Українські народні прислів’я про любов та кохання

Українські прислів’я про любов

 Де любов у хаті, там люди багаті.
 Де мило, там очі; де болить, там руки.
 До милування нема силування.
 З любов’ю скрізь простір, а з примусом — тіснота.
 Кохання молодого — весінній лід.
 Кохання починається з очей.
 Куди серце летить, туди й око глядить.
 Ласа вівця до солі, коза—до волі, а дівчина — до нової любові.
 Ласки в глазки, поцілунок в губки.
 Любить жінка старого чоловіка, якщо він не ревнивий.
 Любов зла, полюбиш і козла.
 Любов любить одного.
 Любов на шию не повісиш.
 Любов не короста: не вигоїш спроста.
 Любов не напасть, як би полюбивши не пропасть.
 Любов не пожежа: займеться — не потушиш.
 Любов робить розумних дурними, тихих — буйними, а сердитих — смирними.
 Любов, вогонь і кашель від людей не сховаєш.
 На білому світі не жить, як старого любить.
 

Приказки про любов

Любов гори верне.
Любов не знає закону.
Любов сильніша смерті.
 На любов і смак товариш не всяк.
 Насильно мил не будеш.
Любов на вазі не зважиш.
 Не по хорошому мил, а по милу хорош. їж з голоду, а люби змолоду.
 Старої любови й іржа не їсть.
 Любов – це кільце, а у кільця нема кінця.
 Хто кого любить, той того й голубить.
Жінка як любить, то любить і в долі, і в недолі.
Закохався, як чорт в суху вербу.
 З коханою наговорився, як меду наївся.
І гаряча любов стигне.
І кішка мишку любить.
Їж з голоду, а люби з молоду.
Кого кохає, за тим і зітхає.
Кого лихо не мине, той полюбить і мене.
Кого любиш, того сам даруєш, від нелюба не приймаєш
 

Смішні прислів’я  про любов

 Хто кого любить, той того й лупить.
 Кого люблю, того й терплю.
 Хто любить дівчат - мучить душу, а хто любить молодиць - спаса душу.
 Шлюб - могила любови.
 Що в серці вариться, на лиці не таїться.
 Як любов та совість, і в піст мясоїд.
 Пий пиво, та не брагу, люби дівку, а не бабу.
 Старого любить, тільки дні губить.
 Любов сліпа - доведе до біди й попа.
 Голову любить, а чуба їй рве.

(Іллюстрації картин Миколи Пимоненка)