Вагітна у 16 — сторінка 3

А що ми ще можемо зробити, крім виховувати власних дочок з надією, що та ймовірність помилки пройде мимо? Ото лише знижуємо цю ймовірність, а там життя покаже... У моїх дівчат саме той вік і починається, якраз старшій ті самі 13 років. Наче й розуміють все, бо ми й пояснювали вже детально, і розтлумачували, і стараємося бути в курсі їх справ, але ж оточення таке, що хтозна... Якщо у більшості ровесниць, як вище писали, бути дівою у 13-14 років вважається приводом для глузування, то про що ми говоримо??? Можуть розуміти-розуміти, але ж у підлітків дуже велику роль грає схвалення референтної групи, тож ніякої гарантії, що вистачить сили волі протистояти тиску оточення. Так і живемо...

сразу вспоминается фраза "берегите мамы дочек - у меня растет сыночек". и применять ее только к настоящему времени лично я не могу, мне 30 лет но еще со времен юности мне моя мама и бабушка твердили о том, что ребенок  это скорее женская "проблема"...да и в мое время были матери -одиночки  и матери -несовершеннолетние.просто их было меньше и это не так мусировалось средствами массовой информации...но это было, есть и будет....к сожалению...понять боль матери может только мать у которой есть дочь...я каждый раз себе говорю -не смотри передачу, но смотрю, потому что хочу понять где родители совершили ошибку , что бы не повторить этого...   

Да, мы действительно недавно поднимали эту тему.

И был такой вопрос к мамам мальчиков: а что бы вы сделали, если к вам пришел сын и сказал, что девочка, с которой он недавно познакомился - беременна. О любви речи нет (с двух сторон).

что делать?


п.с. передачу не смотрела..

нести ответственность однозначно. поздно пить боржоми как говорится.... все зависит от возраста "мальчика"-если уже более-менее самостоятельный-значит материально будет помогать сам, а если еще сам дите-придется родителям (т е нам, надеюсь конечно , что этого не случится)

Собрала бы обе стороны, включая обоих накосячивших младших, и родителей, и стали бы обсуждать, что делать.

т.е.материальная поддержка, так?

Да, по совести, так должно быть. В случае, если решают оставить ребенка.

однозначно.
и участие в жизни ребенка обязательно

А хіба тут можуть бути варіанти?
Якщо про любов мова не йде, то й бази для створення сім'ї немає, так що сенсу одружуватися теж немає. Але обов'язок батька дбати про свою дитину ніхто не відміняв, і не має значення, планував він ту дитину чи навіть гадки не мав, що від "цього" діти бувають. Так що вперед відповідати за свої вчинки, як мінімум на рівні матеріальної допомоги, хоча це дійсно мінімум. Яку-не-яку роль батька теж бажано б виконувати.
Ну а якщо той батько і сам ще дитина, що знову ж таки очевидно, що за його вчинки зараз несуть відповідальність і його батьки, і повинні самі прийняти участь у виправленні його помилок.
Чесно кажучи, навіть не знаю, що тут ще можна обговорювати.
Хіба що моральне обличчя батьків хлопця, які плювати хотіли і на вагітну дівчину, і на все решта, аби лише свого коханого синочка вигородити... Ну та знову ж таки, що тут обговорювати, і так все ясно з тією мораллю...

Що значит "решают"???
Це строго рішення лише самої юної мами, а ніхто інший не має жодного права навіть натякати на позбавлення від дитини. Більше того, якщо хоч крапля совісті є, мусять вговорити дівчину залишити дитину, якщо перший порив у неї таки зробити аборт. Бо зараз це буде такий порив чисто по малолітній дурості та від страху, а потім ой як аукнеться той перший аборт, та ще й у підлітковому віці... Це я ще не кажу про ненароджену дитинку, яка взагалі ні в чому не винна...

Это решение совместное молодых. Можно приводить доводы, можно поддерживать, можно объяснять последствие. Но решение окончательное должна принять девушка совместно со своим молодым человеком. Чтобы потом не говорилось, "А вы меня уговорили, а вот вы настояли и т.д.  и т.п.

Мне кстати вспомнилось в тему.., месяц назад смотрела российскую битву экстрасенсов. там показывали девочку, которая забеременела в 11лет, хлопец был совершеннолетний. она родила, ей где то 18сейчас, дочке около 6. они до сих пор с парнем этим вместе, расписались. сейчас она второй раз беременна. так что и так бывает

Я теж передачу не дивилася.

