперва решили,
Что воспитывать ребенка
Будет вам довольно просто
И вы справитесь легко,
То как только вам в роддоме
ВрУчат маленькое чудо,
Воспитание начнётся,
Но займётесь им не вы
Ваш малыш за две минуты
Вам покажет кто здесь главный
И кого беспрекословно
Будет слушать вся семья.
Вот, допустим, вы решили,
Что режим вам очень нужен:
Кушать, спать, гулять,купаться,
Важно строго по часам.
Что ж, возможно вы счастливчик,
И ваш маленький бутузик
Будет даже пИсать - какать
Важно глядя на часы.
Если нет – задорным криком,
В пять часов, примерно, утром
Сообщит он вам, что нужно
Поменять вам свой режим.
Как немного подрастёте
То начнёте кушать кашки,
Фрукты, овощи и мяско
В общем, типа взрослый корм.
Тут опять же вы – счастливчик,
Если ваш малыш спокойно
Будет кушать эту пищу,
И при этом не придётся
Вам стоять на голове.
Если нет – не унывайте:
Разучите сотню песен,
Номер цирковой освойте,
Может сжалится над мамой
И чего-нибудь поест
Много разных и чудесных
Вы игрух не покупайте,
Лучше малышу отдайте
Ноутбук и телефон,
Папин ящик с инструментом,
Пульты, музыкальный центр,
На худой конец сгодится
Видеомагнитофон.
Очень также интересно
Поиграться с унитазом
Посмотреть как исчезает
То, что брошено туда.
В общем скучно вам не будет,
Даже и не сомневайтесь
Ну а если всё же станет,
Можно взять, ещё родить!!!
Что воспитывать ребенка
Будет вам довольно просто
И вы справитесь легко,
То как только вам в роддоме
ВрУчат маленькое чудо,
Воспитание начнётся,
Но займётесь им не вы
Ваш малыш за две минуты
Вам покажет кто здесь главный
И кого беспрекословно
Будет слушать вся семья.
Вот, допустим, вы решили,
Что режим вам очень нужен:
Кушать, спать, гулять,купаться,
Важно строго по часам.
Что ж, возможно вы счастливчик,
И ваш маленький бутузик
Будет даже пИсать - какать
Важно глядя на часы.
Если нет – задорным криком,
В пять часов, примерно, утром
Сообщит он вам, что нужно
Поменять вам свой режим.
Как немного подрастёте
То начнёте кушать кашки,
Фрукты, овощи и мяско
В общем, типа взрослый корм.
Тут опять же вы – счастливчик,
Если ваш малыш спокойно
Будет кушать эту пищу,
И при этом не придётся
Вам стоять на голове.
Если нет – не унывайте:
Разучите сотню песен,
Номер цирковой освойте,
Может сжалится над мамой
И чего-нибудь поест
Много разных и чудесных
Вы игрух не покупайте,
Лучше малышу отдайте
Ноутбук и телефон,
Папин ящик с инструментом,
Пульты, музыкальный центр,
На худой конец сгодится
Видеомагнитофон.
Очень также интересно
Поиграться с унитазом
Посмотреть как исчезает
То, что брошено туда.
В общем скучно вам не будет,
Даже и не сомневайтесь
Ну а если всё же станет,
Можно взять, ещё родить!!!
Цитата: elena132 09 Сентябрь 2013 09:31
п.с. Є у мене одна версія, чому сало саме український продукт))))
что-то я пропустила этот Ваш пост) интересна мне версия))
Цитата: Sunny-mammy 17 Октябрь 2013 21:32Україна межувала з Диким полем, звідкіля набігали татари і угоняли скотину. А татари ж мусульмане, свинину не їдять, тому почали хохли вирощувати саме свиней. Татари теж не дурні, угоняли свиней теж, а потім продавали хохлам назад. Хохлам їсти ж хотілося. Тоді хохли посадили свиней на спеціальну дієту, обмежили їм рух і шляхом селекції вивели породу на маленьких ніжках, щоб татарам важко, просто неможливо було гнати свиней, принаймі швидко. Свині лежали в калюжах і рохкали. І обростали салом замість м"яса.что-то я пропустила этот Ваш пост) интересна мне версия))
Цитата: elena132 17 Октябрь 2013 21:56Україна межувала з Диким полем, звідкіля набігали татари і угоняли скотину. А татари ж мусульмане, свинину не їдять, тому почали хохли вирощувати саме свиней. Татари теж не дурні, угоняли свиней теж, а потім продавали хохлам назад. Хохлам їсти ж хотілося. Тоді хохли посадили свиней на спеціальну дієту, обмежили їм рух і шляхом селекції вивели породу на маленьких ніжках, щоб татарам важко, просто неможливо було гнати свиней, принаймі швидко. Свині лежали в калюжах і рохкали. І обростали салом замість м"яса.
интересно....
