Сон № 5

Сон № 5
  Політ у літні мрії
Хто не літав уві сні? Це дивно. Але так легко, чарівно, а ще й  практично. Для мене дивно, що я не літаю насправді, тому як уві сні політ – це мій улюблений спосіб пересування. Пiднiмаєшся над землею i набираєш швидкість - аж дух захвачує! I полетіти можна куди завгодно…
Ось я опиняюся боса у нескошених травах літнього поля, у легкій вишиванці, навколо стільки духмяних трав i квітів, що поневолі хочеться зірвати квіти і скласти їх докупи у вінок. Співаючи, назбираю синіх волошок, жовтих кульбабок, ромашок, червоних маків, колосків…  А потім впаду у трав’яну ниву й вдихатиму на повні груди це повітря…
А ось я вже на човні у Дніпровських плавнях. Пливу вузькою звивистою річечкою між зеленим берегами, зверху схиляються дерева, роблячи приємну свіжу тінь. Я не одна. Навколо стільки життя! Поруч із човном підкинулася риба, показуючи срібний хвіст. А біля берега качка ловить ряску, лякаючи жаб’ячу сімейку, яка стрімголов  стрибає  у воду.  I стільки метеликів, бабок, птах, зе́лені! Це повітря,  приємні оку картини навколишньої природи та легкоплинний хід човна кружляють голову. Та я продовжую солодко і міцно спати.
Але ж до ранку далеко. Маю час віднестися в інше приємне місце і зустріти схід сонця. I  ось сонячна заграва освітлює  і без  того червоні дахи празьких будинків. Ми з коханим сидимо на даху одного з цих будинків під пледом з чашкою чаю, і спостерігаємо  за настанням буденного міського життя… Чоловік цілує мене, а я відчуваю справжній запах чорного ароматного чаю, повільно прокидаюся й опиняюся вдома J I це так чудово!
Ось на те воно й літо – жарке, спекотне, щоб снилися такі сни: трохи дивні, трохи божевільні, що здійснюють наші мрії…