Адаптация в детском саду — сторінка 12

mackry85 , к сожалению, действительно из области фантастики в нашей реальности (( но дело не только в том, насколько ребенок обижается на маму. я вот тоже понимала, что маме на работу, что надо деннежку зарабатывать, чтобы было что покушать и прочее, но лучше ж от этого не становилось. хочется, чтоб ребенок не просто без обид на маму вырос, а чтоб ему еще и хорошо было, чтоб счастливым себя чувствовал не два раза в неделю на выходных, а чаще. чтоб не привыкал с пеленок к мысли, что с утра понедельника надо жить ожиданием вечера пятницы. как-то примерно так))

Цитата: mamatanya 03 Сентябрь 2013 12:07

могу объяснить ход своих мыслей)) представим ситуацию: вот у Вас есть сестра и племянники, правильно? у племянников и Вашей дочки соответственно есть общая бабушка. если, например, Вы приехали к бабушке, а там уже Ваши племянники, но без мамы, то это же не значит, что и Вам надо уйти, а то они страдать будут, что вот Ваша дочь с мамой, а они без мамы. а почему не будут страдать? потому что бабушка для них - родной человек. и дом бабушки - родное место. вот и садик должен стть таким родным местом, ведь там ребенок большую часть своей жизни проводит. а часто так получается, что сад становится, по словам одной моей подруги, камерой хранения для ребенка. если Вам не нравится сравнение с бабушкой, то вот у нас такая примерно ситуация с нашими друзьями - дети сначала привыкли к "чужой" маме, к новому дому, а потом уже спокойно там остаются, независимо от того, есть ли своя мама рядом, есть ли там чужие чьи-то мамы и вообще насколько там еще большая чужая компания собралась. им спокойно и комфортно там в любом случае.

Цитата: mamatanya 03 Сентябрь 2013 12:13

и еще...я понимаю, что работа, жизнь свое требует, никого ни в чем обвинять не имею права, но два года, как по мне, - рановато для детского сада. все-таки лучше три.

"Я б не хотіла, щоб моя дитина відчувала до садочку щось подібне до того, що вона має відчувати до батьківського дому. " чому? дитина там проводить більшість свого часу. мені б хотілось, щоб вона там була максимально щасливою, а не ставилась до цього, як до обов"язку.
щодо віку....я просто розумію, що дворічна дитина швидше за все ходитиме у садочок без сліз не то, що їй там добре, а тому, що вона впевнена, що інакше неможливо. тому і плакатиме, якщо побачить чужу маму - це ж означає, що інакше можливо.

Цитата: mamatanya 03 Сентябрь 2013 12:51

"Я б не хотіла, щоб моя дитина відчувала до садочку щось подібне до того, що вона має відчувати до батьківського дому. " чому? дитина там проводить більшість свого часу. мені б хотілось, щоб вона там була максимально щасливою, а не ставилась до цього, як до обов"язку. щодо віку....я просто розумію, що дворічна дитина швидше за все ходитиме у садочок без сліз не то, що їй там добре, а тому, що вона впевнена, що інакше неможливо. тому і плакатиме, якщо побачить чужу маму - це ж означає, що інакше можливо.

Цитата: Нафаня 03 Сентябрь 2013 12:58

то там можно поэкспериментировать - это не запрещено, просто они не любят родителей на площадке и в группе....

alisa, я писала про те, що це означає в очах дворічної дитини))) а про неможливість ходити та складності медоглядів я писала вище: в нашій реальності це наукова фантастика. але якби це було нормою, то вважаю, що це було б добре. збережені нерви дитини - це не горобці, для такої справи і гарматів не шкода)))

Цитата: mamatanya 03 Сентябрь 2013 13:05

alisa, я писала про те, що це означає в очах дворічної дитини))) а про неможливість ходити та складності медоглядів я писала вище: в нашій реальності це наукова фантастика. але якби це було нормою, то вважаю, що це було б добре. збережені нерви дитини - це не горобці, для такої справи і гарматів не шкода)))

я сьогодні ходила з малою по майданчику, намагаючись її заспокоїти. в групу на заняття мене звісно не пустили б, але на майданчику - чому б ні?

Цитата: mamatanya 03 Сентябрь 2013 13:07

я сьогодні ходила з малою по майданчику, намагаючись її заспокоїти. в групу на заняття мене звісно не пустили б, але на майданчику - чому б ні?

знов за рахунок інших? та чому ж за рахунок?! Ви за замовченням вважаєте, що дитині в садочку погано, і тому вона хоче до дому до мами. а я хочу, щоб дитині там було добре, тоді вона спокійно ставиться до того, що мами зараз поряд немає. розумієте, про що я? я хочу, щоб не просто не плакала та гралась, а відчувала себе спокійно та впевнено, як з близькою людиною. щоб всі діти себе так почували.

Цитата: mamatanya 03 Сентябрь 2013 13:11

Вєро, я своїй не знаю скільки разів повторювала, що я за нею повернусь і коли я за нею повернусь, але на другий день вона чомусь зробила сумні очі і сказала "мама, я не хочу тебя потерять в садике". звідки це взялось? - і гадки не маю! можливо, хтось з дітей щось таке казав. так це я її ще довго питала, чому вона сумна. але повірила швидко ))) і те вже добре))

у "Струмочок" ))) старша пішла, молодша, сподіваюсь, піде на наступний рік, але ще не знаю, у який садочок

Цитата: mamatanya 03 Сентябрь 2013 13:11

знов за рахунок інших? та чому ж за рахунок?! Ви за замовченням вважаєте, що дитині в садочку погано, і тому вона хоче до дому до мами. а я хочу, щоб дитині там було добре, тоді вона спокійно ставиться до того, що мами зараз поряд немає. розумієте, про що я? я хочу, щоб не просто не плакала та гралась, а відчувала себе спокійно та впевнено, як з близькою людиною. щоб всі діти себе так почували.