чого боїтеся і чому соромно?
А не думаєте, що якраз саме з вищеназваних причин і Ваші батьки промовчали свого часу? Ви однакові.
Помиритися і нормалізувати спілкування дуже легко - скажіть батькам, що Ви їх любите, вдячні за все, що вони для Вас зробили, що вони дуже важливі люди в Вашому житті, і Ви хочете жити разом в любові і спокої. Цим Ви доведете, що Ви вже доросла людина.
В мене свого часу була знайома, яка дуже переживала, коли узнала, що вона всиновлена. Але навіть у підлітковому віці їх вистачило розуму не завдавати травми батькам, які нічим перед нею не завинили, навпаки, були люблячими батьками. Подорослішав, вона зрозуміла, що її підліткові страждання - це пусте. Хоча досі хотіла б узнати чому її кинула біологічна мати. Бо ображена саме на цей фортель долі. Але не зганяла свою образу на батьках. Вони так і померли, не знаючи, що вона знає.
Насправді, підіть волонтером до дитбудинку, дитячої лікарні. Там дуже потрібні руки. Все тоді складеться в голові і серці.