Я ходила із першого класу сама додому. Школа була в 5 хвилинах, доріг переходити було не потрібно. Інколи йшла до мами на роботу (там якраз треба було переходити дорогу, але рух там і зараз не дуже-то активний, а наприкінці 80-х взагалі було дуже тихо).
Приходила додому, їла, вмикала телевізор і займалась своїми справами - вчила уроки, читала, слухала казки, ну і гралась, мабуть. Наскільки я пам"ятаю двері я не відкривала в такому віці нікому і на за яких обставин.
Мама працювала в дитсадку позмінно, тож один день я була вдома до вечора сама, один день - буквально пару годин.
Не думаю, що моя дитина ходитиме сама

не ті умови. Але в нас бабусі, дідусі, плюс в нас же їх двоє, моя і дочка сестри, і їх можна відправляти до когось одного додому, а вдвох їм мабуть не буде страшно.
Я думаю все залежить від віддаленості школи,району, самої дитини, можливостей батьків. Можливо хтось неподалік або із групи в садочку віддає дитину в цей же клас і має можливість забирати дітей і приводити їх додому. Це все індивідуально. Може хтось з батьків зможе забирати дитину під час обідньої перерви і відвозити її додому. Можливо має сенс віддавати в школу біля роботи, якщо є можливість прилаштувати дитину десь посидіти на роботі (але це ще дивлячись яка робота, які там умови для дитини).