Здорового ребёнка не принимают в садик

чуть чуть отпроситесь с работы и идите к заведующей.
впервые слышу что при карантине не принимают ребенка.
должны принять под ответственность родителей

Ви будете нести відповідальність, якщо Вас дійсно цікавить відповідь це питання.

Тим, що Ви злитесь на дитсадок, ви справі не допоможете. Поцікавтесь законами, що стосуються цього питання, можливо там є якісь законні варіанти урегулювання ситуації.


І дозвольте поцікавитись, Ви дійсно не проти добровільно піддати свою дитину ризику захворіти на скарлатину? Хіба це варіант? Йдіть до завідуючої дошкільним закладом, можливо дитину погодяться перевести в іншу групу на час карантину.

У нас в саду тоже был карантин, но мне предложили вариант я написала заявление, что ознакомлена и всю ответственность беру на себя, и что оставить мне его не с кем. Оставила заявление у медсестры и мы ходили в сад.

Няня мне нужна уже завтра, и как я её могу найти за пол дня, да еще незнакомого человека впустить в дом. Тут нужно только по рекомендации варианты рассматривать.


По поводу ответственности за ребенка, находящегося в доме одному- я конечно ее несу, но садик меня просто бесит, да еще намекнули , что в рабочую субботу они будут красить, типа не приводите ребенка. А куда я его должна деть тогда? А если приведу, то почему, ребенок должен дышать в группе краской? Уже был у меня один такой случай, вся одежда была в краске + курточка почему то. Всё выкинула, а когда спросила, в чём дело, сказали, что сама виновата, нужно было не приводить. Это почему я не имею право привести в рабочий день ребенка, когда сама работе?

По поводу скарлатины- не боюсь за ребенка, уже не раз карантины переживали и считаю, что ребенок все таки должен переболеть хоть чем то. Старший у меня ни разу ни чем не заболел и меня это немного напрягает, так как по себе помню, что ветрянкой заболела в 5м классе и очень тяжело ее перенесла, в отличии от младшей сестры.

Завтра буду по телефону с заведующей разговаривать,объяснять в крайнем случае ругаться и писать на ее имя заявление . Примет она его или нет. Не выкинут же они ребенка на улицу. Мне реально его не с кем оставить. Как по мне, так пусть будет риск заболеть скарлатиной, чем с братом 9ти лет сидеть самим дома. И не дай бог что, не прощу себе никогда.

Маєте повне право привести дитину. Врешті-решт, зазвичай в такі дні збірна чергова група, не будуть же вони всюди фарбувати.



Ви стикались із скарлатиною? Мій племінник хворів, сподіваюсь нас ця доля мине. Це дуже гидка хвороба, особливо коли дитина ще маленька.

Я теж думала, що вітрянка - це дитяча хвороба і нічого страшного. А тепер кожен день бачу наслідки цієї "нестрашної" хвороби.

Чому б не спробувати домовитись і перевести дитину на час карантину в іншу групу.

Я писала в темі про вітрянку.
Ну сама хвороба була ще те "задоволення", спали ми з чоловіком по черзі 4 доби. Але найгірше те, що в нас ще й залишились шрами на обличчі. Ті висипання, що вона не чіпала, зажили на очах за день, а ті 4 пустули, що вона встигла роздерти на обличчі стали 4-ма дуже помітними шрамами на переніссі і щоці. Дуже негарно.

Комусь може не критично, але дівчинка і на обличчі - мене дуже розстроює.

Не зійшли з роками? Бо я все ще маю надію, що вони може стануть не такі помітні.

alisa, у меня была ветрянка в 3 года. Один шрамик был на переносице и еще пара на щеках..

Уже к подростковому возрасту они побелели, а потом практически выровнялись (сначала были как ямки)...

А сейчас я дооолго должна рассматривать себя в зеркало, чтоб увидеть хотя бы след от одной из них.

п.с. не переживай

ну справку на период карантина должны дать в поликлинике, другое дело, что справка-то не оплачивается... а в группу ребенка имеют право не пустить, зато в дежурную группу должны - так что удачи в разборках с садиком

Я це все знаю - можете повірити, темою я поцікавилась ґрунтовно. Але нічого приємного в цьому нема.
Ви дійсно вважаєте, що такі проблеми вписуються в поняття "легкої дитячої хвороби"?
Як на мене, то було б краще зробити щеплення і назавжди забути про вітрянку і оперізувальний лишай. Але це тепер я така розумна, півроку тому теж думала - краще перехворіти.