Судьба у женщин не легка, двум парадоксам нет ответа:
То нету в жизни мужика, то есть мужик, но жизни нету!
Мужская логика проста и показательна, И не стесняясь дураком прослыть, Поэт сказал, что для мужчин желательно, Как можно меньше женщину любить...
А я с высот не поэтичной лирики И без налета умственных глубин Скажу:
Чем меньше женщину вы любите, Тем больше у нее других мужчин.
Цифровые стихи
Пушкин
17 30 48
140 10 01
126 138
140 3 501
Маяковский
2 46 38 1
116 14 20!
15 14 21
14 0 17
Есенин
14 126 14
132 17 43.
16 42... 511
704 83.
170! 16 39
514 700 142
612 349
17 114 02
Моя жена - очарованье! Господь, спасибо за жену.
Она - небесное созданье, как говорили в старину.
Она добра, нежна, красива, ей все решительно идет!
Попробуй я сказать иное - она... мне голову свернет!
Палач не знает отдыха,
Но все же, черт возьми,
Работа-то на воздухе!
Работа-то с людьми!
Мне нравится сидеть с тобой,
Часов не наблюдая стрелки,
Люблю я каждый волос твой...
Но только... не в своей тарелке!
Приметы есть хорошие, а есть и не совсем.
Вот самая ужасная, рассказываю всем:
Тринадцатого, в пятницу, кот чёрный, словно смоль,
Пустым ведром бьёт зеркало и рассыпает соль...
Подружка, не гонись за должностями,
Мужчины правят миром, но не нами.
Гордись собой, ведь есть на то причина:
Мужчина правит миром, ты - мужчиной!...
Шкіромий (Мойдодыр по - украински)
Простирадло - утікало,
І білизна - хай їй грець,
І матрасик, мов карасик,
Від мене забрався геть.
Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.
Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.
недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть.
Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?
Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак,
Шкутильгає водомийник
І до мене мовить так:
Ти гидкеє, ти бруднеє,
Неохайне поросятко,
Ти брудніш за сміттєзбірник,
У люстерко подивись!
У тебе вапно на оці,
У тебе г... на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!
Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята,
І шпачки, і пацючки.
Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився,
Тож забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.
Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.
І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою,
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!
Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"
Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля,
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:
"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Чисто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь".
Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить.
Ось вовтузить, мов шибало
І волає, і ганьбить.
Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок,
І вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.
Я до Бабиного Яру,
Навпростець я повз кошару,
А вони - чезез мури,
Як підступи ї щури.
Тут назустріч мій коханий,
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап,
І мочалку, наче галку,
Він щелепами цап-цап!
А затим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой", - він
мовляв,
"Да лицо своё умой", - він
мовляв,
"А не то как налечу", - він
мовляв,
"Растопчу и проглочу", - він мовляв.
Я по вулицях борснувся
підтюпцем,
Втік до водомийника кінець
кінцем.
Милом мивсь, цеберком грюкав,
Як ударник п'ятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.
Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух,
А за ним цукерок купа:
"З'їж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:
"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені люб'язний,
Тож нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"
Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!
Хай живе рушниченько
пухкенький
і мило духмяне, мов ненька,
і кістковий гребінь,
і голярський камінь!
Тож мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилім Тикичу,
що в Кам. Броді,
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!
Переклад з рос. Олександра Тарасенка
Простирадло - утікало,
І білизна - хай їй грець,
І матрасик, мов карасик,
Від мене забрався геть.
Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.
Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.
недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть.
Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?
Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак,
Шкутильгає водомийник
І до мене мовить так:
Ти гидкеє, ти бруднеє,
Неохайне поросятко,
Ти брудніш за сміттєзбірник,
У люстерко подивись!
У тебе вапно на оці,
У тебе г... на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!
Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята,
І шпачки, і пацючки.
Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився,
Тож забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.
Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.
І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою,
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!
Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"
Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля,
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:
"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Чисто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь".
Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить.
Ось вовтузить, мов шибало
І волає, і ганьбить.
Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок,
І вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.
Я до Бабиного Яру,
Навпростець я повз кошару,
А вони - чезез мури,
Як підступи ї щури.
Тут назустріч мій коханий,
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап,
І мочалку, наче галку,
Він щелепами цап-цап!
А затим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой", - він
мовляв,
"Да лицо своё умой", - він
мовляв,
"А не то как налечу", - він
мовляв,
"Растопчу и проглочу", - він мовляв.
Я по вулицях борснувся
підтюпцем,
Втік до водомийника кінець
кінцем.
Милом мивсь, цеберком грюкав,
Як ударник п'ятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.
Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух,
А за ним цукерок купа:
"З'їж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:
"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені люб'язний,
Тож нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"
Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!
Хай живе рушниченько
пухкенький
і мило духмяне, мов ненька,
і кістковий гребінь,
і голярський камінь!
Тож мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилім Тикичу,
що в Кам. Броді,
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!
