Вибір освіти нашим дітям після школи — сторінка 2

На дошкільну освіту, яка нас цікавить, треба саме математику, в усі педвузи. Українська, біологія, історія і математика, я спеціально дізнавалася. Не знаю, чому раптом математика (я сама здивувалась), але ось так. А ті напрямки педагогічні, які без математики (філологія тощо), дочку геть не цікавлять, душа не лежить до того, тож і сенсу немає.

Там біологія з історією якось в купі, тільки я не зрозуміла - чи то на вибір, чи то вирішується якось окремо. А математика однозначно.

За законом обмежень за віком немає взагалі.
Є лише таке обмеження, що право на безкоштовне отримання освіти мають лише громадяни, які отримують такий рівень (середньо-спеціальний, чи відповідно вищий) вперше. А далі тільки на платній основі.

Правда, хтозна, а чи не встановить раптом якийсь заклад свої правила, хоча я і не впевнена, що то буде законно.

А в Миколаєві є медучилище, я так зрозуміла?
Дійсно, чом би й ні?

Мені здається, тут вибір має залежати від здібностей дитини в першу чергу. 
Ось, наприклад, якщо людина хоче йти працювати вихователем, то який їй сенс отримувати вищу освіту. Вища освіта з дошкільного виховання потрібна в першу чергу методистам та завідувачам дитсадків. Якщо ж мова йде про бажання саме працювати вихователем, то простіше піти після 9-го класу і років до 19-20 вже вийти на роботу. Тим паче, що вихователь це така робота, де досвід дуже важливий. Або медсестри. Якщо людина не буде лікарем, але хоче бути медсестрою, то нащо їй витрачати додаткові два роки в школі.Те саме стосується робочих спеціальностей. 
Я дуже ціную вищу освіту і роки в універі, на стаціонарі були для мене дуже щасливим часом, який я завжди буду згадувати з особливою теплотою.  На жаль, навчання в училищі  в мене таких спогадів взагалі не залишило. 
Але ж не всім потрібна вища освіта. Як не крути, але не всі діти здібні. Так, для своєї дитини я хочу універ і бажано не в Миколаєві, а у Львові або Дніпрі, наприклад, але життя покаже, рано ще якісь висновки робити. 

До того ж, в училищі контроль за дітьми краще - їх присутність перевіряють на парах, при потребі зв"яжуться з батьками і таке інше. В універі ніхто нікого не контролює - навчання  потрібно тільки студенту. 

В останній час з вищої освіти чомусь зробили таку собі обов'язкову галочку хіба не для будь-якої вакансії. Секретарі всі поголовно повинні бути з вищою освітою, няні також, продавці, бухгалтери (навіть помічники бухгалтерів), якось бачила навіть вакансію прибиральниці (ой, вибачте, тобто клінінг-менеджера) з вимогою мати вищу освіту.
Причому напрямок тої вищої освіти не так важливо, як сам факт її наявності.
Не знаю, чому пішла така тендендія, але вважаю те великою дурницею. Бо в результаті нівелюється саме поняття вищої освіти, і вона вже не ціниться як така, не є додатковою можливістю розвитку для тих, хто має відповідні здібності. А так, аби диплом (а не знання) отримати, яким можна буде помахати перед роботодавцем. А ще якщо згадаємо про хабарі за здачу сесій і так далі, то взагалі....

Я за те, щоб шукати той варіант освіти, який дасть дитині можливість реалізувати максимальний свій потенціал, на що вона здатна, і у тому напрямку, який їй цікаво. Але добиватися того, щоб отримувати реальні знання власними силами, а не просто диплом. Тоді буде шанс знайти роботу до душі. Все решта не має суттєвого значення.

Якби за мету ставити отримати саме вищу освіту, то простіше всього піти взагалі без конкурсів та екзаменів на якусь спеціальність в стилі "розробка нафтових родовищ" чи щось таке. А потім через п'ять-шість років думати, куди засунути цей диплом про вищу освіту, і як шукати хоч якусь роботу... Ні, вища освіта як така для мене не самоціль.

Я чисто теоретично.

Вихователь може бути з во, а завідувачка без во - ні. А якщо дитина через надцять років відкриє в собі бажання стати завідувачем дитсадку, а во немає. А вже діти, господарство, чоловік - не до граніту наук. Так і загине талант завідувачки. А поки молода-вільна - можна і інститут закінчити, студентське життя і все таке.

Суто теоретично - це можлива ситуація, але на практиці то посади завідувачки доходять вже в такому віці, коли діти дорослі і можна довчитись. Не знаю, як зараз працюють вихователі, але моя мама працювала по півдня, тож при бажанні, я впевнена, вона б на свій фах вивчилась на заочному. Вихователі постійно проходять підвищення кваліфікації - це обов"язково. Плюс раніше точно відпускали на сесії без проблем, гадаю і зараз так само - все-таки державні заклади. 
Я згодна, що універ це добре, але основна моя думка все-таки в тому, що не всім по силах вища освіта. І це нормально. Ненормально купувати заліки та іспити і виходити нічого не вартими фахівцями, зате з дипломом про всяк випадок. 

Якщо говорити, як би воно було ідеально, то я б взагалі не дозволяла (на державному рівні) отримувати вищу освіту зразу після школи. А лише через кілька років реальної практики з середньо-спеціальною освітою. Щоб людина прочатку хоч трохи попрацювала, а потім за бажанням йшла отримувати вищу освіту вже свідомо, маючи практичний багаж за плечима та відповідну купу питань по своїй тематиці. А не так, що більшість пхається на юристів чи там менеджерів, маючи уявлення про професію у кращому випадку з фільмів. А те, що менеджер - це взагалі не професія, навіть не здогадуються...
Але то так, теоретичні роздуми про ідеальне суспільство...

у меня такая история была... я пошла на экономический, и устроилась на работу... а через 2 года перевелась в другой вуз - по специальности в которой работала.

Ой-йо... схоже, пробують відмінити ЗНО (зовнішє незалежне оцінювання)... буду надіятися, що все-таки не зроблять цієї дурниці.

Експерти вважають: якщо буде скасоване зовнішнє незалежне оцінювання та відбудеться повернення до вступних іспитів, в Україну повернеться і система, коли діти з незаможних родин мали можливість вчитися тільки в професійно-технічних училищах, які знаходяться неподалік від дому. "Де-факто скасується і система подачі документів на вступ у кілька вузів. Бо бідні батьки не зможуть оплачувати переїзд, проживання та складання іспитів у кількох містах. Тому такі діти будуть змушені вступати в один навчальний заклад та вчитися десь поблизу", - прогнозує експерт Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.