Але по темі
Багато років тому я завагатніла (дуже пристойна сім"я), коли мені і майбутньому чоловікові ще не було 17ти. І це ще був Радянський Союз, коли на такі випадки дивилися більш жорстко. Питання про аборт чи не женитися не стояло. Поженилися, народили сина, який вже виріс. Через багато років розлучилися, але не з причини раннього шлюбу як пророчили оточуючі. Тоді ця ситуація, звичайно, приголомшила не тільки нас, але ще більше батьків. Ми дійсно були молоді-зелені-закохані та сповнені ентузіазму. І тепер, оглядаючись, я розумію, що все в мене було добре і я рада, що сталося так як сталося. Але, і до другої дитини і вже в порівнянні з другою дитиною, я бачу купу мінусів, я розумію, що мені просто пощастило, я вийшла заміж за коханням і за нормального чоловіка, якого я поважаю дотепер. Тому нікому не раджу вагітніти раніше 20ти.

Далі. З сином в мене такої ситуації, на щастя, не трапилось. Але коли він почав зустрічатися з дівчатами, я обговорювала питання контрацепції. І з точки зору захворювань теж. Лякала так би мовити. І казала - завагітніє дівчина - будеш одружуватись. Але насправді я не настільки категорично налаштована. Якби він сказав в такій ситуації, що то був дворазовий секс, і вони терпіти не можуть одне одного, я б не наполягалала б, бо все одно з цього нічого хорошого не вийшло б. Залишалось лише підтримувати нормальні стосунки, допомагати матеріально та фізично.
Тепер, вже маючи дочку, я розумію, що так вже природою закладено, що це таки жіночі проблеми, якщо самець збіжить. Проблема навчити вибрати спочатку достойного, а вже потім з ним вкладатися.

А щодо законів природи, то жінка може зробити аборт, не питаючи чоловіка, який мріє про дитину. Такі випадки бувають нерідко. А чоловік не хоче, жінка народжує на свій розсуд, то чому вона вимагає відповідальності? Але це вже інша, філософська тема про дорослих жінок, а не про недосвідчених дівчат.

Ніяких "сумісно". Так як наслідки як народження дитини, так і аборту - дуже серйозні для жінки, і практично ніякі для чоловіка, то це рішення має бути строго жінки. А чоловік мусить прийняти рішення жінки, яким би воно не було. І муситиме турбуватися дитину, навіть якщо він був категорично проти її народження. Всі його белькотання про хотів-не хотів закінчилися тоді, коли він зайнявся з дівчиною сексом.

elena132, щодо "А чоловік не хоче, жінка народжує на свій розсуд, то чому вона вимагає відповідальності?" - саме тому, що чоловік самим фактом заняття з нею сексом вже підписався під тою відповідальністю. Саме тоді він погодився на те, то в нього можуть бути діти, і він готовий нести за них відповідальність. Я не розумію, що це за підхід, коли хтось хоче вже мати дорослі відносини у фізичному плані, але не готовий морально до можливих наслідків. Тільки не треба мені розказувати про контрацепцію, це аж ніяк не гарантія, і аж ніяк не виправдання, мовляв, я тут не хотів, я тут і презервативи у три шари, і взагалі, а воно саме... Чітка строга залежність - маєш секс - маєш ймовірність дитини, а отже, будь готовий нести відповідальність. Це стосується і дівчат, і хлопців.

читаю посты и думаю...вот мы тут  все женщины , высказываемся по поводу того,  кто кому что должен??? а что думают по этому поводу мужчины и юноши??? каково их мнение по этому вопросу??? они так же как и мы (женщины рожавшие или в будущем родившие) считаем что секс  обязывает их к ответственности???? 

так уж получилось, что я активно общаюсь в двух сообществах-мамы до 18 и одинокие мамы.Хочу сказать, что ответственность отцов в любом возрасте оставляет желать лучшего. И самое удивительное-родители этих отцов, новоиспеченные бабушки и дедушки - в большинстве случаев они просто делают вид, что не знают о внуках. не здороваются даже. Потому что в обществе негласно принято-девушка нагуляла,пусть расхлебывает, а парень молодец, пусть гуляет. и он гуляет. потому что даже мама с папой его в этом поддерживают.Как бы я отреагировала,если бы моя дочь отказалась от ребенка? это была бы трагедия и мне наверное было бы очень тяжело потом общаться со своим ребенком. и общество осуждает мать,которая бросила ребенка. а отца-нет. это в порядке вещей