Переклад з рос. Олександра Тарасенка
Цитата: fosters_girl 19 Октябрь 2013 14:59поразительно!Цифровые стихи Пушкин 17 30 48 140 10 01 126 138 140 3 501 Маяковский 2 46 38 1 116 14 20! 15 14 21 14 0 17 Есенин 14 126 14 132 17 43. 16 42... 511 704 83. 170! 16 39 514 700 142 612 349 17 114 02
Цитата: fosters_girl 19 Октябрь 2013 14:56Душа у женщины легка, но все же склонна к укоризнеСудьба у женщин не легка, двум парадоксам нет ответа: То нету в жизни мужика, то есть мужик, но жизни нету!
То нету в жизни мужика, то есть мужик, но нету жизни
))
· змінено
Посилання на повідомлення #765147Мне сейчас не звонЯт, а звОнят,
Сахар в чай не кладут, а лОжат.
Винни стал наркоманом Вонни,
говорящим без гласных.
Боже.
Щеголяют в осенних пОльтах,
спорят, чье из них красивЕе.
Я пульнула бы из брандспойта,
да достать его не сумею.
На метрЕ ко мне приезжают
и в кинЕ целоваться хочут.
Пацаны не совсем въезжают,
что заклеить бы рты им скотчем.
Интересно, им плОтят много
в котелок, что почти не варит?
Я пожертвовала бы хотдогом
и купила бы им словарик.
Пьют они дорогое кофе,
я по жизни люблю дешёвый
и мужчину, которому пофиг
на сердечко мое большое.
Он сводил бы меня в кино,
и ходит в черном пальто,
и ездит на метро, только я все ною,
потому что мы с ним не вместе.
Не звонИт он на мой мобильный,
на который десятки звОнят.
Я с улыбкой ношусь дебильной,
если он обо мне вдруг вспомнит,
А забуде- пойду по следам же
дорогого Кобейна Курта.
Застрелюсь, или лучше даже:
отравлюсь питьевым йогУртом!
· змінено
Посилання на повідомлення #765162Цитата: Sunny-mammy 28 Октябрь 2013 15:05неосвіченість задовбала?.
прочитала і згадала Євтушенка. І ви згалайте, вірш не смішний, просто гарний
"СО МНОЮ ВОТ ЧТО ПРОИСХОДИТ"
Со мною вот что происходит:
Ко мне мой старый друг не ходит,
А ходят в праздной суете
Разнообразные не те.
И он не с теми ходит где-то,
И тоже понимает это,
И наш раздор необъясним,
Мы оба мучаемся с ним.
Со мною вот что происходит:
Совсем не та ко мне приходит,
Мне руки на плечи кладет,
И у другой меня крадет.
А той, скажите, бога ради,
Кому на плечи руки класть?
Та, у которой я украден,
В отместку тоже станет красть.
Не сразу этим же ответит,
А будет жить с собой в борьбе
И неосознанно наметит
Кого-то дальнего себе.
О, сколько нервных и ненужных связей,
Дружб ненужных, во мне уже осатаненность,
О, кто-нибудь, приди, нарушь
Чужих людей соединенность
И разобщенность близких душ.
Со мною вот что происходит:
Ко мне мой старый друг не ходит,
А ходят в праздной суете
Разнообразные не те.
Со мною вот что происходит,
Со мною вот что происходит...
Цитата: Вера1690 28 Октябрь 2013 15:20неосвіченість задовбала?
прочитала і згадала Євтушенка. І ви згалайте, вірш не смішний, просто гарний
"СО МНОЮ ВОТ ЧТО ПРОИСХОДИТ" Со мною вот что происходит: Ко мне мой старый друг не ходит, А ходят в праздной суете Разнообразные не те. И он не с теми ходит где-то, И тоже понимает это, И наш раздор необъясним, Мы оба мучаемся с ним. Со мною вот что происходит: Совсем недавно ко мне приходит, Мне руки на плечи кладет, И у другой меня крадет. А той, скажите, бога ради, Кому на плечи руки класть? Та, у которой я украден, В отместку тоже станет красть. Не сразу этим же ответит, А будет жить с собой в борьбе И неосознанно наметит Кого-то дальнего себе. О, сколько нервных и ненужных связей, Дружб ненужных, во мне уже осатаненность, О, кто-нибудь, приди, нарушь Чужих людей соединенность И разобщенность близких душ. Со мною вот что происходит: Ко мне мой старый друг не ходит, А ходят в праздной суете Разнообразные не те. Со мною вот что происходит, Со мною вот что происходит...
Как уст румяных без улыбки,
Без грамматической ошибки
Я русской речи не люблю.
( А. Пушкин)
угу, задолбала. я сама не без греха, но не настолько же.
Ваша відповідь
Увійдіть, щоб відповістиГостьових повідомлень на форумі немає — реєстрація займає хвилину.